Постановление суда № 41976831, 18.12.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 грудня 2014 року Справа № 904/2358/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С.,суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Міос", м. Дніпропетровськна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 рокуу справі господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Міос", м. ДніпропетровськдоПриватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.простягнення 65 470,96 грн.

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Міос" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

За змістом статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Дотримання цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Міос" вже зверталось до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, однак, у зв'язку з тим, що скаржником не було дотримано форми, змісту та порядку подання касаційних скарг, ухвалами Вищого господарського суду України від 05.09.2014 року та від 05.11.2014 року касаційні скарги було повернуто скаржнику на підставі п. 6 та п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України відповідно.

Колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що у відповідності до вимог статті 110 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року (повний текст постанови складено та підписано 21.07.2014 року) закінчився 11.08.2014 року, оскільки 10.08.2014 року припадало на вихідний день.

Проте, втретє касаційну скаргу скаржником було подано лише 28.11.2014 року, що підтверджується відміткою на штампі реєстрації вхідної кореспонденції Дніпропетровського апеляційного господарського суду, а тому встановлений для оскарження судового акту строк було пропущено.

Загальний порядок поновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Всупереч наведеному, подане товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Міос" клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження мотивоване усуненням недоліків форми, змісту та порядку подання касаційних скарг, зазначених в ухвалах Вищого господарського суду України від 05.09.2014 року та від 05.11.2014 року.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що скаржник не довів господарському суду поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки не дотримання змісту, форми та порядку подання касаційної скарги і повернення її скаржнику на підставі ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України не перериває перебіг цього строку та не є поважною причиною для поновлення строку, передбаченого ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, ніяких інших причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржником наведено не було.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Таким чином, виходячи з приписів процесуального закону касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Міос" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню скаржнику на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

1. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Міос" про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року у справі № 904/2358/14 - відхилити.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Міос" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року у справі № 904/2358/14 повернути скаржнику.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді: Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга