Постановление суда № 41983276, 03.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року м. Київ К/800/43510/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Олексієнка М.М.,

суддів: Бутенка В.І.,

Весельської Т.Ф.,

здійснивши попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області (далі - УПФ) про зобов'язання призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку за касаційною скаргою представника відповідача на постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 11 лютого 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року,

встановила:

У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив визнати неправомірною відмову УПФ у призначенні йому пенсії на пільгових умовах та зобов'язати призначити зазначену пенсію за Списком №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 з дати звернення з 27.07.2010 року.

Посилався на те, що має необхідних стаж роботи, який дає право на пенсію зі зниженням пенсійного віку.

Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 11 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року, позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірною відмову УПФ в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173. Зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з дня його звернення 27 липня 2010 року.

У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами попередніх інстанцій, просить рішення судів скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позові. Вказує на те, що немає законних підстав для зарахування періоду роботи позивача начальником гальванічної та лакофарбувальної дільниці.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 в періоди з 20.09.1977 року по 07.12.1983 року працював на посаді майстра гальванічної та лакофарбувальної дільниці, з 07.12.1983 року по 01.04.1984 року виконував обов'язки начальника гальванічної та лакофарбувальної дільниці, а з 01.07.1984 року по 31.12.1991 року обіймав посаду начальника гальванічної та лакофарбувальної дільниці.

Рішенням УПФ від 22.10.2010 року відмовлено у призначенні йому пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю підстав до зарахування до пільгового стажу період роботи на посаді начальника гальванічної та лакофарбувальної дільниці, тому що ця посада не входить до переліку тих, які передбачені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 «Об утверждении списков производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що документи подані позивачем підтверджують пільговий стаж його роботи.

Висновок судів відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Позивач з 07.12.1983 року по 31.12.1991 року працював на посаді начальника гальванічної та лакофарбувальної дільниці на заводі технологічного обладнання «Техномаш». Посада, яку він обіймав, входила до списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Радою Міністрів СРСР 22 серпня 1956 року №1173 «Об утверждении списков производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах» та ввійшла до списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 «Об утверждении списков производств, работ, профессий, должностей и показателей, дающих право на льготное пенсионное обеспечение». Зокрема, у пункті «Б» розділу ХVІ «Електротехнічне виробництво» вказані «Начальники участков, отделений, пролетов, смен и старшие мастера и мастера, занятые на участках изготовления эмалированной проволоки, варки смол и лаков, лакопропитки, гальванических элементов, электроизоляционных материалов, электроугольных и электрощеточных изделий, а также на горячих участках керамического производства».

Також ця професія передбачена в постанові Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, в розділі 21600000 XV «Электротехническое производство и ремонт электротехнического оборудования»: 2160001б-24097 начальники участков (руководители и специалисты занятые на участках изготовления эмалированной проволоки, варки смол и лаков, пропитки, гальванических элементов, электроизоляционных материалов, щелочных аккумуляторов, электроугольных и электрощеточных изделий).

З урахуванням встановлених обставин та норм права, рішення судів попередніх інстанцій є законними і обґрунтованими.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області відхилити, а постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 11 лютого 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

Т.Ф. Весельська