Решение № 4167380, 07.07.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2009 р. Справа № 17/887/07-НР

За позовом : Заступника військового прокурору Миколаївського гарнізону

/54000, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 18а/ в інтересах держави в особі:

Міністерства оборони України

/03168, м. Київ, Пофітрофлотський проспект, 6/

Департаменту економічної та господарської діяльності

Міністерства оборони України

/03168, м. Київ, Пофітрофлотський проспект, 6/

До відповідача: 1. Державного підприємства Міністерства оборони України

військовий радгосп «Таврійський».

/57426, Миколаївська обл., Березанський р-н, с.Тронка/

2. Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк»в особі Одеської

філії відкритого акціонерного товариства «Кредобанк»

/65023, м. Одеса, вул. Катеринінська, 89/

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

Приватне підприємство «Інтеркровсервіс»

/юрид. адреса: м. Одеса, вул. Академіка Королева, 5А/

/факт. адреса: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 48, кв.8/

про: визнання недійсними з моменту укладання договору іпотеки від 19.04.2007 року, предметом якого є нерухоме майно –комплекс автопарк та договору іпотеки від 19.04.2007 року, предметом якого є нерухоме майно –комплекс зерноток.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивачів: Онуфрієнко Ю.В., довіреність від 23.06.2009р.

Від 1 відповідача: Трух А.Ф., директор.

Від 2 відповідача: Король О.І., довіреність від 27.11.2008р.

Від 3 особи: Власов В.В., директор.

В засіданні бере участь прокурор Кравченко Б.І.

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся з позовом про: визнання недійсним, з моменту укладання, договору іпотеки від 19.04.2007 року, предметом якого є нерухоме майно –комплекс автопарк та договору іпотеки від 19.04.2007 року, предметом якого є нерухоме майно –комплекс зерноток.

Свої вимоги прокурор та позивачі обґрунтовують відсутністю повноважень в Управління сільського господарства Міністерства оборони України затверджувати статут радгоспу та надавати згоду на укладання договорів іпотеки.

1-й відповідач - Державне підприємство Міністерства оборони України військовий радгосп «Таврійський»у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

2-й відповідач - Відкрите акціонерне товариство «Кредобанк»в особі Одеської філії відкритого акціонерного товариства «Кредобанк» позов не визнає з тих підстав, що відповідно статуту радгоспу органом, що здійснює управління державним майном радгоспу є Управління сільського господарства Міністерства оборони України, наказ від 18.09.2006 року свідчить, що громадянин Шестопалов О.О. призначений керівником управління, який при наданні дозволу на укладання договорів іпотеки діяв як вища посадова особа, що наділена вказаними повноваженнями. Відповідач не знав і не міг знати щодо обмеження повноважень керівника управління. Прокурор та позивач не надали доказів того, що Шестопалов О.О. був відсторонений від керівництва управлінням на час укладання спірних угод.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватне підприємство «Інтеркровсервіс» пояснив, що оспорювані угоди були укладені з дозволу Управління сільського господарства Міністерства оборони України, оскільки радгосп знаходився на грані банкрутства, йому була надана допомога приватним підприємством в розмірі 100 000 грн.(т.3 а.с.9-10).

Розглянувши надані сторонами докази та заслухавши доводи представників сторін в судовому засіданні, - суд

встановив:

19 квітня 2007 року між 1-м відповідачем - Державним підприємством Міністерства оборони України військовий радгосп «Таврійський»та 2-м відповідачем - Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» укладено два договори іпотеки, відповідно яких 1-й відповідач зобов’язався забезпечити виконання зобов’язань Приватного підприємства «Інтеркровсервіс»(третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів) по кредитним договорам своїм нерухомим майном - комплексом автопарку та комплексом зернотоку(т.1 а.с.6-11).

Прокурор та позивачі просять вказані договори визнати недійсними.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:

майновий поручитель по оспорюваним договорам є Державне підприємство Міністерства оборони України військовий радгосп «Таврійський», тобто об’єктом іпотеки по договорам від 19 квітня 2007 року (комплекс автопарку та комплекс зернотоку) є державне майно. Чинним законодавством встановлені певні обмеження для державних підприємств щодо розпорядження майном, яке перебуває у державній власності.

Припис статті 14 Закону України “Про іпотеку” встановлює, що предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що є об'єктом права державної власності, закріплене за відповідним державним підприємством на праві господарського відання. Передача в іпотеку цього майна здійснюється після отримання у встановленому законом порядку згоди органу державної влади до сфери господарського відання якого належить відповідне державне підприємство.

Аналогічні застереження містить й пункт 5 статті 75 Господарського кодексу України : відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить.

Оспорювані угоди були укладені з порушенням вищезазначених норм.

Суд відхиляє посилання 2-го відповідача на дозвіл Управління сільського господарства Міністерства оборони України, оформлений листом від 21.01.2007 року № 6-а(т.1 а.с.12 –зворотна сторона), як на доказ попередньої згоди органу, до сфери управління якого належить об’єкт іпотеки, на його відчуження з наступних підстав:

відповідно до статей 1, 4, 6 Закону України “Про управління об'єктами державної власності”, статей 3, 14 Закону України “Про Збройні Сили України”, пункту 6 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. N 1080, Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади, здійснює, в тому числі, управління як військовим майном, що передане військовим частинам, організаціям установам на праві оперативного управління, так і майном підприємств, що займаються господарською діяльністю, та передане їм на праві повного господарського відання. Вищезазначене свідчить, що лише Міністерство оборони України чи відповідно пункту 14 статті 6 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” господарська структура за дорученням вказаного міністерства шляхом укладання з нею договору доручення, наділені повноваженнями управляти об’єктами державної власності, в тому числі й на надання згоди на укладання договору іпотеки державного майна.

В пункті 1.1. статуту Державного підприємства Міністерства оборони України військовий радгосп «Таврійський»зазначено, що радгосп заснований на майні Міністерства оборони України та підпорядковується йому через Управління сільського господарства Міністерства оборони.

В пункті 2.2. статуту вказано, що Управління сільського господарства Міністерства оборони, як орган управління майном, затверджує статут радгоспу, надає дозвіл на реалізацію майна, тощо.

Зазначені положення статуту в частині визначення Управління сільського господарства Міністерства оборони органом управління майном радгоспу, наділення його повноважень затверджувати статут та надавати дозвіл на реалізацію майна та інших повноважень не відповідають фактичним обставинам та чинному законодавству.

Відповідачами не надано доказів укладання Міністерством оборони України договору доручення щодо наділення повноваженнями управляти об’єктами державної власності(майном радгоспу) з Управлінням сільського господарства, як цього вимагає пункт 14 статті 6 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” . Прокурор та представник позивачів пояснили, що такий договір доручення між Міністерством оборони України та Управління сільського господарства не укладався.

Надані прокурором та позивачами докази свідчать про відсутність в Управління сільського господарства Міністерства оборони України, а значить і в його посадових осіб( начальника управління Шестопалова О.О.) таких повноважень як затвердження статуту радгоспу та здійснення інших функції щодо управління його майном:

директивою міністра оборони України від 30.03.2005 року № Д-332/1/09 Управління сільського господарства разом з військовими радгоспами було підпорядковано Департаменту економічної та господарської діяльності Міністерства оборони України.

Акт приймання - передавання функціонального управління сільського господарства Департаменту тилу Міністерства оборони України до функціонального управління Департаменту економічної та господарської діяльності свідчить про передачу документів щодо управління майном сільського господарства Міністерства оборони України(т.3 а.с.31-33).

Наказом Міністра оборони України від 27.10.2006 року №621 Управління сільського господарства було ліквідовано, створена ліквідаційна комісія(т.3 а.с.41-43).

Приписом пункту 3 статті 105 Цивільного кодексу України встановлено, що з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.

Відповідна об’ява про ліквідацію Управління сільського господарства була надрукована в листопаді 2006 року в засобах масової інформації(т.3 а.с.38).

Отже, починаючі з 27.10.2006 року в Управління сільського господарства Міністерства оборони України були відсутні будь які повноваження щодо управління майном військового радгоспу “Таврійський”, в тому числі щодо затвердження його статуту та надання дозволу на укладання договорів іпотеки.

Відповідно до пункту 1 статті 92 Цивільного кодексу України цивільна дієздатність юридичної особи здійснюється відповідно до установчих документів та закону. Оскільки положення статуту щодо визначення Управління сільського господарства Міністерства оборони України органом управління радгоспом протирічать чинному законодавству, то юридична особа в своїй діяльності не повинна була ними керуватись.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, в тому числі:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

У відповідності до положень статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як встановлено вище, при укладанні оспорюваних угод порушено вимоги статей 1, 4, 6 Закону України “Про управління об'єктами державної власності”, статей 3, 14 Закону України “Про Збройні Сили України”, пункту 6 Положення про Міністерство оборони України, статті 14 Закону України “Про іпотеку”, пункту 5 статті 75 Господарського кодексу України, у відповідача - Державного підприємства Міністерства оборони України військовий радгосп «Таврійський» був відсутній обсяг цивільної дієздатності щодо розпорядження державним майном. За таких обставин договори іпотеки від 19.04.2007 року підлягають визнанню недійсними.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладання договір іпотеки від 19.04.2007 року, предметом якого є нерухоме майно –комплекс автопарк, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк»в особі Одеської філії відкритого акціонерного товариства «Кредобанк»та Державним підприємством Міністерства оборони України військовий радгосп «Таврійський».

Визнати недійсним з моменту укладання договір іпотеки від 19.04.2007 року, предметом якого є нерухоме майно –комплекс зерноток, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк»в особі Одеської філії відкритого акціонерного товариства «Кредобанк»та Державним підприємством Міністерства оборони України військовий радгосп «Таврійський».

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України військовий радгосп «Таврійський»/57426, Миколаївська обл., Березанський р-н, с.Тронка, ідентифікаційний код 22995874/ та Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк»в особі Одеської філії відкритого акціонерного товариства «Кредобанк»65023, м. Одеса, вул. Катеринінська, 89, ідентифікаційний код 34028956/ в доход державного бюджету України по 42, 50 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з кожного.

Видати наказ на стягнення судових витрат.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I.Васильєва