№ 4188566, 24.06.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3015/09/1270

Категорія 6.14

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2009 р.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді   Смішливої Т.В.,

при секретарі Попові М.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 12.01.09 року №07-10-59),

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю «АС - Компані» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,-

ВСТАНОВИВ:

12.11.2008 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «АС - Компані» перебуває на обліку як платник збору на обов'язкове соціальне страхування за НОМЕР_1.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням обов'язку щодо сплати страхових внесків у відповідача виникла недоїмка зі сплати внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 228,54 грн., який підтверджено звітом відповідача за 9 місяців 2006р.

Оскільки відповідач не сплатив у добровільному порядку заборгованості зі сплати страхових внесків позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач участь у судовому засіданні свого представника не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.(а.с.35а).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «АС - Компані» перебуває на обліку як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за НОМЕР_1 (а.с.7-10).

Відповідно до ст. 23 Закону України від 18.01.01 № 2240-ІІІ “  Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ” (далі - Закон) страхувальники - роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

 У відповідності зі ст. 27 Закону страхувальники зобов'язані нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 Закону.

Частиною 1 статті 30 Закону передбачено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та своєчасно не перераховує названі внески, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 228,54 грн.

Відповідачем у звіті про нарахування страхових внесків, перерахування та витрат, пов'язаних з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2006р. самостійно визначено суму недоїмки у розмірі 228,54 грн.(а.с.4).

Відповідачем позов не оспорено, доказів перерахування заборгованості не надано.

За таких обставин, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 3,5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АС - Компані» (код 25362856), заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 228,54 грн. (двісті двадцять вісім грн. 54 коп.) на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 37172500100001 в УДК Луганської області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу- з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