Постановление суда № 41939422, 17.12.2014, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4710/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2014 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Висоцької Г.А.

при секретарі Радєвій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська заяву Комунального підприємства « Вознесенська друкарня» про розстрочку виконання рішення суду та зняття арешту,

В С Т А Н О В И В :

30.10.2014 року рішенням Вознесенського міськрайонного суду з Комунального підприємства «Вознесенська друкарня» стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 22456 грн. 90 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.03.2014 року 29.10.2014 року у сумі 14368 грн. 06 коп., а всього 36824 грн. 96 коп.

В розумінні ст. 223 ЦПК України рішення суду набрало законної сили.

14.11.2014 року Комунальне підприємство «Вознесенська друкарня» звернулося до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду від 30.10.2014 року та зняття арешту.

Свою заяву мотивує тим, що на даний час підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі, є неплатоспроможним, на кошти, що містяться на розрахункових рахунках підприємства, його майно накладено арешт та заборону на його відчуження, у звязку з чим не має можливості своєчасно розрахуватись із стягувачем ОСОБА_1, а тому просить суд розстрочити виконання рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.10.2014 року по цивільній справі № 473/4710/14-ц на три роки по 1022 грн. 91 коп. щомісяця, зняти арешт з розрахункових рахунків, грошових коштів, які знаходяться в касі підприємства та всіх наступних надходжень грошових коштів до каси КП «Вознесенська друкарня», нерухомого майна та заборону на його відчуження.

В судовому засіданні представники КП «Вознесенська друкарня» - директор ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_3 підтримали заяву, зазначили, що через арешт рахунків і каси не взмозі сплачувати, як поточну заробітну плату працівникам підприємства, так і заборгованість по заробітній платі, інші борги. Вважають, що в запропоновані стягувачем три місяці не зможуть розрахуватись з ним, тому наполягали на задоволенні своєї заяви.

Стягувач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, від нього надійшло клопотання про розгляд заяви у його відсутність, не заперечує проти розстрочки виконання рішення суду на три місяці.

Представник ВДВС Вознесенського міськрайонного управління юстиції в Миколаївській області в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Вислухавши представників заявника, дослідивши матеріали цивільної справи, заяви про розстрочку виконання рішення суду та зняття арешту, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно до ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

За змістом наведеної норми відстрочка виконання судового рішення допускається лише у виняткових випадках, за наявності особливого характеру обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Такі ж роз'яснення містяться в пункті 10 Постанови Верховного Суду України №14 від 26 грудня 2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження".

Обставини, на які посилається заявник, як на підставу надання розстрочки (неплатоспроможність та несприятлива фінансова ситуація на підприємстві), не свідчать про наявність виключних підстав, що є необхідною умовою для розстрочки виконання рішення суду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що наведені заявниками обставини не відзначаються яким-небудь особливим характером, який вказував би на їх винятковість, а отже не можуть вважатися в розумінні положеньст. 373 ЦПК України належними та достатніми підставами для розстрочки виконання вищевказаного рішення суду, а тому в задоволенні заяви в частині розстрочки виконання рішення слід відмовити.

Що стосується вимог про зняття арешту з розрахункових рахунків, грошових коштів, які знаходяться в касі підприємства та всіх наступних надходжень грошових коштів до каси КП «Вознесенська друкарня», нерухомого майна та заборону на його відчуження, суд їх вважає такими, що також не підлягають задоволенню, оскільки вони не відносяться до процесуальних питань, пов»язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, передбачених розділом У1 ЦПК України.

Державний виконавець зобовязаний вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішень, неупереджено та своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому зазначеним Законом України.

Закон України «Про виконавче провадження» встановлює, що арешт на майно боржника забезпечує реальне виконання рішень, виконання яких покладається на державну виконавчу службу.

Відповідно до Закону рішення судів та інші виконавчі документи (постанови, винесені посадовими особами, уповноваженими розглядати справи про правопорушення, вимоги тощо) підлягають примусовому виконанню. Одним із заходів примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) - є арешт майна боржника, послідуюче його вилучення та реалізація. Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні для своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.

Питання про зняття арешту з розрахункових рахунків, грошових коштів, які знаходяться в касі підприємства та всіх наступних надходжень грошових коштів до каси КП «Вознесенська друкарня», нерухомого майна та заборону на його відчуження мають розглядатися судом в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, передбаченому розділом У11 ЦПК України, або шляхом звернення із позовом до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.209-210, 373 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Комунального підприємства « Вознесенська друкарня» про розстрочку виконання рішення суду від 30.10.2014 року та зняття арешту - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів після її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Висоцька Г.А.