Постановление суда № 41871650, 10.12.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/2826/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Канівець Л.Ф. Провадження № 22-ц/773/1790/14 Категорія: 2 Доповідач: Карпук А. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

10 грудня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Карпук А. К.,

суддів - Стрільчука В.А., Здрилюк О.І.,

при секретарі Шугаловій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції про повернення майна, проведення його первинної оцінки як безхазяйного та відшкодування шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Володимир-Волинського міського суду від 16 жовтня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою судді Володимир-Волинського міського суду від 02 жовтня 2014 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху і позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою того ж судді від 16 жовтня 2014 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.

Залишаючи позовну заяву без руху ухвалою від 02 жовтня 2014 року суддя виходив з того, що у позовній заяві відсутній номер засобу зв'язку, не зазначений чіткий зміст позовних вимог, не долучено документів, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, не зазначено норми закону на підставі якої просила задовольнити її вимоги, а також відсутній документ, що підтверджує сплату судового збору.

Неусунення ОСОБА_1 недоліків позовної заяви в установлений строк стало підставою для постановлення оскаржуваної ухвали.

Однак, такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на Законі.

Згідно з ч. 2 ст. 80 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначила орієнтовану ціну позову, просила суд визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті.

Проте, в ухвалі про залишення позовної зави буз руху судом вказано лише мінімальну та максимальну ставки судового збору, та не зазначено, який саме розмір судового збору повинна сплатити позивач. За таких обставин, без попереднього визначення судом розміру судового збору, який має сплатити позивач, у судді не було законних підстав для залишення позовної заяви без руху з наступним її поверненням.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач на власний розсуд виклала обставини справи, якими обґрунтовувала свої вимоги, зазначила докази, що підтверджують такі обставини та послалась на ті норми закону, які, на її думку, підлягають до застосування, що свідчить про подання нею позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України. Отже, підстав для повернення позовної заяви позивачу, не вбачається.

У зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням встановленого порядку вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскаржувану ухвалу слід скасувати і передати вказане питання на новий розгляд до суду першої інстанції у відповідності з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Володимир-Волинського міського суду від 16 жовтня 2014 року в даній справі скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: