Постановление суда № 419016, 19.10.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-6832/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19жовтня 2006 р. м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Карася О.В., Шипуліної Т.М., Маринчак Н.Є., Степашка О.І.

при секретарі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПавлушку Р.С.

Державної податкової інспекції у м. Полтавіна постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.02.2005 р.у справі№ 3/264господарського суду Полтавської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бурат»доДержавної податкової інспекції у м. Полтавіпровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.12.2004 р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.02.2005 р., позов ТОВ «Бурат» до ДПІ у м. Полтаві про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 25.11.2004 р. № 0000702305/0 про зменшення в картці особового рахунку суми бюджетного відшкодування з податку на додатку вартість за березень, квітень, травень, липень 2004 року на 267376,00 грн., 50728,00 грн., 75030,00 грн., 46158,00 грн. відповідно задоволено з посиланням на те, що порядок формування податкового кредиту платником ПДВ, встановлений підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем дотриманий при включенні до податкового кредиту сум ПДВ в загальній сумі 439292,00 грн., сплачених (нарахованих) його контрагентам у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), використаних позивачем у власній господарській діяльності.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Полтаві просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій пп.7.7.5 п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», вважаючи, що за змістом зазначеного підпункту однією із обовязкових підстав включення сум ПДВ до податкового кредиту є сплата цих сум до бюджету платниками ПДВ /продавцями товарів, робіт, послуг/.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачу в картці особового рахунку сум бюджетного відшкодування за березень, квітень, травень, липень 2004 року на загальну суму 439292,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 24.11.2004 р. № 2828/23-2/13948686, про відсутність інформації про стан виконання контрагентами позивача обовязку по утриманню і внесенню до бюджету сум ПДВ, за рахунок яких позивач сформував податковий кредит у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг) у цих контрагентів. При цьому доводи податкового органу щодо неможливості перевірки правильності визначення податкових зобовязань платниками податку стосуються не безпосередніх контрагентів позивача в операціях з продажу товарів (робіт, послуг) в зазначених податкових звітних періодах, а інших учасників товарообороту з використанням цих же товарів (робіт послуг).

Предметом доказування в судовому процесі при розгляді даної справи є обставини щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за березень, квітень, травень, липень 2004 р. на загальну суму 439292,00 грн.

Порядок формування платником податку податкового кредиту встановлений пунктами 7.4 та 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно абзацу першого підпункту 7.4.1 п. 7.4 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених /нарахованих/ платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів /робіт, послуг/, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва /обігу/ та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт /послуг/ - актом прийняття робіт /послуг/ чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт /послуг/ /підпункт 7.4.5 цього ж пункту /.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів /робіт, послуг/, дата виписки відповідного рахунку /товарного чека/ - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів /робіт, послуг/.

Наведені підстави для включення сум ПДВ до податкового кредиту передбачені пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у березні, квітні, травні і липні 2004 р. придбав у своїх контрагентів товари (роботи, послуги) з нарахуванням в ціні придбання ПДВ в загальній сумі 439292,00 грн.

Вказана сума ПДВ підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, виданими контрагентами позивача, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Характер витрат позивача на придбання товарів (робіт, послуг) як таких, що підлягають віднесенню до валових витрат згідно пункту 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідачем не оспорюється.

Крім того, правильність визначення позивачем сум податкових зобовязань та податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за березень, квітень, травень та липень 2004 р. підтверджується письмовими доказами /довідкою ДПІ у м. Полтаві від 28.09.2004 р. про результати позапланової перевірки ТОВ «Бурат» з питань правомірності відшкодування ПДВ з бюджету за червень, липень 2004 р.; довідкою ДПІ у м. Полтаві від 18.08.2004 р. про результати позапланової перевірки ТОВ «Бурат» з питань правомірності відшкодування ПДВ з бюджету за лютий, березень, травень 2004 р.; довідкою ДПІ у м. Полтаві від 30.06.2004 р. про результати позапланової перевірки ТОВ «Бурат» з питань правомірності відшкодування ПДВ з бюджету за квітень 2004 р. /.

Даючи правову оцінку встановленим фактам, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відповідності дій позивача по формуванню податкового кредиту вимогам норм Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому висновок судів не суперечить пункту 1.8 ст.1 та підпункт 7.7.5 пункту 7.7 ст.7 цього Закону, оскільки предмет спору стосується правильності формування позивачем податкового кредиту, вимога про стягнення бюджетного відшкодування ПДВ у даній справі не заявлялась, тоді як саме такою позовною вимогою обумовлюється необхідність доведення платником податку факту надмірної сплати податку до бюджету в судовому процесі.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.02.2005 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Усенко Є.А.

Судді Карась О.В.

Шипуліна Т.М.

Маринчак Н.Є.

Степашко О.І.

З оригіналом згідно

Суддя Усенко Є.А.