№ 41973701, 19.12.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6766/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Термопал» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2014 року № 0003712201,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Термопал» (надалі по тексту - позивач або ТОВ «Термопал») звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі по тексту відповідач або ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеські області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.11.2014 року № 0003712201.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те що, відповідно до акту планової виїзної перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ТОВ «Термопал» № 136/15-32-22-0531936337 від 21.11.2014 року, на підставі якого винесено неправомірне, на думку позивача, податкове повідомлення - рішення № 0003712201 від 27 листопада 2014 року, зроблений висновок, що датою перетину товаром митного кордону України вважається дата завершення митного оформлення товару, а саме - 21.08.2013 року. На цій підставі відповідач за період з 27.02.2013 року по 21.08.2013 року нараховує позивачу пеню за порушення термінів розрахунків по контракту №ВО-61 від 22.10.2012 року у сумі 192 072,27 грн. Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийнято на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та в уточненнях позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні з адміністративним позовом не погодилася, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на те, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржуване рішення є законним.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що у період з 20.10.2014 року по 14.11.2014 року на підставі направлень виданих ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, посадовими особами відповідача відповідно до ст. 77, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 81, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 07.10.2014 року № 991 проведено документальну планову перевірку ТОВ «Термопал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 21.11.2014 року № 136/15-32-22-05/31936337 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Термопал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року, відповідно до висновку якого, окрім іншого, встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 року, із змінами та доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України № 475 від 16.11.2012 року, № 163 від 14.05.2013 року та № 453 від 14.11.2013 року, при здійсненні імпортної операції по контракту №BD-61 від 22.10.2012 року, укладеному з нерезидентом «JIEYANG CITY TONGXING HARDWARE INDUSTRIAL CO.,LTD» (Китай), по випискам банку: № 15131 від 20.11.2012 року - прострочено 176 календарних днів по заборгованості у сумі 17 656,18 дол. США - за період з 27.02.2013 року по 21.08.2013 року; № 12586 від 24.01.2013 року - прострочено 119 календарних днів по заборгованості у сумі 41 197,76 дол. США - за період з 25.04.2013 року по 21.08.2013 року (а.с. 24-65).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2014 року № 0003712201, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за не виконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства у розмірі 192 072,27 грн. (а.с. 12).

Не погодившись з висновками акту перевірки у вищезазначеній частині та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Термопал» оскаржило його в судовому порядку, вимагаючи визнання його протиправним та скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що 22 жовтня 2012 року між компанією JIEYANG CITY TONGXING HARDWARE INDUSTRIAL CO., LTD (Продавцем) та ТОВ «Термопал» (Покупцем) укладений контракт № BD-61, відповідно до якого JIEYANG CITY TONGXING HARDWARE INDUSTRIAL CO.,LTD (Продавець) зобов'язався продати та поставити ТОВ «Термопал» (Покупцю) меблеву фурнітуру з металу (далі - товар), а Покупець зобов'язаний оплатити та прийняти товар на умовах даного контракту (а.с. 66-68).

Згідно вказаного контракту № BD-61 від 22 жовтня 2012 року сторони домовилися, що поставка товару здійснюється Продавцем на умовах FOB Шонтоу для будь-якого виду транспорту в тлумаченні термінів Інкотермс-2000 у кількості та асортименті, згідно Інвойсам.

Згідно умов FOB Шонтоу - право власності на поставлений товар, ризик випадкової гибелі або випадкового пошкодження товару переходить від Продавця до Покупця в момент передачі товару перевізнику або безпосередньо Покупцю в місці поставки товару, вказаного в п. 3 даного контракту № BD-61 - Шонтоу.

Таким чином ТОВ «Термопал» став власником товару у китайському місті Шонтоу, що підтверджується контрактом № BD-61 від 22 жовтня 2012 року.

Судом встановлено, що 20 листопада 2012 року Покупець (ТОВ «Термопал») здійснив передплату у розмірі 30% за передачу Продавцем партії товару по контракту № BD-61. Залишок 70 % вартості товару Покупець сплатив 24 січня 2013 року, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 869 від 20.11.2012 року та № 63 від 24.01.2013 року (а.с. 69-70).

Як вбачається з акту перевірки, контролюючий орган вважає, що товар, проплата за який відбулась 20.11.2012 року та 24.01.2013 року, позивач отримав 21.08.2013 року, тобто після завершення митного оформлення, коли товар був пропущений митним органом у вільний обіг на територію України.

