№ 41780216, 24.11.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

24 листопада 2014 року справа № 814/2458/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., секретаря судового засідання Западнюк К.А.,

за участю представників

від позивача: Чамара Л.В. (довіреність №1227/9/10-013 від 14.10.13);

від відповідача: Гаргаун Я.І. (довіреність №1227/9/10-013 від 14.10.13);

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївське заводобудівельне управління № 8", вул. Нікольська, 23/1а, м. Миколаїв,54030

доДежавної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030

прочасткове скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2014р. № 000711703 в частині застосування штрафних санкцій, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївське заводобудівельне управління № 8" (далі - позивач, Товариство) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.04.2014 р. № 0007151703 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 510,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не є податковим агентом у взаємовідносинах з фізичними особами-підприємцями, а відтак не зобов'язаний утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб і відображати доходи, виплачені фізичним особам-підприємцям, у податкових розрахунках форми 1-ДФ.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, виклавши свої заперечення у письмовому вигляді та підтримавши їх у судовому засіданні.

Проаналізувавши діюче законодавство, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд дійшов наступного.

У квітні 2014 р. ДПІ була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 15.04.2014 р. № 297/14-03-22-01/32997486, згідно висновків якого, перевіркою серед іншого встановлено не включення до податкових розрахунків форми 1-ДФ за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2013 р. виплачених сум доходів фізичним особам-підприємцям за надані послуги, чим порушено п.п. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (а. с. 9).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 29.04.2014 р. № 0007151703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1175,33 грн. (основний платіж - 443,55 грн., штрафні (фінансові) санкції - 731,78 грн.) (а. с. 10).

Позивач погоджується з сумою нарахованого основного платежу в розмірі 443,55 грн. і штрафними санкціями в частині 221,78 грн.

Як вбачається з розрахунку штрафних (фінансових) санкцій штраф у розмірі 510,00 грн. застосовано на підставі п. 119.2 ст. 119 ПК України (а. с. 11).

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.

В акті перевірки відповідач зазначив про взаємовідносини позивача з рядом фізичних осіб-підприємців, які надавали Товариству різні послуги. Дане підтверджується і в запереченнях ДПІ.

Штрафні санкції, які оскаржуються позивачем, застосовані на підставі п. 119.2 ст. 119 ПК України, а саме: неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Тобто, необхідною умовою для застосування штрафних санкцій за даним положенням ПК України є зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань, посилання на що відсутнє в акті перевірки.

Під час перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення Товариством п.п. "б" п. 176.2 ст. 176 ПК України, згідно якого особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

З визначення податкового агенту щодо податку на доходи фізичних осіб, наведеного в п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України випливає, що ним є юридична особа, яка зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм.

У той же час п. 177.8 ст. 177 ПК України встановлює, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідач не зазначив у акті перевірки про те, що відносини Товариства з фізичними особами-підприємцями, дані про яких не включені до податкових розрахунків 1-ДФ, носять характер трудових. Зазначене не підтверджене також у ході судового розгляду справи.

Таким чином, у взаємовідносинах з фізичними особами-підприємцями позивач не виступає в якості податкового агента і не зобов'язаний утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, а, отже, у відповідача відсутні підстави для застосування штрафних санкцій у сумі 510,00 грн.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення Дежавної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 29.04.2014 р. №000711703 в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 510,00 грн.

3. Відшкодувати судові витрати в сумі 182,70 грн. з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївське заводобудівельне управління № 8" (код ЄДРПОУ 32997486).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання.

Суддя А. П. Єнтіна