Постановление суда № 41969451, 21.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 листопада 2014 року м. Київ К/800/59331/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Веденяпін О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі №817/2082/14 за позовом Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області до Дочірнього підприємства "Ліфтсервіс" малого приватного підприємства "Леда" про стягнення податкової заборгованості та накладення арешту на кошти,

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі №817/2082/14 за позовом Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області до Дочірнього підприємства "Ліфтсервіс" малого приватного підприємства "Леда" про стягнення податкової заборгованості та накладення арешту на кошти.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, приходжу до наступного.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Враховуючи наведену норму, касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі №817/2082/14 за позовом Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області до Дочірнього підприємства "Ліфтсервіс" малого приватного підприємства "Леда" про стягнення податкової заборгованості та накладення арешту на кошти.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Веденяпін