На думку податкового органу, той факт, що товар отриманий позивачем 21.08.2013 року, свідчить про порушення позивачем передбаченого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» дев'яносто денного строку на отримання товарів, проплата за які відбулась на умовах авансових платежів.

Позивач, у свою чергу, вважає, що ним не було пропущено встановлений статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строк на отримання товарів, проплата за які відбулась на умовах авансових платежів.

Так, позивач зазначає, що фактично товар по попередній ВМД № 500030302/2013/000788 отриманий TOB «Термопал» 26.02.2013 року. Згідно коносамента № NDIDB1G00 від 20.01.2013 року товар був вивантажений на територію Одеського морського торгівельного порту, а саме доставлений на митний кордон України, що підтверджується коносаментом лінії № NDIDB1G00 від 20.01.2013 року.

Так, зокрема, судом встановлено, що 26.02.2013 року на вказаний товар було оформлена ВМД типу IM 40 ЕЕ № 500030302/2013/000788 та згідно цієї ВМД товар був оформлений для внутрішнього перевезення в митницю призначення, а саме у зону митного контролю - митний пост «Аеропорт».

27.02.2013 року товар прибув у зону митного контролю - митний пост «Аеропорт», про що свідчать відбитки печаток на товаросупровідних документах, а саме: на витягу з попередньої декларації - провізної документ № ЕЕ 800030302/2013/788 від 26 лютого 2013 року, CMR № 867 до попередній декларації - провізний документ № ЕЕ 800030302/2013/788 від 26 лютого 2013 року, CMR № 867/1 до попередньої декларації № ЕЕ 800030302/2013/788 від 26 лютого 2013 року, коносаменті № ZENNDIDB1G00 від 26.02.2013 року, інвойсі № YGL 20121122 від 22.11.2012 року.

28.02.2013 року TOB «Термопал» подав митному органу всі необхідні документи, для здійснення митного оформлення та отримання товару TOB «ТЕРМОПАЛ», що підтверджується ВМД № 500030302/2013/000834 від 28.02.2013 року.

Разом з тим, 11.03.2013 року Південною митницею Державної митної служби України було прийнято рішення № 500000003/2013/000007/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500030302/2013/0008, які були оскаржені позивачем до суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 року у справі № 815/1879/13-а, позовні вимоги TOB «Термопал» задоволено та визнано протиправним та скасовано рішення Південної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000007/2 від 11.03.2013 року та визнано недійсною картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Південної митниці Державної митної служби України № 500030302/2013/00008 від 11.03.2013 року (а.с. 97-114).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України 14.10.2014 року вказані постанова Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 року у справі № 815/1879/13-а залишені без змін (а.с. 115-122).

Тобто, як вказує позивач, до 21.08.2013 року товар перебував під митним оформленням, а 21.08.2013 року після завершення митного оформлення, товар був пропущений митним органом у вільний обіг на територію України.

На думку позивача, відповідачем помилково ототожнено поняття «перетину товаром митного кордону України» з поняттям «пропуск товарів через митний кордон України», що призвело до помилкового висновку про порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

За таких обставин, позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, а тому звернуся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94.

Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Відповідно до постанови Національного банку України від 16.11.2012 року № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів з моменту оплати товару.

Тобто, операції з купівлі товарів за кордоном на умовах попередньої (авансової) оплати передбачають поставку придбаного товару до покупця у термін до 90 календарних днів з моменту оплати такого товару.

Відповідальність за порушення вищезазначеного терміну на отримання попередньо оплачених товарів встановлена статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до якої порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до платіжного доручення №869 від 20.11.2012 року позивачем перераховано на рахунок контрагента (JIEYANG CITY TONGXING HARDWARE INDUSTRIAL CO.,LTD) кошти у розмірі 30% за передачу останнім партії товару по контракту № BD-61. Залишок - 70 % вартості товару позивачем перераховано на рахунок вказаного контрагента 24.01.2013 року згідно платіжного доручення № 63 від 24.01.2013 року.

Відповідач вважає, що вказаний товар позивач отримав 21.08.2013 року (дата завершення митного оформлення та пропуск товару митним органом у вільний обіг на територію України).

При цьому, на думку податкового органу, граничним термінами отримання позивачем товару за вказаною господарською операцією були 18.02.2013 року та 24.04.2013 року.

За таких обставин, відповідач вважає, що позивачем порушено встановлені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строки на отримання попередньо оплаченого товару, а тому податковим органом, у відповідності до положень статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», нараховано позивачу пеню за кожний день прострочення, а саме по виписці банку № 15131 від 20.11.2012 року - 176 календарних днів, по виписці банку № 12586 від 24.01.2013 року - 119 календарних дні.

