Решение № 41982991, 12.12.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2014 р.Справа № 916/4060/14

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Колесник В.М. (довіреність №503 від 03.11.2014р.);

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 512 010,94 грн., суд -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 03.10.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у сумі 512 010,94 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.10.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 24.11.2014 р. представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору по справі на 15 днів у зв'язку з необхідністю надання витребуваних судом доказів.

Ухвалою огосподарського суду Одеської області від 24.11.2014р. продовжено строк вирішення спору по справі № 916/4060/14 на 15 днів до "18" грудня 2014 року.

В судовому засіданні 12.12.2014 р. представник позивача супровідним листом надав додаткові документи у справі.

Відповідач засідання суду призначені на 22.10.2014р., 10.11.2014р., 24.11.2014р., 12.12.2014р. не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 06.10.2014р., від 10.11.2014р., від 24.11.2014р., направлялись Фізичноій особі-підприємцю ОСОБА_3 за належними адресами, зазначеними в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 20.10.2014 р.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії від 20.10.2014 р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

12.12.2014р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

10 липня 2012 року між ТОВ «Бурда Дистриоьюшен Сервісиз Україна» (надалі - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (надалі - дилер) було укладено Дилерський договір на поставку періодичних видань друкованих засобів масової інформації № 11 D (надалі - договір), згідно пункту 1.1. якого, постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність дилеру друковану продукцію, а дилер зобов'язується приймати цю друковану продукцію та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору.

Згідно п.4.3. Договору, оплата поставлено партії продукції здійснюється дилером шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.4. Договору, строк оплати за всі видання, які поставляються в рамках цього договору 4 (чотири) банківських дні з моменту отримання кожної партії продукції, за виключенням особливих випадків і погоджень, обумовлених постачальником.

За приписами п. 7.1. Договору, постачальник здійснює доставку друкованої продукції на склад дилера за допомогою фірми перевізника і за свій рахунок, не пізніше 7 семи днів початку продажів, вказаних в графіку. У випадку зміни днів поставок журналів постачальник повідомляє про це дилеру не пізніше, чим четвер, попередній дню поставки.

Датою поставки вважається дата отримання видань дилером, яка фіксується у видаткових накладних, які виписуються постачальником (п. 10.2. Договору).

Згідно п.12.1. Договору, у випадну не знаходження згоди в ході переговорів між сторонами, спори і розбіжності по даному договору підлягають розгляду в господарському суді у відповідності з діючим законодавством України.

Відповідно до п. 14.1. Договору, даний договір діє з моменту підписання його сторонами до 31 грудня 2016р. Якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку дії договору не заявить про його розірвання або перегляд, то договір вважається пролонгованим ще на 6 місяців.

На виконання вказаного договору постачальником була здійснено поставку продукції дилеру. Поставка продукції підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наступних видаткових накладних:

