Постановление суда № 41579758, 10.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 р.Справа № 820/12825/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2014р. по справі № 820/12825/14

за позовом Відділу освіти Харківської райдержадміністрації

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

08.07.2014 року Відділ освіти Харківської районної державної адміністрації Харківської області (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної Податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі-відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2014 року № 0001712204 про збільшення сум грошового зобов'язання;

скасування податкової вимоги від 17.06.2014 року № 1487-25 по сплаті податкового боргу у сумі 50339 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.06.2014 року № 0001712204.

Скасовано вимогу від 17.06.2014 року № 1487/25 про сплату боргу у сумі 50339 грн.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 року скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинами з ТОВ "Торговий будинок "Грейф" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, результати якої оформлені актом № 745/20-23-22-01-05/02146191 від 12.05.2014 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п. 157.14 ст. 157 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 50339,11 грн. за IV квартал 2011 року.

За результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.06.2014 року №0001712204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 50339,00 грн. за основним платежем.

Задовольняючи позову, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам Податкового кодексу України, тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.157.14 ст.157 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (визначених у підпункті "є" пункту 157.1 цієї статті в частині обліку і подання податкової звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує питання про виключення організацій із Реєстру неприбуткових організацій та установ і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Кодексу та інших законодавчих актів про неприбуткові організації. До порушень також належить використання звільнених від оподаткування коштів на цілі, не передбачені статутом, зокрема, для провадження господарської діяльності. Кошти та майно, використані не за цільовим призначенням, вважаються доходом і підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу. Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Згідно до п.п. 14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковим органом зроблено висновок про помилковість віднесення до валових витрат позивачем витрат понесених під час здійсненя господарської діяльності з ТОВ "Тоговий дім "Грейф" у сумі 50339,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи позивач у перевіряємий період мав господарські відносини з ТОВ "Торговий дім "Грейф" (далі-підрядник),з яким укладено договір підряду №2/9-1 від 20.09.2011 року.

За яким підрядник зобов'язується виконати капітальний ремонт спортивного залу Циркунівської ЗОШ Харківського району Харківської області.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи, копії документів, а саме: договірна ціна до договору, розрахунком загальновиробничих витрат у складі договірної ціни, локальний кошторис, відомість ресурсів, перелік робіт, довідка про вартість виконаних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт, дефектним актом, платіжними дорученнями підтверджують фактичне здійснення позивачем даних господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім цього працівниками Чугуївської міжрайонної державної фінансової інспекції в Харківській області був здійснений безпосередній вихід на місце проведення ремонтних робіт в період проведення ревізії про що складений акт від 31.10.2012 року інспекції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що даним наказом підтверджено факт виконання ТОВ"Торговий дім "Грейф" капітального ремонту спортивного залу Циркунівської ЗОШ.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем надано документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТОВ"Торговий дім "Грейф".

Стосовно частини позовних вимог про скасування податкової вимоги від 17.06.2014 року №1487-25 по сплаті податкового боргу у сумі 50339 грн.,то суд зазначає наступне.

Пункт 56.15 статті 56 ПК України каже,що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З матеріалів справи вбачається,що позивач отримав оскаржуване податкове повідомлення-рішення 10.06.2014 року,що підтверджується штампом вхідної кореспонденції позивача.

18.06.2014 року позивач звернувся до відповідача із скаргою на податкове повідомлення-рішення від 02.06.2014 року № 0001712204,тоді як дата прийняття податкової вимоги 17.06.2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач помилково вважав суму грошового зобов'язання, нарахованого на підставі оскаржуваного повідомлення-рішення, узгодженим податковим зобов'язанням, а тому формування податкової вимоги № 1487-25 від 17.06.2014 року є неправомірним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано;не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції зроблені висновки, які відповідають всім обставинам справи, тому судове рішення не підлягає скасування, а апеляційна скарга задоволенню.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2014р. по справі № 820/12825/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 17.11.2014 р.