Проте, суд не погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем встановленого Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строку на отримання попередньо оплаченого товару, з огляду на наступне.

Як убачається з позовної заяви, позивач зазначає, що вищезазначений товар був отриманий товариством 26.02.2013 року, а відтак, на його думку, підприємством не було допущено порушень вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підтвердження вказаного позивачем надані копію коносамента № NDIDB1G00 від 20.01.2013 року, згідно якого товар був вивантажений на територію Одеського морського торгівельного порту, а саме доставлений на митний кордон України, що підтверджується коносаментом лінії № NDIDB1G00 від 20.01.2013 року.

26.02.2013 року на вказаний товар було оформлена ВМД типу IM 40 ЕЕ № 500030302/2013/000788 та згідно цієї ВМД товар був оформлений для внутрішнього перевезення в митницю призначення, а саме у зону митного контролю - митний пост «Аеропорт». 27.02.2013 року товар прибув у зону митного контролю - митний пост «Аеропорт», про що свідчать відбитки печаток на товаросупровідних документах, а саме: на витягу з попередньої декларації - провізної документ № ЕЕ 800030302/2013/788 від 26.02.2013 року, CMR № 867 до попередньої декларації - провізний документ № ЕЕ 800030302/2013/788 від 26.02.2013 року, CMR № 867/1 до попередньої декларації № ЕЕ 800030302/2013/788 від 26.02.2013 року, коносаменті № ZENNDIDB1G00 від 26.02.2013 року, інвойсі № YGL 20121122 від 22.11.2012 року.

Крім того у акті ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 16.05.2013 року №1584/22-4/31936337 (а.с. 18-21) відповідач сам встановив та зазначив, що терміном отримання ТОВ «Термопал» товару по контракту № BD-61 від 22.10.2012 року вважається 26.02.2013 року, а саме дата виписки ВМД № 500030302/2013/000788, типу ІМ-40 ЕЕ.

При цьому, суд звертає увагу, що вищезазначений акт був складений відповідачем за результатами проведеної у другому кварталі 2013 року документальної позапланової перевірки щодо дотримання вимог валютного законодавства TOB «Термопал» у період з 20.11.2012 року (дата виписки банку) по 26.02.2012 року (дата ВМД) по контракту №BD-61 від 22.10.2012 року. Вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем на 8 (вісім) календарних днів терміну отримання TOB «Термопал» товару тому, як дата виписки ВМД № 500030302/2013/000788, тип ІМ-40 ЕЕ (попередня митна декларація) 26.02.2013 року. Згідно вказаного порушення ДПІ у Суворовському районі м. Одеса нарахувало позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД - 3387,03 грн., яку позивач сплатив у повному обсязі згідно податкового повідомлення - рішення № 0000132240 (а.с. 18-23).

За змістом абз. 14 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та абз. 2 п.п. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року №136, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94 - ВР передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому, відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) товару є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Тобто, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - є дата фактичного перетину імпортованими товаром митного кордону України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 15.10.2013 року у справі № 2а-2528/11/2070.

Суд зазначає, що відповідачем помилково ототожнюються поняття «перетину товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем», з поняттям «пропуск товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення і підтверджується оформленою вантажно-митною декларацією.

За таких обставин, враховуючи той факт, що датою перетину кордону, а відтак і датою отримання позивачем імпортованого позивачем товару є саме 26.02.2013 року (тобто, в межах дев'яносто денного строку з моменту оплати, з урахуванням сплаченої позивачем пені за порушення термінів розрахунків на 8 днів, нарахованої згідно податкового повідомлення-рішення № 0000132240 від 21.05.2013 року), суд дійшов висновку, що твердження відповідача про порушення позивачем встановленого Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строку на отримання попередньо оплаченого товару є помилковим.

Наведене свідчить, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.11.2014 року № 0003712201 прийняте безпідставно та підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Термопал» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2014 року № 0003712201 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 27.11.2014 року № 0003712201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Термопал» (код ЄДРПОУ - 31936337, адреса: 65025, м. Одеса, 21 км. Старокиївського шосе, 30) сплачений судовий збір у розмірі 490 грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 19 грудня 2014 року.

Суддя С.О. Cтефанов

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 27.11.2014 року № 0003712201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Термопал» (код ЄДРПОУ - 31936337, адреса: 65025, м. Одеса, 21 км. Старокиївського шосе, 30) сплачений судовий збір у розмірі 490 грн. 00 коп.