Постановление суда № 41921778, 11.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

11 грудня 2014 року м. Київ В/800/5171/14

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Голубєвої Г.К.

Лосєва А.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Солом?янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014

у справі № 826/3279/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал СМС»

до Державної податкової інспекції у Солом?янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Солом?янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві подано заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме, п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п. 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в ухвалі щодо якої подана заява про перегляд, та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.03.2013 у справі №К/9991/62674/12 за позовом ТОВ «Форум-Інвест» до ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та від 01.10.2013 у справі №К/800/7679/13 за позовом ТОВ «К 2010» до ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб?єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Питання про допуск справи до провадження у Верховному Суді України вирішується Вищим адміністративним судом України лише в межах аналізу тих судових рішень, на які посилається заявник.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, з огляду на таке.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 про перегляд якої ставиться питання, вбачається, що підставою для прийняття рішення стали висновки суду касаційної інстанції про підтвердження реальності господарських операцій, у тому числі наявними первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що давало право суб?єкту господарської діяльності на формування валових витрат та податкового кредиту за цими операціями, а також не надання податковим органом належних доказів на підтвердження його доводів щодо нікчемності укладених угод.

У той час як підставою для прийняття рішення від 01.10.2013, наведеного заявником як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, стала відсутність належно оформлених первинних документів, наявність яких є обов?язковою для підтвердження факту транспортування нафтопродуктів, у зв?язку з чим реальність господарських операцій не знайшла свого підтвердження.

Щодо ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.03.2013, то суд касаційної інстанції скасував судові рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції свідчить про неповноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи для правильного вирішення спору та про не дослідження всіх доказів.

Відсутність повно встановлених обставин у певній справі та ухвалення судового рішення в іншій справі, виходячи з конкретних встановлених обставин у справі, виключає висновок про ухвалення судових рішень у таких справах з неоднаковим застосуванням норм матеріального права саме у подібних правовідносинах.

Таким чином, аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції не дає підстав вважати, що ним було неоднаково застосовано норми матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних, відмінних між собою обставин, яким надавалась правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Солом?янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві у допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Л.В. Ланченко

Л.І.Бившева

Г.К.Голубєва

А.М.Лосєв

Н.Г.Пилипчук