Постановление суда № 41900289, 15.12.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 грудня 2014 року Справа № 910/20003/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргивідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.10.2014у справігосподарського суду м. Києваза позовомпублічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"; до1. Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України; 2. Приватного підприємства "Нива - В.Ш."; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини";треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі"; 2. Міністерство фінансів України; за участю прокуратури міста Києва; провизнання договору купівлі-продажу рухомого майна, укладеного за результатами проведення аукціону, недійсним та застосування наслідків недійсності договору

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Частиною 4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно п.2. ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року. При поданні касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 70% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Положенням пункту 3 ст. 6 вказаного Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру.

Скаржник в касаційній скарзі №14-0-22-6536/4.1 від 18.11.2014 просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014, а рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2014 залишити в силі, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Отже, судовий збір повинен сплачуватись з врахуванням вищенаведених вимог законодавства з огляду на позовні вимоги, тому розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті за касаційне оскарження складає 38 245 грн. 20 коп.

До касаційної скарги відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України додано заяву №14-0-22-6536/4.1 від 25.11.2014 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення, яке мотивоване відсутністю коштів для повної сплати судового збору та стислими строками передбаченими Господарським процесуальним кодексом України для подачі касаційних скарг.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що воно підлягає відхиленню, враховуючи наступне.

Відповідно ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, суд може відстрочити сплату судового збору за наявності виключних обставин. При цьому, обов'язок доведення виключних обставин для задоволення клопотання про відстрочку сплати судового збору покладається на скаржника. У разі неподання таких доказів відстрочка сплати судового збору за подання касаційної скарги не здійснюється, однак скаржником таких доказів не надано.

Відповідно п.4 ч.1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №14-0-22-6536/4.1 від 18.11.2014 на постанову Київського апеляційного господарського суду України від 29.10.2014 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, і 6 ч. 1 ст. 1113, касаційна скарга може бути подана повторно.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 110, 111, 1111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на постанову Київського апеляційного господарського суду України від 29.10.2014 у справі № 910/20003/13 повернути скаржнику.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга