Постановление суда № 41937023, 01.12.2014, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/10860/14-ц

Провадження №2/405/1971/14

У Х В А Л А

01 грудня 2014 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просить визначити додатковий тримісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини та визнати поважними причини пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Форма і зміст позовної заяви зазначені в ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 ЦПК України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо позовна заява підписується представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження (ч.8 ст. 119 ЦПК України).

Подана до суду позовна заява підписана представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5, разом з тим, додана до матеріалів позовної заяви угода про надання юридичної допомоги № 61 від 18 вересня 2014 року не містить повноважень адвоката ОСОБА_5 на право подання позовної заяви та підпису процесуальних документів від імені особи, яку вона представляє. Крім того, додана до матеріалів копія позовної заяви взагалі не містить підпису позивача або його представника.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом, зокрема, згідно зі ст. 7 ЦПК України мова цивільного судочинства визначається статтею 14 Закону України Про засади державної мовної політики, відповідно до якої судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами), а також допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Норму закону, щодо подачі до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених регіональною мовою, з перекладом, у разі необхідності, на державну мову у межах території, на якій поширена регіональна мова, не можна застосовувати у даному випадку, оскільки Кіровоградська область не входить до території, на якій поширена регіональна мова.

З огляду на викладене, вважаю необґрунтованим подання позивачем до суду процесуального документу - позовної заяви, яка викладена російською мовою, оскільки це суперечить вимогам ст. 7 ЦПК України та ст.14 Закону України "Про засади державної мовної політики", у зв`язку з цим є необхідним подання позивачем до суду позовної заяви, викладеної державною мовою.

Окрім того, відповідно п. 41, п.42 Постанови №3 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів для яких визначено виключну підсудність (ст. 114 ЦПК України) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також обєкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про усунення від права на спадкування та позови про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Тобто, для позовів про визначення додаткового строку для прийняття спадщини встановлена виключна підсудність.

Із змісту позовної заяви вбачається, що після смерті батька позивача ОСОБА_1, який помер 24.02.2013 року, відкрилася спадщина, у вигляді будинку № 19 по вулиці Світловодській в м. Кіровограді, яка (вулиця) відповідно до адміністративного поділу м. Кіровограда територіально відноситься до території Кіровського району м. Кіровограда, в свою чергу, серед документів долучених до позову, а саме заповіту складеного спадкодавцем ОСОБА_6, останній заповідав ОСОБА_1 житловий будинок № 19 по вул. Світлогорській у м. Кіровограді.

Враховуючи, що даний позов подано без додержання вимог, викладених в ст.ст 119, 120 ЦПК України, то відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України він підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. ст.119, 120, ч. 1 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначені в ухвалі недоліки.

В разі невиконання указаної вимоги позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в частині визначення розміру судових витрат до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м.Кіровограда шляхом подання протягом пяти днів з дня її отримання апеляційної скарги. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова