ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" грудня 2014 р.Справа № 922/3974/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Доленчука Д.О.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
розглянувши справу
за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків до ФОП ОСОБА_2, м. Харків про стягнення 731249,49 грн. (55760,50 дол. США) за участю представників:
позивача - Камінська М.І. за довіреністю № 691/12 від 18.12.2012 р.
відповідача - ОСОБА_2
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (відповідач) згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 010-2/07-01-0451-08 від 28.05.2008 р. в розмірі 55760,50 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.08.2014 р. становить 688914,23 грн. що складається із:
- залишок заборгованості за кредитом 35812,98 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.08.2014 р. становить 442465,03 грн. (в т.ч. сума простроченої заборгованості в розмірі 12867,64 дол. США);
- заборгованість за відсотками становить 16210,45 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.08.2014 р. становить 200278,15 грн. (в т.ч. сума простроченої заборгованості в розмірі 16080,55 дол. США);
- сума пені нарахованої за порушення строків повернення кредитної заборгованості у розмірі 1672,40 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.08.2014 р. становить 20622,30 грн.;
- сума пені нарахованої за порушення строків погашення відсотків у розмірі 2064,67 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.08.2014 р. становить 25508,75 грн.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 17.11.2014 р. за вх. № 40655, надав відзив на позовну заяву, який судом долучений до матеріалів справи. Згідно відзиву відповідач вказував, що позовна заява не підлягає задоволенню.
17.11.2014 р. судом розгляд справи було відкладено на "25" листопада 2014 р. о 10:00.
Представники сторін до початку судового засідання призначеного на 25.11.2014 р., через канцелярію господарського суду 25.11.2014 р. за вх. № Д 725/14, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яка судом була задоволена.
У судовому засіданні призначеному на 25.11.2014 року була оголошена перерва до 01.12.2014 року о 15:00.
Представники сторін до початку судового засідання призначеного на 01.12.2014 р., через канцелярію господарського суду 01.12.2014 р. за вх. № Д 732/14, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимог підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні визнав суму залишку заборгованості за кредитом 35812,98 дол. США, (в т.ч. суму простроченої заборгованості в розмірі 12867,64 дол. США) та заборгованість за відсотками - 16210,45 дол. США (в т.ч. сума простроченої заборгованості в розмірі 16080,55 дол. США), в решті позову заперечував.
Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
28.05.2008 року між ФОП ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") був укладений кредитний договір № 010-2/07-01-0451-08 (надалі - кредитний договір), згідно якому відповідачу був наданий кредит у розмірі 42520,00 доларів США строком до 28.05.2018 року включно.
Відповідно до умов кредитного договору кредитні кошти були визначені у іноземній валюті - долар США.
Згідно ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Так, при поданні позову до суду позивачем була визначена ціна позову у сумі 55760,50 доларів США, за яку позивачем була сплачена сума судового збору у розмірі 13778,28 грн. (платіжне доручення № 333033 від 01.09.2014 р.).
Враховуючи положення абзацу другого частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» яким передбачено, що за подання позовів, ціна яких визначається у іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати, судом було зобов'язано позивача доплатити суму судового збору у розмірі 846,71 грн. Дана сума судового збору позивачем була доплачена про що свідчить платіжне доручення № 344453 від 06.10.2014 р.
Отже, станом на 01.09.2014 р. ціна позову становила 731249,49 грн. (55760,50 дол. США).
Відповідно до умов кредитного договору, відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо погашення суми заборгованості за кредитом відповідно до графіка погашення кредиту, який є додатком до цього договору, а також щомісяця сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 14,75 % починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, а також при кінцевому погашенні кредиту.
05.06.2009 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору відповідно до умов якої сторони досягли згоди тимчасово на період з 20 червня 2009 року до 20 листопада 2009 року зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту та змінити строк його сплати.
Також, 02.06.2010 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 010-2/07-01-0451-08/2 до кредитного договору відповідно до умов якої сторони тимчасово на період з 17 червня 2010 року до 17 жовтня 2010 року домовились зменшити розмір щомісячного платежу до сплати суми кредиту та змінили строк його сплати.
Пунктом 7.3. кредитного договору було передбачено, що кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках у невиконання позичальником умов розділу 6 та/або п. 3.9. цього договору.
