№ 41725373, 25.11.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 листопада 2014 р. Справа № 802/3842/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова М. В.,

секретаря судового засідання: Дмитрука В. В.,

представників позивача: Кухар Ж. М., Бурки В. Р., представників відповідача: Нестерук М. І., Литвинюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: приватного підприємства "Агрофірма "Лани Поділля"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів

про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство Агрофірма «Лани Поділля» (далі - ПП Агрофірма «Лани Поділля», позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, відповідач, контролюючий орган) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що не погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки № 2270/2206/31576351 від 27.08.2014 та, відповідно, із прийнятим податковим повідомленням-рішенням № 0008462206 від 14.10.2014, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі прийняття до розгляду судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок порушення нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зупиняються, і пеня за їх порушення в цей період не стягується.

Позивач вважає нарахування пені відносно розрахунків із здійснення експортних операцій з нерезидентом SC CRUVI AGRO SRL (Romania) необґрунтованим та протиправним, оскільки у зв'язку з прийняттям до розгляду позовної заяви про стягнення з нерезидента заборгованості у відповідача були відсутні підстави для нарахування пені та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Проти адміністративного позову відповідач 25.11.2014 подав письмові заперечення (вх. № 24716). В запереченнях, зокрема, зазначено, що в ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" наведений перелік судових органів, рішення яких є підставою для зупинення нарахування пені за порушення термінів, передбачених ст.ст. 1, 2 цього закону. На переконання відповідача, третейський суд, до якого звернувся позивач, не відноситься до жодного із зазначених у статті 4 Закону судових органів, відтак прийняття ним рішення про задоволення позову резидента не є підставою для зупинення нарахування пені за порушення термінів, передбачених статтями 1 та 2 Закону.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечували з підстав, викладених в поданих суду письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд установив такі фактичні обставини.

14.08.2014 головний державний ревізор-інспектор відділу контролю за валютними операціями та операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) управління податкового аудиту Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області провів позапланову виїзну документальну перевірку у позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні розрахунків по контрактах, укладених із нерезидентом.

За результатами проведеної перевірки 27.08.2014 складений акт за № 2270/2206/31576351, згідно з висновками якого встановлено порушення ПП "Агрофірма "Лани Поділля", зокрема, ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та п. 1 Постанови Правління Національного Банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті в частині порушення законодавчих термінів надходження виручки в іноземній валюті по контрактах: 18/02/14 ЛП/АРВ від 18.02.2014; № 17/03/14 ЛП/АРВ від 17.03.2014; № 26/03/14 ЛП/АРВ від 26.03.2014; № 05/03/14 ЛП/АРВ від 05.03.2014; № 24/03/14 ЛП/АРВ від 24.03.2014, укладених із нерезидентом - фірмою SC CRUVIAGRО SRL, Romania.

Відповідно до додатку № 2 акта за експортними операціями та імпортною операцією, здійсненими позивачем нараховувалася пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банка України на день виникнення заборгованості.

На підставі зазначеного акта перевірки 14.10.2014 Вінницька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0008462206, яким нарахувала позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 406491,44 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням в частині нарахування пені, позивач звернувся з позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

Правове регулювання розрахунків в іноземній валюті здійснюється відповідно до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Статтею 2 Закону визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Як установив суд, між ПП Агрофірма «Лани Поділля» та нерезидентом SC CRUVI AGRO SRL (Romania) були укладені контракти №18/02/14 ЛП/АРВ від 18.02.2014; №05/03/14 ЛП/АРВ від 05.03.2014; №17/03/14 ЛП/АРВ від 17.03.2014; №24/03/14 ЛП/АРВ від 24.03.2014; №26/03/14 ЛП/АРВ від 26.03.2014 на експорт товару до Румунії залізничним транспортом на загальну суму 322760,00 доларів США. Позивач здійснив поставку товару на умовах, зазначених у контрактах. Відповідно до пункту 5.2 розділу 5 "Умови оплати" кожного із контрактів передбачалося, що розрахунки за поставлений товар повинні були відбутися на протязі 90 календарних днів від дати відвантаження. В період з 24.03.2014 по 15.05.2014 позивач отримав часткову оплату за поставлений товар - 116480,00 доларів США. Таким чином, у румунського контрагента утворилась заборгованість перед позивачем на суму 206280,00 доларів США.

Положеннями частини 1 статті 4 Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону в разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Згідно з пунктом 3 постанови правління Національного банку України № 475 від 16 листопада 2012 року "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

З аналізу наведених норм випливає, що визначальним фактором для нарахування пені є порушення резидентами передбачених Законом та/або постановою правління Національного банку України строків при здійсненні імпортних та експортних операцій на умовах відстрочення поставки. Проте зазначені строки зупиняються і пеня за їх порушення за цей період не нараховується у випадку звернення резидента з позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до додаткових угод до контрактів, укладених позивачем з нерезидентом SC CRUVI AGRO SRL, сторони домовилися, що у разі неможливості вирішення розбіжностей дружелюбним шляхом, всі суперечки і розбіжності або вимоги, що виникають за Контрактами або у зв'язку з ними, в тому числі що стосуються їх тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в Постійно діючому третейському суді при Першій Українській міжрегіональній товарній біржі. Правом, що регулює контракти, є матеріальне право України.

У зв'язку з порушенням нерезидентом SC CRUVI AGRO SRL строків розрахунків, позивач звернувся до Постійно діючого третейського суду при Першій Українській міжрегіональній товарній біржі з позовною заявою. 10.06.2014 Постійно діючий третейський суд при Першій Українській міжрегіональній товарній біржі порушив провадження про стягнення з SC CRUVI AGRO SRL заборгованості за розрахунками за контрактами №18/02/14 ЛП/АРВ від 18.02.2014 - 73920,00 доларів США: №05/03/14 ЛП/АРВ від 05.03.2014 - 15400,00 доларів США; №17/03/14 ЛП/АРВ від 17.03.2014 - 18360,00 доларів США; №24/03/14 ЛП/АРВ від 24.03.2014 - 39440,00 доларів США; №26/03/14 ЛП/АРВ від 26.03.2014 - 59160,00 доларів США.

Відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов (вх. №24716) зазначає, що третейський суд не відноситься до жодного із зазначених у статті 4 Закону судових органів, відтак прийняття ним рішення про задоволення позову резидента не є підставою для зупинення нарахування пені за порушення термінів, передбачених статтями 1 та 2 Закону.

З твердженнями відповідача суд не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однією із сторін знаходиться за кордоном; арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

Таким чином, поняття арбітраж охоплює в собі й такий правовий інститут як третейський суд. Аналіз вказаних норм права свідчить про можливість звернення сторін договору для вирішення спірних правовідносин до третейського суду.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 17.06.2013 у справі №2а-6716/10/0470.

Оскільки позивач звернувся з позовом до третейського суду про стягнення з SC CRUVI AGRO SRL заборгованості та 10.06.2014 та Постійно діючий третейський суд при Першій Українській міжрегіональній товарній біржі порушив провадження про стягнення з SC "CRUVI AGRO" SRL заборгованості, в контролюючого органу були відсутні підстави для нарахування пені відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0008462206.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскаржуване податкове повідомлення-рішення - скасуванню в частині нарахування пені.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів № 0008462206 від 14.10.2014 в частині нарахування пені за експортними операціями з нерезидентом SC CRUVI AGRO SRL в розмірі 406269,45 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача - приватного підприємства "Агрофірма "Лани Поділля" судові витрати у вигляді судового збору в сумі 4872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович