Решение № 41755156, 30.10.2014, Чернівецький районний суд Вінницької області

"30" жовтня 2014 р.

Справа № 150/31/14-ц

Провадження по справі №2/150/38/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Суперсона С.П.,

за участю секретаря - Бровко Д.Г.,

за участю представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права на частку в спільному майні та визнання права власності на частку в будинковолодінні, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького районного суду Вінницької області звернулась ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_3 про поділ житлового будинку, надвірних будівель та споруд натурі між власниками /виділення частки/. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та ОСОБА_3 є співвласниками домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 17.02.2000 року та зареєстрованого в реєстрі за №386, позивачу належить 2/3 частини спадкового майна, 1/3 частини належить відповідачці. Виділ часток в натурі між сторонами не проводився. Відповідач перешкоджає позивачу у користуванні майном, яке законно на правах спільної часткової власності належить позивачу. Між сторонами постійно виникають непорозуміння та суперечки з приводу користування, утримання та збереження цього майна.

В судовому засідання представники позивача подали заяву про зміну предмету позову, адже згідно висновку експерта від 16.09.2014 року №548/549/550/551/14-21 виділити 1/3 об 'єктів спірного нерухомого майна в ізольовану квартиру з окремим входом, не видається за можливе. Тому, просили суд припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 на 1/3 частку в будинковолодінні, яке розташоване в АДРЕСА_1; стягнути з позивача на користь відповідача компенсацію за 1/3 частку вказаного будинковолодіння в сумі 2743,00 грн.; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частку в будинковолодінні, яке розташоване в АДРЕСА_1; припинити право користування ОСОБА_3 1/3 часткою земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 7152,50 грн. на правову допомогу та на оплату проведення судової експертизи.

Відповідач в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що вони є безпідставними та просила залишити їх без задоволення.

Вислухавши пояснення позивача, її представників та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами спору, що позивач володіє на праві власності 2/3 частками житлового будинку за АДРЕСА_1 , який нею успадковано після смерті її матері ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії АВІ №498753 від 17.02.2000 року, яке зареєстроване в Реєстрі за №386.

Відповідачу ОСОБА_3 належить 1/3 частка вказаного будинку, що підтверджується вказаним свідоцтвом про право на спадщину за законом, яку остання успадкувала після смерті своєї бабусі - ОСОБА_5.

Спірне майно згідно технічного паспорта, виданого у 2000 році складається з житлового будинку під літерою «А», в якому знаходиться 1- коридор площею 4,4 кв. м., 2-кімната площею 15,4 кв. м. 3-кладовка площею 3,2 кв. м., 4-кімната площею 15,4 кв. м.. Загальна площа будинку складає 38,4 кв. м.

Також, у власності сторін знаходяться будівлі та споруди. Згідно характеристики будівель та споруд, що описані в технічному паспорті, за житловим будинком під літерою «А» рахується: Б- погріб площею 24,2 кв. м., В - сарай площею 46,4 кв. м., в - сарай площею 6,7 кв. м., 1 - ворота, 2-3-4 - забор.

Судом встановлено, що між сторонами існують неприязні відносини, в зв'язку з чим спільне користування будинковолодінням між ними є неможливим, що підтверджується поясненнями сторін та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.12.2011 року, в якій слідчим рекомендовано звернутись до суду для вирішення виниклих протиріч.

Згідно висновку судової будівельно-технічної земельно-технічної експертизи №548/549/550/551/14-21 від 16.09.2014 року слідує наступне: розділити домоволодіння та надати можливі варіанти відповідно до вимог нормативно-правових актів в галузі будівництва по АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників, а саме 2/3 частини ОСОБА_4 і 1/3 частину - ОСОБА_3 технічно не вбачається можливим; встановити порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться в АДРЕСА_1, відповідно до часток співвласників домоволодіння, яке знаходиться за цією адресою, а саме 2/3 частини - ОСОБА_4 і 1/3 частину ОСОБА_3 та вимог нормативно-правових актів, не вбачається можливим; ринкова вартість домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, станом на час проведення експертизи становить 8229,00 /вісім тисяч двісті двадцять дев'ять тисяч гривень/ грн.

Позивачем в рахунок компенсації вартості 1/3 частини спадкового майна внесено на депозитний рахунок суду грошові кошти в сумі 2743,00 грн., що підтверджується квитанцією від 21.10.2014 року.

Відповідно до ст.ст. 355, 356, 358 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного із них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згода на здійснення права спільної часткової власності між співвласниками відсутня, що підтверджується поясненнями сторін та сукупністю доказів у справі, на підставі яких, судом встановлено, що сторони неодноразово зверталися до правоохоронних органів стосовно виникнення у сторін конфліктних питань щодо користування спірним житловим будинком, а протягом останніх років неприязні

відносини щодо поділу спірного житлового будинку та спільного користування та володіння будинком ще більше загострилися.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та положень ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.

Згідно з ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною 1 статті 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є спільній частковій власності. Відповідно до вимог ч.2 ст.364 ЦК України, за неможливості такого виділу в зв'язку з неподільністю речі (ч.2 ст. 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, не позбавляється права на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно з приписами ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Згідно ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_4 для відповідача ОСОБА_3 внесено на депозитний рахунок суду грошові кошти в сумі 2743,00 грн., що складає ринкову вартість 1/3 частини спадкового майна відповідача.

Крім того, спірне майно розташоване на земельній ділянці площею 0,30 га.

Згідно ч.1 ст.120 ЗКУ, у разі набуття права власності на житловий юуднок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.

Таким чином, враховуючи, що сукупністю доказів у справі підтверджено, що частка ОСОБА_3 є незначною та не може бути виділена в натурі, а спільне володіння і користування майном є неможливим та те, що припинення не завдасть істотної шкоди інтересам ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов 'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Документально підтверджені судові витрати у даній справі, понесені позивачем ОСОБА_4 складаються з витрат на проведення комплексної судової будівельно-технічної земельно-технічної експертизи (актом №548/549/550/551/14-21 здачі-приймання висновку судового експерта), які в зв'язку з задоволення позову в повному обсязі, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3

Крім того, позивачем надано суду квитанцію до прибуткового касового ордеру № 333, згідно якої нею сплачено 5000,00 грн. на підставі угоди про надання правової допомоги від 06.11.2013 року за правову допомогу надану їй

ПП «Вінницьке юридичне бюро».

Розмір компенсації витрат на правову допомогу регулюється ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року.

Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при КМУ від 01.10.1999 року, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання допомоги клієнту є гонорар.

Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги.

Згідно п.4.1. договору про надання юридичних послуг, замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 5 000, 00 грн.

За таких підстав, суд вважає, що є документально підтвердженими витрати на правову допомогу щодо участі представників в судових засіданнях в сумі 5 000, 00 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, позивач є інвалідом ІІ групи, що стверджується посвідченням №120790, а тому згідно ч.9 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнена. Тому, у відповідності до статті 88 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст.41 Конституції України, ст.183, 319, 355, 356, 358, 360, 364, 365 ЦК України, ст.ст. 10, 15, 57,58, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права на частку в спільному майні та визнання права власності на частку в будинковолодінні - задоволити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 на 1/3 частку в будинковолодінні, яке розташоване в АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію за 1/3 частку будинковолодіння, що розташоване в АДРЕСА_1

В рахунок компенсації ОСОБА_3 вартості 1/3 частки в будинку АДРЕСА_1 перерахувати ОСОБА_3 кошти в сумі 2743, 00 гривень, внесені ОСОБА_4 згідно квитанції 3 0.0.309213863.1 від 21.10.2014 року на рахунок ТУ ДСАУ у Вінницькій області (р/р 37310009000080 код отримувача 26286152 ГУ ДКСУ у Вінницькій області 802015) .

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частку в будинковолодінні, яке розташоване в АДРЕСА_1.

Припинити право користування ОСОБА_3 1/3 часткою земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 7152 /сім тисяч сто п 'ятдесят дві/ гривні 50 копійок, з яких 5000 /п 'ять тисяч/ гривень витрати на правову допомогу та 2152 /дві тисячі сто п 'ятдесят дві/ гривні 50 копійок витрати на проведення експертизи.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 243,60 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ СУПЕРСОН С.П.