Номер видаткової накладноїСума відвантаження, грн.Видаткова Накладна №БД19387 от 21.10.138918,08Видаткова Накладна № БД19528 от 24.10.135208,95Видаткова Накладна № БД19700 от 28.10.1311006,91Видаткова Накладна № БД 19879 от 31.10.134394,55Видаткова Накладна № БД20004 от 04.11.139326.66Видаткова Накладна № БД20134 от 07.11.132818.82Видаткова Накладна № БД20348 от 11.11.1311677,09Видаткова Накладна № БД20507 от 14.11.134329,70Видаткова Накладна№БД20651 от 18.11.138420,06Видаткова Накладна № БД20810 от 21 ЛІ.135174,83Видаткова Накладна № БД20963 от 25.11.1314955,36Видаткова Накладна № БД21097 от 28.11.134848,93Видаткова Накладна № БД21252 от 02.12.139529,77Видаткова Накладна № БД21397 от 05.12.132230,98Видаткова Накладна № БД21558 от 09.12.1312916,30Видаткова Накладна № БД21689 от 12.12.134358,65Видаткова Накладна № БД21837 от 16.12.138633,48Видаткова Накладна № БД22026 от 20.12.135254,72Видаткова Накладна № БД22176 от 23.12.138515,78Видаткова Накладна № БД22356 от 26.12.1313439,65Видаткова Накладна № БД00066 от 03.01.1415153,15Видаткова Накладна № БД00179 от 09.01.148389,00Видаткова Накладна № БД00326 от 13.01.147977,37Видаткова Накладна № БД00443 от 16.01.144237,10Видаткова Накладна № БД00602 от 20.01.1414259,12Видаткова Накладна № БД00737 от 23.01.1411008,85Видаткова Накладна № БД00803 от 23.01.14311,40Видаткова Накладна № БД00890 от 27.01.1411721,66Видаткова Накладна № БД01136 от 30.01.147163,06Видаткова Накладна № БД01218 от 30.01.14106,09Видаткова Накладна №БД01319 от 03.02.1413844,72Видаткова Накладна № БД01487 от 06.02.146050,28Видаткова Накладна № БД01690 от 10.02.1410278,02Видаткова Накладна № БД01820 от 13.02.143264,65Видаткова Накладна № БДО1898 от 13.02.14624,00Видаткова Накладна № БД01988 от 17.02.1412702,94Видаткова Накладна № БД02132 от 20.02.147133,90Видаткова Накладна № БД02251 от 24.02.147207,78Видаткова Накладна № БД02367 от 27.02.144782,70Видаткова Накладна № БД02528 от 03.03.1413125,80Видаткова Накладна № БД02645 от 06.03.146514,48Видаткова Накладна № БД02768 от 10.03.1413898,48Видаткова Накладна № БД02919 от 13.03.146292,06Видаткова Накладна № БД03065 от 17.03.1413712,74Видаткова Накладна № БД03204 от 20.03.146297,31Видаткова Накладна № БД03326 от 24.03.1410639,17Видаткова Накладна № БД03471 от 27.03.146521,65Видаткова Накладна № БД03626 от 31.03.1414977,66Видаткова Накладна № БД03772 от 03.04.145876,53Видаткова Накладна № БД03897 от 07.04.1411703,22Видаткова Накладна № БД04019 от 10.04.143800,60Видаткова Накладна № БД04146 от 14.04.1410220,78

Видаткова Накладна № БД04271 от 17.04.143951,30Видаткова Накладна № БД04443 от 22.04.147657,12Видаткова Накладна № БД04576 от 24.04.145437,15Видаткова Накладна № БД04811 от 28.04.1412773,37Видаткова Накладна № БД04926 от 05.05.146753,98Видаткова Накладна № БД05058 от 08.05.143686,58Видаткова Накладна № БД05185 от 12.05.148641,66Видаткова Накладна № БД05376 от 15.05.144253,29Видаткова Накладна № БД05509 от 19.05.146370,50Видаткова Накладна № БД05654 от 22.05.144520,12Видаткова Накладна № БД05771 от 26.05.148767,67Видаткова Накладна № БД05908 от 29.05.144802,14Видаткова Накладна № БД06048 от 02.06.146981,43Видаткова Накладна № БД06182 от 05.06.142892,27Видаткова Накладна № БД06323 от 10.06.147126,19Видаткова Накладна № БД06464 от 12.06.143241,20Видаткова Накладна № БД06593 от 16.06.148627,41Видаткова Накладна № БД06728 от 19.06.143450,95Видаткова Накладна № БД06850 от 23.06.149269,09Видаткова Накладна № БД07007 от 26.06.145070,70Видаткова Накладна № БД07149 от 01.07.147437,76Видаткова Накладна № БД07387 от 03.07.143219,58Видаткова Накладна № БД07510 от 07.07.148906,68Видаткова Накладна № БД07631 от 10.07.143117,63Видаткова Накладна № БД07770 от 14.07.146414,37Видаткова Накладна №БД08011 от 17.07.142771,91Видаткова Накладна № БД08108 от 21.07.147423,26

Загальна вартість отриманого відповідачем товару по вищевказаним накладним становить 589 320,85 грн.

При поставці продукції був виявлений недосил товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наступних документів: Акт недосилу товару № 3896 від 06.11.13 на суму - 86,72 грн. та Акт недосилу товару № 3897 от 06.11.13 на суму - 457,92 грн. Загальна вартість недопоставленого товару складає - 544,64 грн.

Згідно п.п. 2.2.17, 8.6. - 8.8 Договору, дилер має право на повернення постачальнику ремісійних видань, в установлені постачальником строки.

На умовах даних норм договору відповідачем були передані позивачу ремісійні видання, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наступних накладних про повернення:

ДокументПовернення товару, гри.Накладна на повернення № БД02292 от 14.04.145391,98Накладна на повернення № БД02316 от 14.04.1433,36Накладна на повернення № БД02670 от 05.05.144190,38Накладна на повернення № БД02687 от 05.05.1416,68Накладна на повернення № БД02688 от 05.05.1440,03Накладна на повернення № БД02689 от 05.05.144694,80Накладна на повернення № БД02700 от 05.05.145584,58Накладна на повернення № БД02745 от 05.05.14343,97Накладна на повернення № БД028О8 от 12.05.1486,76Накладна на повернення № БД02851 от 12.05.143703,90Накладна на повернення № БД03051 от 19.05.143675,95Накладна на повернення № БД03071 от 19.05.1449,26Накладна на повернення №БД03128 от 26.05.142238,57Накладна на повернення № БД03146 от 26.05.1478,84Накладна на повернення № БДОЗЗЗЗ от 02.06.143204,46Накладна на повернення № БД03444 от 09.06.142500,10Накладна на повернення № БД03587 от 16.06.142890,38Накладна на повернення № БД03727 от 23.06.142677,89Накладна на повернення № БД03997 от 07.07.142590,91Накладна на повернення № БД04024 от 07.07.142333,79Накладна на повернення № БД04025 от 07.07.1440,98Накладна на повернення № БД04153 от 14.07.142740,04Накладна на повернення № БД04245 от 21.07.142311,63Накладна на повернення № БД04263 от 21.07.1469,12Накладна на повернення № БД04410 от 28.07.142913,32Накладна на повернення № БД04593 от 11.08.141706,11Накладна на повернення № БД04609 от 11.08.1424,41Накладна на повернення № БД04729 от 18.08.142387,99Накладна на повернення № БД04743 от 18.08.14136,98Накладна на повернення № БД04744 от 18.08.14608,10

Всього позивачу передано ремісійних видань на загальну суму 59 265,27 грн.

Як вбачається з вищезазначеного, позивачем виконано усі умови Дилерського договору на поставку періодичних видань друкованих засобів масової інформації № 11 D від 10.07.2012р. та здійснював поставки друкованої продукції відповідачу.

Проте, в порушення умов Договору вищевказана поставлена продукція була оплачена відповідачем лише частково, загальна сума оплати становить 17 500,00грн., дані відомості підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок від 25.06.14р. на суму 2 000,00 грн. від 26.06.14р. на суму 2 000,00 грн. від 27.06.14р. на суму 6 000,00 грн. від 04.07.14р. на суму 3 500,00 грн. від 11.07.14р. на суму 3 690,00 грн. від 14.07.14р. на суму 310,00 грн. Внаслідок чого за відповідачем перед позивачем утворився борг 512 010,94 грн. Вказана заборгованість також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків з 01.06.2014р. по 30.06.2014р. підписаний сторонами та скріплений печатками.

З наведених підстав позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 512 010,94 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Судом встановлено, що правовідносини сторін по справі виникли на підставі Дилерського договору на поставку періодичних видань друкованих засобів масової інформації № 11D від 10.07.2012р..

За приписами ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4.4. Договору, строк оплати за всі видання, які поставляються в рамках цього договору 4 (чотири) банківських дні з моменту отримання кожної партії продукції, за виключенням особливих випадків і погоджень, обумовлених постачальником.

Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України та договору - зобов'язання щодо оплати решти вартості отриманого від позивача товару на загальну суму 512 010,94 грн. не виконані, внаслідок чого за відповідачем утворився борг, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума боргу за отриманий товар, встановлена судом в розмірі 512 010,94 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 10 240,22 грн.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 512 010,94 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (65111, АДРЕСА_1.; код НОМЕР_1; розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Укрсиббанк», МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна" (01033, м.Київ, вул. Володимирська, буд. 101; код ЄДРЮО та ФОП 38218641; розрахунковий рахунок 2600517185 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) заборгованість в сумі - 512 010 /п'ятсот дванадцять тисяч десять/ грн. та судовий збір в сумі - 10 240 /десять тисяч двісті сорок/ грн. 22 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 17 грудня 2014 р.

Суддя Ю.О. Зайцев