Проте, відповідачем взяті не себе зобов'язання за кредитним договором не були виконані у зв'язку з чим у відповідача виникла наступна заборгованість за кредитом:
- залишок заборгованості за кредитом 35812,98 дол. США, (в т.ч. сума простроченої заборгованості в розмірі 12867,64 дол. США),
- заборгованість за відсотками становить 16210,45 дол. США (в т.ч. сума простроченої заборгованості в розмірі 16080,55 дол. США),
що підтверджується розрахунком позивача заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 06.08.2014 р.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 та ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З огляду на вищевикладене, враховуючи положення ст. 533 Цивільного кодексу України, та те, що відповідачем не заперечувалася сума заборгованості за кредитом у розмірі 35812,98 дол. США, (в т.ч. сума простроченої заборгованості в розмірі 12867,64 дол. США) та сума заборгованості за відсотками у розмірі 16210,45 дол. США (в т.ч. сума простроченої заборгованості в розмірі 16080,55 дол. США), суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором № 010-2/07-01-0451-08 від 28.05.2008 р. в розмірі 52023,43 дол. США, що еквівалентно 642743,18 грн. за офіційним обмінним курсом НБУ (12,354879) станом на 06.08.2014 р., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 35812,98 дол. США (в т.ч. сума простроченої заборгованості в розмірі 12867,64 дол. США), що еквівалентно 442465,03 грн. за офіційним обмінним курсом НБУ (12,354879) станом на 06.08.2014 р., та заборгованості за відсотками у розмірі 16210,45 дол. США (в т.ч. сума простроченої заборгованості в розмірі 16080,55 дол. США), що еквівалентно 200278,15 грн. за офіційним обмінним курсом НБУ (12,354879) станом на 06.08.2014 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення суми пені нарахованої за порушення строків повернення кредитної заборгованості у розмірі 1672,40 дол. США та суми пені нарахованої за порушення строків погашення відсотків у розмірі 2064,67 дол. США суд зазначає наступне.
Пунктом 6.15. кредитного договору було передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати сплату, зокрема пені, в національній валюті України (по офіційному курсу НБУ на день сплати).
Крім того, п. 10.2. кредитного договору було передбачено, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, відповідач сплачує позивачу пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З огляду на вищевикладені положення діючого законодавства та умови кредитного договору щодо нарахування пені господарський суд прийшов до висновку, що за прострочення відповідачем сплати в доларах США кредиту та процентів за ним відповідачу повинна була нараховуватися пеня у гривні, а не в доларах США, як це зробив позивач відповідно до свого розрахунку.
За таких обставин господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення пені є такими, що не підлягають задоволенню.
Отже, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором № 010-2/07-01-0451-08 від 28.05.2008 р. в розмірі 52023,43 дол. США, що еквівалентно 642743,18 грн. за офіційним обмінним курсом НБУ (12,354879) станом на 06.08.2014 р., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 35812,98 дол. США (в т.ч. сума простроченої заборгованості в розмірі 12867,64 дол. США), що еквівалентно 442465,03 грн. за офіційним обмінним курсом НБУ (12,354879) станом на 06.08.2014 р., та заборгованості за відсотками у розмірі 16210,45 дол. США (в т.ч. сума простроченої заборгованості в розмірі 16080,55 дол. США), що еквівалентно 200278,15 грн. за офіційним обмінним курсом НБУ (12,354879) станом на 06.08.2014 р., а в решті позову необхідно відмовити.
Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд на підставі ст. 49 ГПК України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у пропорційному розмірі задоволених позовних вимог, яка становить 12854,86 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань", ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 549, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, ідентифікаційний код 14305909) в особі Харківської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, рахунок № 290921074 в Харківській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095) заборгованість за кредитним договором № 010-2/07-01-0451-08 від 28.05.2008 р. в розмірі 52023,43 дол. США, що еквівалентно 642743,18 грн. за офіційним обмінним курсом НБУ (12,354879) станом на 06.08.2014 р., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 35812,98 дол. США (в т.ч. сума простроченої заборгованості в розмірі 12867,64 дол. США), що еквівалентно 442465,03 грн. за офіційним обмінним курсом НБУ (12,354879) станом на 06.08.2014 р., та заборгованості за відсотками у розмірі 16210,45 дол. США (в т.ч. сума простроченої заборгованості в розмірі 16080,55 дол. США), що еквівалентно 200278,15 грн. за офіційним обмінним курсом НБУ (12,354879) станом на 06.08.2014 р.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, ідентифікаційний код 14305909) в особі Харківської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, рахунок № 37399695030021 в Харківській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль", ЄДРПОУ 14305909, МФО 300335) 12854,86 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Повне рішення складено 08.12.2014 р.
Суддя Д.О. Доленчук
Судебное решение № 41826421, Господарський суд Харківської області было принято 01.12.2014. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 922/3974/14. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: