Постановление суда № 41738512, 18.11.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16088/14-ц

Провадження №2-з/761/435/2014

У Х В А Л А

18 листопада 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі: Бульбі І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Перший» про стягнення коштів та штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на поточні рахунки ПАТ «Банк Перший» (ЄДРПОУ 20717958) у розмірі 118325,07 грн. та 5603,47 дол. США, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вказану заяву та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповіщав, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 113000 грн. заборгованості по виплаті грошових коштів з поточного рахунку НОМЕР_1 у гривні, 3% річних у розмірі 374,78 грн., інфляційні втрати у розмірі 4950,29 грн., 5585,02 дол. США заборгованості по виплаті грошових коштів з поточного рахунку НОМЕР_1 у доларах США, 3% річних у розмірі 18,45 доларів США, судовий збір у розмірі 1850 грн.

У відповідності до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому згідно до п. 1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Перший» про стягнення коштів та штрафних санкцій.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду міста Києва протягом пґяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: