№ 41903384, 12.12.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4859/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2014 року о 17 год. 37 хв. м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафу у розмірі 12500 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу за порушення вимог законодавства про рекламу у розмірі 12500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при виконанні повноважень по контролю за розповсюдженням реклами у місті Одеса, фахівцями Держспоживінспекції в Одеській області здійснювався огляд зовнішніх рекламних носіїв та встановлено ознаки порушень фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 законодавства України про рекламу (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу»), оскільки реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

З приводу зазначеного, як вказує позивач, на адресу відповідача направлялись вимоги про надання до Інспекції відповідних документів та пояснень, однак необхідні для розгляду справи документи відповідачем надано не було. При цьому, як вказує позивач, частково документи були надані з боку ТОВ «РТМ-Україна» за запит позивача. За результатами розгляду вказаної справи Держспоживінспекцією України прийнято рішення від 26.12.2013 року №0043 про накладення на відповідача штрафу у розмірі 12500,00 грн. за порушення законодавства про рекламу. В свою чергу, як вказує позивач, вказане рішення відповідачем не оскаржувалось та штраф у добровільному порядку і у встановлені строки відповідачем не сплачений, що стало підставою звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 2453-VI від 07.07.2010 року, який набрав чинності 30.07.2010 року) позивачем надіслано відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 183-2 КАС України судом 01.09.2014 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по справі, яку направлено відповідачу для надання заперечення по справі або заяви про визнання позову.

Вказана судова кореспонденція була надіслана відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та отримана відповідачем 29.11.2014 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з розпискою про отримання, яке наявне в матеріалах справи. На виконання вказаної ухвали відповідач не скористався своїм правом надання заперечень по справі, або заяви про визнання позову.

Таким чином, відповідач був належним чином сповіщений про розгляд справи та жодних заяв або заперечень на позов до суду не надавав.

Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Згідно п.2 ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Враховуючи ненадання з боку відповідача заперечень на позов або заяви про визнання позову, з урахуванням того, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, вказана адміністративна справа розглядається судом у строки, визначені п.2 ч.5 ст.183-2 КАС України.

Дослідивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зареєстровано 12.07.2002 року, видами діяльності якого за КВЕД є, в тому числі, 46.16 - діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами (основний); 47.72 - роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах.

З наданих позивачем доказів, судом встановлено, що 26.07.2013 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та TOB «РТМ-Україна» (Виконавець) укладено договір №3396/1 на проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях, згідно із п. 2.1. якого TOB «РТМ-Україна» за дорученням ФОП ОСОБА_1 проводить Рекламні кампанії на Спеціальних конструкціях у повній відповідності з Контрольними макетами рекламного сюжету згідно із додатками до цього Договору, які є його невід'ємною частиною (а.с.22-31).

Згідно додаткової угоди від 26 липня 2013 року № 1 до договору № 3396/1 від 26 липня 2013 року визначено, зокрема: період проведення рекламної кампанії (з 01.08.2013 по 31.08.2013 року), тип спеціальної конструкції («Billboard», «Сity-Light (bus station)»); сюжет - «Раса»; кількість рекламних плакатів; адресна програма: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 74, ринок «Південний»; м. Одеса, пр.-т Шевченка,8а, ювелірний магазин «Золоті терези», м. Одеса, пр-т Шевченка,7 - пр-т Гагаріна (зупинка); вартість рекламної кампанії - 2500 грн., ПДВ - 500 грн.; підстава до сплати - рахунок-фактура (а.с.32).

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про рекламу», контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 465/2011 (далі - Положення № 465) визначено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до п. 4 Положення № 465 Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу.

Відповідно до п. 7 Положення № 465 Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області (далі -Держспоживінспекція в Одеській області) є територіальним органом та підпорядкована Держспоживінспекції України. Відповідно до Положення про інспекцію з питань захисту прав споживачів в Одеській області, затвердженого Головою Держспоживінспекції від 29.11.2011 року, Інспекція здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд на території м. Одеси та Одеської області.

Судом встановлено, що при виконанні повноважень по контролю за розповсюдженням реклами у місті Одеса, фахівцями Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області здійснювався огляд зовнішніх рекламних носіїв типу «білборд» та «сіті-лайт», розташованих за адресами: м. Одеса, вул. Академіка Корольова та м. Одеса, пр-т Шевченко, 7 із сюжетами: «С 19:00 до полуночи по ул. Королева,76 м-н «Раса» 2 августа, 9 августа, 16 августа ночная распродажа обуви, каждую ночь с пятницы на субботу» та «С 20:00 до 1:00 пр-т Шевченко, 7 м-н «Раса» ночная распродажа обуви, каждую ночь с пятницы на субботу в августе, -60%» та встановлено ознаки порушень ч. 5 ст. 8 Закону України "Про рекламу", оскільки реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

Вказане здійснення огляду зовнішніх рекламних носіїв зафіксовано представниками Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області засобами фотофіксації, про що свідчать відповідні матеріали, наявні у справі (а.с.10-17).

Слід зазначити, що відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України "Про рекламу" від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР (далі - Закон № 270/96-ВР, Закон).

Відповідно до ст.1 Закону № 270/96-ВР реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами; виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами.

Відповідно до ч. 2. ст. 26 Закону України "Про рекламу" на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про рекламу», Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області направлено на адресу керівника мережі магазинів «Раса» (м. Одеса, Шевченко пр-т, 7) вимогу від 27.08.2013 року за вих. №3433/8 (а.с.34), в якій зазначені обставини щодо здійсненого огляду зовнішніх рекламних носіїв та зобов'язано надати до Інспекції у триденний строк з дня отримання цієї вимоги наступні документи: свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво платника податку, макет замовлення, письмові пояснення, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договори, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи). Вказана вимога отримана адміністратором магазину 28.08.2013 року (а.с.34 - зворотній бік).

Однак, як вказує позивач, до Інспекції не були надані запитувані документи, у зв'язку із чим Інспекцією 10.09.2013 року за вих. №3663/8 на адресу ФОП ОСОБА_1 направлено вимогу у порядку п. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» (а.с.35), якою зобов'язано надати до Інспекції у триденний строк, з дня отримання даної вимоги, наступні документи: свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво платника податку, макет замовлення, письмові пояснення, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договори, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи). Як вбачається з матеріалів справи, копію вказаної вимоги вручено відповідачу 14.10.2013 року (а.с.44).

Водночас, 10.09.2013 року за вих. №3664/8 Інспекцією на адресу ТОВ «РТМ-Україна» надіслано вимогу у порядку п. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», якою зобов'язано надати до Інспекції у триденний строк, з дня отримання даної вимоги, наступні документи: дозвільну документацію на рекламоносії, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво платника податку, договір на тимчасове користування місцем для розміщення зовнішньої реклами, розрахункові документи, за якими здійснюється оплата за тимчасове користування місцем для розміщення зовнішньої реклами, макет замовлення, письмові пояснення, договір на проведення рекламної компанії та адресну програму з вищезазначеним сюжетом (акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи). Вказану вимогу отримано з боку товариства 16.09.2013 року.

У вказаних вимогах відповідача та ТОВ «РТМ-Україна» попереджено про відповідальність за неподання або подання недостовірної інформації.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2013 року на адресу Інспекції з боку ТОВ «РТМ-Україна» надійшли пояснення разом із копіями наступних документів: договору №3396/1 від 26.07.2013 року, додаткової угоди №1 до нього, додатку № 1 до додаткової угоди №1, рахунку-фактури, витягу з ЄДРЮО та ФОП, свідоцтва платника ПДВ, договору № 34 від 27.11.2011 року на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів із додатком №11 (а.с.18-33).

Пунктом 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 року (далі - Порядок) передбачено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Пунктами 10-13 Порядку передбачено, що протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці. Посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2013 року посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області відносно ФОП ОСОБА_1 складений протокол № 70 про порушення законодавства про рекламу щодо наявних ознак порушення, а саме зазначено, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару, що є порушенням ч.5 ст.8 Закону України "Про рекламу" (а.с.39). До вказаного протоколу були додані: фотофіксація від 09.08.2013 року та від 12.08.2013 року (а.с.10-17), лист №3433/8 від 27.08.2013 року, лист №3663/8 від 10.09.2013 року та лист №3664/8 від 10.09.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі протоколу та доданих до нього матеріалів про порушення законодавства про рекламу №70 від 21.10.2013 року щодо наявних ознак порушень ч.5 ст.8 Закону України "Про рекламу", Інспекцією у відповідності до вимог п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок накладання штрафів за порушення законодавства України про рекламу" від 26.05.2004 р. № 693 прийнято рішення №70 від 29.10.2013 року про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно рекламодавця ФОП ОСОБА_1 (а.с.37).

Водночас, позивачем складено повідомлення від 29.10.2013 року № 4429/8 «Щодо розгляду питання про порушення Закону України "Про рекламу"», яким засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу призначено на 27.11.2013 року о 10:00 год. (а.с.38). Також, у повідомленні вказувалось про необхідність прибуття відповідача або його представника, а у разі неприбуття та відсутності обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, зазначалось, що розгляд справи буде проведено без участі відповідача. Вказане повідомлення направлено на адресу відповідача та отримано останнім 15.11.2013 року (а.с.43).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач або його уповноважений представник на розгляд справи не з'явились.

Відповідно до протоколу № 70/1 від 27.11.2013 року засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, Інспекцією за результатами розгляду справи встановлено факт порушення ФОП ОСОБА_1 ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу» та зазначено, що у зв'язку із тим, що потенційний штраф за порушення законодавства України про рекламу становить 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до наданої компетенції, згідно п.8 ст.27 Закону України «Про рекламу», Інспекція вважає за необхідне направити матеріали стосовно ФОП ОСОБА_1 до Держспоживінспекції для подальшого розгляду та застосування штрафних санкцій (а.с.40). При цьому, посадовою особою Інспекції складено розрахунок штрафних санкцій, згідно якого сума штрафних санкцій становить 12500 грн. (2500 грн. (вартість реклами) х 500% (розмір штрафу) (а.с.42).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону № 270/96-ВР реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону N 270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

За приписами п.1 ч.2 ст.27 Закону № 270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

Відповідно до ч.4 ст. 27 Закону України «Про рекламу» Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.

Згідно ч.5 ст.27 Закону вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до ч.8 ст.27 Закону рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 693 від 26.05.2004 року, визначено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції.

Відповідно до п.п.18 Порядку N693 від 26.05.2004 року визначено, що за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

На підставі матеріалів справи та протоколу засідання № 70/1 від 27.11.2013 року, оскільки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги чинного законодавства про рекламу щодо змісту реклами, а саме: реклама про знижку цін на продукцію, а також співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару, що є порушенням ст.8 Закону України "Про рекламу", Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів прийнято рішення №0043 від 26.12.2013 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким згідно ст.27 Закону України "Про рекламу" на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 12500 грн., який зобов'язано сплатити в установленому порядку (а.с.41). При цьому, у вказаному рішенні зазначено, що у разі його невиконання, сума штрафу стягується у судовому порядку.

Копію вказаного рішення про накладення штрафу направлено на адресу відповідача 26.12.2013 року та отримано останнім 27.01.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.43,45).

Частиною 11 статті 27 Закону України "Про рекламу" визначено, що рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до п.п.19, 20 Порядку N693 від 26.05.2004 року рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку. Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Як встановлено судом згідно бази даних "ДСС", відповідач не звертався до суду із позовом про оскарження рішення № 0043 від 26.12.2013 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Водночас, на час розгляду справи доказів сплати штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 12500 грн. відповідачем до суду не надано.

Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області документально підтверджені наданими доказами, обґрунтовані, відповідають чинному законодавству, а отже, підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.2 ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Одночасно з адміністративним позовом позивачем було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову, обґрунтоване тим, що Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області є бюджетною установою, яка фінансується з Державного бюджету України та кошти, які виділено вказаній установі на сплату судового збору на 2014 рік в сумі 2900,00 грн. вже було використано на початку року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2014 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. При цьому, відповідно до ч. 4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Згідно зі ст.4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», за подання адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 12500 грн., що є позовними вимогами майнового характеру.

Отже, зважаючи на вимоги ч. 2 та 3 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» сплаті підлягає судовий збір у розмірі 182 грн. 70 коп. (10 відсотків розміру ставки судового збору, яка становить 1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Таким чином, зважаючи на те, що позивач не звільнений від сплати судового збору згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір», а ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено стягнення судового збору з відповідача у разі задоволення позову суб'єкта владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з позивача судовий збір за подання даного адміністративного позову у розмірі 182 грн. 70 коп.

Керуючись ст.ст. 2,7,8,9,14,71,86,88,94,158 - 163,183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 12500 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України штраф за порушення вимог законодавства про рекламу у розмірі 12500,00 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) на р/р 31112106700007, код бюджетної класифікації: 21081100, отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, МФО 828011.

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області (ідентифікаційний код 37811054) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 182 грн. 70 коп. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя О.М. Соколенко

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 12500 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України штраф за порушення вимог законодавства про рекламу у розмірі 12500,00 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) на р/р 31112106700007, код бюджетної класифікації: 21081100, отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, МФО 828011.

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області (ідентифікаційний код 37811054) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 182 грн. 70 коп. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).