Постановление суда № 41969784, 09.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 року м. Київ К/800/45990/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ситникова О.Ф. Швеця В.В. Секретар судового засідання Пасічніченко А.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Вищого адміністративного суду України про скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищого адміністративного суду України, в якому просив скасувати накази про оголошення догани та звільнення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року у задоволені позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У письмових заперечень на касаційну скаргу, які подані до Вищого адміністративного суду України, представник відповідача просить її залишити без задоволення, а оскаржувані нею рішення без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач з липня 2005 року працював в апараті Вищого адміністративного суду України на посадах головного спеціаліста відділу міжнародно-правового співробітництва, наукового консультанта секретаріату Голови Вищого адміністративного суду України, наукового консультанта відділу забезпечення роботи Голови Вищого адміністративного суду України, головного спеціаліста відділузабезпечення роботи Голови та заступників Голови суду, головного консультанта відділу забезпечення роботи п'ятої судової палати, головного консультанта відділу забезпечення роботи другої судової палати, з 02 січня 2013 року - головного консультанта відділу забезпечення роботи третьої судової палати Вищого адміністративного суду України. Розпорядженням Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013 року № 6 головний консультант ОСОБА_4 був закріплений за суддями третьої судової палати Кочаном В.М. та Олексієнком М.М.

17.09.2013 року та 26.09.2013 року судді Кочан В.М. та Олексієнко М.М. своїми доповідними записками за № 456/0/72-13 та № 477/0/72-13 повідомили Секретаря третьої судової палати Вищого адміністративного суду України Ємельянову І.І, про неналежне виконання головним консультантом ОСОБА_4 свої посадових обов'язків.

30.09.2013 року начальник відділу забезпечення роботи третьої судової плати Букань Ж.А. доповідною запискою №483/0/72-13 на ім'я керівника апарату суду Которобая С.В. ініціювала питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом винесення догани за неналежне виконання своїх посадових обов'язків.

У зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків, пов'язаних з несумлінним, недобросовісним виконанням трудових обов'язків, зокрема неякісною та несвоєчасною підготовкою проектів процесуальних документів та на підставі вищезазначених доповідних записок, наказом Вищого адміністративного суду України № 78-кв від 04 жовтня 2013 року позивачу оголошено догану.

Згідно протоколу №4 від 4 листопада 2013 року атестаційною комісією Вищого адміністративного суду України, одноголосно, було прийнято рішення про невідповідність ОСОБА_4 займаній посаді

На підставі вищезазначеного рішення атестаційної комісії, Наказом Вищого адміністративного суду України від 13.12.2013р. №462-к «Про результати атестації державних службовців апарату Вищого адміністративного суду України» позивач був звільнений з посади головного консультанта відділу забезпечення роботи третьої судової палати відповідно до пункту 2 статті 40 КЗпП України, як такий, що не відповідає займаній посаді.

З даними наказами, службовою характеристикою та атестаційним листом позивач був ознайомлений, про що свідчать його особисті підписи.

Відмовляючи у задоволені позову, судипопередніх інстанцій, з чим погоджується колегія суддів, виходили з того, що відповідачем не допущено порушення вимог трудового законодавства при прийнятті спірних наказів про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани та звільнення з посади з підстави пункту 2 статті 40 КЗпП України.

Відповідно до пункту другого статті 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку, зокрема виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.

Відповідно до частини другої вказаної статті звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Пленум Верховного Суду України надаючи роз'яснення відповідного положення у своїй постанові «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9, зазначив у п. 21, що при розгляді справ про звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв'язку з нездатністю забезпечити залежну дисципліну праці у відповідній структурі.

Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.

Як вбачається з матеріалів справи висновку атестаційної комісії про звільнення позивача як такого, що не відповідає займаній посаді передував наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, з підстав неналежним виконанням службових обов'язків, пов'язаних з несумлінним, недобросовісним виконанням трудових обов'язків, зокрема неякісною та несвоєчасною підготовкою проектів процесуальних документів.

Оцінюючи в сукупності дані обставини, колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийнятого наказу про звільнення позивача з займаної ним посади.

Разом з тим, надаючи правову оцінку, оскаржуваному наказу позивачем про оголошення йому догади, то на виконання положення статті 147 КЗпП та підпункту 2.1 і 2.2 пункту посадової Інструкції головного консультанта відділу забезпечення роботи третьої судової палати ОСОБА_4, слід вказати, що йому передували відповідні доповідні записки безпосередніхпрямих його начальників (суддів Олексієена М.М. та Кочана В.М.) на ім'я Секретаря третьої судової палати Вищого адміністративного суду України (Ємельянова І.І.) та Начальника відділу забезпечення роботи третьої судової палати (Букань Ж.А.), в яких зазначалось про вказані позивачем порушення, що в сукупності визначає право за відповідачем, як роботодавцем приймати відповідне рішення.

Щодо доводів позивача в касаційній скарзі на не дослідження його звернень до керівництва Апарата суду так і Голови Вищого адміністративного суду України, то в даному разі непогодження його з відповідними діями в цій частині можуть бути предметом окремого судового розгляду, та не є підставою для визнання спірних наказів протиправними.

Отже, в межах касаційної скарги порушень судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновку судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційні скарги без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року у справі № 826/182/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Швець