Постановление суда № 41597315, 23.04.2014, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3952/14-ц

У Х В А Л А

23 квітня 2014 року Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Врона А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В :

22.04.2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить з метою забезпечення позову накласти арешт на автомобіль KIA CHERATO, державний номер НОМЕР_1, кузов KNEFE227285560749, зареєстрований у Павлоградському МРЕВ ОСОБА_2 України в Дніпропетровській області.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи доводи вказаної заяви, суд дійшов висновку, що подану заяву необхідно повернути заявнику з наступних підстав.

Частиною 1 ст.153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частин 2-3 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зроби ти неможливим виконання рішення суду.

За загальним правилом забезпечення позову допускається після відкриття провадження у цивільній справі. Проте ч. 4 ст. 151 ЦПК України допускає виняток з цього правила щодо можливості забезпечення позову за заявою заінтересованої особи до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. В даному випадку правовідносини не стосуються порушення права інтелектуальної власності.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Арешт майна являє собою заборону розпорядження майном до набрання рішенням законної сили або до скасування ухвали про забезпечення позову. Арешт майна складається з проведення його опису, оголошення заборони розпоряджатися ним, а за необхідності обмеження права користування майном або його передача на зберігання іншим особам.

Докази належності рухомого майна відповідачу станом на час подання заяви, жодних доводів, про несумлінні дії відповідача, який за час розгляду справи може приховати, продати майно, знищити чи знецінити його, причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, та інші відомості, потрібні для забезпечення позову, заявник не надає також.

Проте відповідно до частин 1,2 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, згідно ч.4 ст.151 ЦПК України до заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 121,80 грн. за подання заяви про забезпечення позову заявником не додано.

Враховуючи невідповідність заяви, вимогам, встановленим ст. 151 ЦПК України, скорочений термін, встановлений процесуальним законом, для вирішення заяви про забезпечення позову, відсутність в матеріалах справи доказів належності відповідачу майна, на який позивач просить накласти арешт, суд позбавлений можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.

Відповідно до ч.8 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.151,153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Розяснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її постановлення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя:

ОСОБА_3