Приговор № 41564483, 24.11.2014, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

24.11.2014

227/7155/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2014 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області

у складі головуючого одноособово судді Діденко С.О.

при секретарі Сухіна О.Ю.

за участю прокурора Ленкевич І.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

захисника потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Добропілля кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, освіта середня, розлученого, не працюючого, раніше судимого 25 листопада 2008 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від покарання 20 вересня 2010 року за постановою Селідівського міського суду Донецької області від 10 вересня 2010 року умовно-достроково з місця позбавлення волі на невідбутий строк 11 місяців 05 днів, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, який тримається під вартою з 16 березня 2011 року,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2011 року приблизно о 22.45 годині, ОСОБА_2, знаходячись поблизу торцевої стіни будинку № 30 вулиці Соцпраці м. Білицьке Добропільського району Донецької області, в результаті сварки з ОСОБА_3, що виникла на ґрунті неприязнних відносин, з метою спричинення останньому тілесних ушкоджень, умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 не менш дев'яти ударів, після чого потерпілий ОСОБА_3 впав на землю та втратив свідомість, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді садна лівої скроні, садна колінних суглобів, садна ліктьових суглобів, гематоми правої підколінної ямки, гематоми лівої сідниці, синців обох плечей, синців у завушних областях обох сторін, субдуральної гематоми у правій лобно-скронево-тім'яній області, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; крововиливу під тверду мозкову оболонку головного мозку у правій лобно-скронево-тім'яній області, що відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що потребують для свого лікування термін до 21 дня; переламу потиличної та тім'яної кісток справа та тім'яної кістки зліва, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

Окрім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 13 березня 2011 року приблизно о 23.00 годині, ОСОБА_2, знаходячись поблизу торцевої стіни будинку № 30 вулиці Соцпраці м. Білицьке Добропільського району Донецької області, використовуючи безпорадний стан потерпілого ОСОБА_3, на ґрунті умислу, що виник раптово, з корисливих спонукань, з метою викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, таємно, повторно викрав у потерпілого ОСОБА_3 майно, а саме: мобільний телефон «Нокіа-5130» з флеш-картою пам'яті загальною вартістю 904 грн., чохол для мобільного телефону «трініті» вартістю 55 грн., сім-карту вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились гроші у сумі 70 грн., мобільний телефон Нокіа-2130» вартістю 259 грн., пластмасовий чохол вартістю 20 грн.. сім-карту вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились гроші у сумі 321 грн., після чого з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду у загальному розмірі 1679 грн.

Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, визнав частково та суду пояснив, що 13 березня 2011 року приблизно о 22.45 годині, знаходячись біля будинку № 30 по вул. Соцпраці м. Білицьке, наніс один удар кулаком в обличчя, раніше незнайомому потерпілому ОСОБА_3, якого приревнував до своєї близької знайомої ОСОБА_5 Від удару потерпілий ОСОБА_3 впав на спину. Чи втрачав свідомість ОСОБА_3 йому не було відомо. Потім він наніс удар долонею по затилку ОСОБА_5, від чого вона присіла. Коли він нагнувся до неї, щоб підняти, то побачив біля ОСОБА_3 два мобільних телефони потерпілого, які випали на землю, після чого він їх забрав собі.

Він повністю визнає себе винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та не визнає себе винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, стверджуючи, що тільки раз наніс удар потерпілому ОСОБА_3

Позов про відшкодування шкоди не визнає.

Крім повного визнання своєї провини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та невизнанні своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, обставини скоєння ним вказаних кримінальних правопорушень знайшли своє підтвердження поясненнями потерпілого, свідків та матеріалами кримінального провадження № 42013050240000057 відносно ОСОБА_2, надані стороною обвинувачення у судовому засіданні.

Так, потерпілій ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 13 березня 2011 року біля 22.00 години він зайшов в кафе "Мандарин", розташованого в м. Білицьке по вул. Соцпраці, купив 4 пляшки пива, коли він вийшов із кафе, побачив біля кафе двох незнайомих чоловіків, та жінку в верхньому одязі рижого кольору та ОСОБА_2, якого він раніше не знав. Коли він відійшов від кафе 2-3 метри, то отримав удар під ноги, та упав на коліна, а потім йому нанесли два удари по голові твердим предметом, від яких він впав та втратив свідомість. Більш нічого не пам'ятає. Він прийшов до тями вже в лікарні. Хто і скільки його били, він вказати не може, але наполягає що його били не менш ніж двоє чоловіків. Після чого у нього було викрадено два мобільних телефони «Нокіа», а також гроші біля 300 грн. Ним заявлений цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 9969,37 грн., а також моральної шкоди у сумі 50 000 грн.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_2 у неї були близькі відносини. Приблизно 11 березня 2011 року (точну дату не пам'ятає), вона ввечері посварилась з ОСОБА_2 та зібрав свої речи, вирішила виїхати в м. Красноармійськ. По дорозі, на вулиці вона зустріла раніше незнайомого їй чоловіка за ім'ям - ОСОБА_3. Як пізніше їй стало відомо, його прізвище - ОСОБА_3. Він був в стані алкогольного сп'яніння та запропонував їй зайти в кафе "Мандарин" попити пива, на що вона погодилась, бо було надворі холодно і до автобуса залишався час. Вони сіли за столик. Через деякий час до кафе зайшов ОСОБА_2, і запропонував їй піти додому, на що вона відмовилась. Потім ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 вийшли з кафе. ОСОБА_3 зайшов за нею, взяли ще дві пляшки пива і рибу, і вони разом з ним вийшли на вулицю. Вона разом з ОСОБА_3 відійшли від кафе та зупинились між будинками №28 и №30 по вул. Соцпраці. В цей момент до них підійшов ОСОБА_2 і вдарив потерпілого ОСОБА_3 кулаком в обличчя, від чого той впав. ОСОБА_2 вдарив її рукою по обличчю, після чого вона разом з ОСОБА_2 пішли додому. Мобільні телефони при ній ОСОБА_2 у ОСОБА_3 не забирав, вона їх не бачила у ОСОБА_2 На наступний ранок ОСОБА_2 поїхав в м. Добропілля, через деякий час подзвонив знайомий ОСОБА_2 за ім'ям ОСОБА_16 і повідомив, що ОСОБА_2 забрали в міліцію. Вона зібрала речі і поїхала в м. Красноармійськ.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона працювала фельдшером швидкої допомоги. Щодо скоєного злочину пояснила, що весною в березні 2011 року, після трьох годин ночі поступив виклик, що лежить на землі людина на вул. Соцпраці в м. Білицьке напроти кафе «Мандарин». Їх зустрічала молода людина з ліхтарем. Чоловік лежав на спині і в контакт не вступав. Пошкоджень видимих не було, було видно рану на брові, не може сказати з якої сторони, також було чути запах алкоголю. Крові на землі вона не бачила, бо було темно. Погода на той час була - ожеледиця з водою, тому тканина одягу була примерзла до землі. Його відвезли на приймальне відділення лікарні.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона працювала 2-3 роки назад, у кафе "Мандарин" в м. Білицьке офіціантом. Пору року не пам'ятає. По суті пояснила наступне, що бачила в кафе потерпілого, якого знає як мешканця міста Білицьке, разом с незнайомою жінкою, яку не може описати. Це було біля 23.00 годин вечора Що вони заказували на пам'ятає. Пізніше їй стало відомо від працівників міліції, що було вказаного чоловіка побито біля кафе. Пояснення, які нею були дані на протязі часу з моменту скоєння злочину, вона підтверджує.

Свідок ОСОБА_8, в судовому засіданні пояснила, що в березні 2011 року вночі, її син ОСОБА_9 прийшов додому, вона вже спала. Він їй повідомив, що на вулиці лежить чоловік і необхідно викликати швидку допомогу, вона визвала швидку. На вулицю вона не виходила, особисто нічого не бачила. Зі слів сина їй було відомо, що чоловік лежав непритомний, його шарф примерз до землі.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що в березні приблизно чотири роки назад, він святкував свій день народження в кафе «Мандарин» в м. Білицьке. В нього були запрошені гості кількістю 5-6 чоловік, на 16.00-17.00 годин. В кафе знаходились приблизно до 23.00-24.00 годин. Йому стало відомо, наступного дня був побитий чоловік біля кафе. Вони знаходились в окремому залі, виходили на вулицю курили. За час святкування ні криків, ні шуму не було. З присутніх в судовому засіданні нікого в той день в кафе не бачив.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона в 2011 році працювала лікарем Білицької міськлікарні, чергувала на приймальному відділенні. У березні 2011 року, час не пам'ятає, привезла швидка допомога невідомого чоловіка, пізніше вияснилось, що це ОСОБА_3 При первинному огляді наявних тілесних ушкоджень не було виявлено, крім ссадини над лівою бровою, але може помилятися щодо розташування. Перша ознака - чоловік був в нетверезому, неадекватному стані, від нього було чути запах алкоголю. Він був залишений в приймальному відділенні, як нетвереза людина. Вранці його забрали додому. Близько через дві години його привезли назад до лікарні, посилаючись на те, що йому стало гірше. Було зроблено рентгенографію, де було виявлено множинні переломи черепу, також був зроблений аналіз на стан сп'яніння, де було виявлено, що він тверезий. Направлений в неврологічне відділення. Його стан був тяжкий. Через деякий час був направлений в нейрохірургічне відділення в м. Донецьк.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він працівник Добропільського МВ ГУ МВС України в Донецькій області. По суті справи пояснив, що він був учасником оперативно-розшукових заходів з причини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3, які йому були спричинені в березні 2011 року. Він займався розшуком мобільних терміналів, вийшли на гр. ОСОБА_2 У ОСОБА_2 були вилучені телефони. При першому опитуванні ОСОБА_2, останній пояснив, що в нього був конфлікт з незнайомим чоловіком, який спілкувався з його знайомою ОСОБА_5 В результаті цього конфлікту ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3, скільки разів він не пам'ятає. ОСОБА_3 упав на землю, в нього випали телефони, які забрав ОСОБА_2 Коли був встановлений ОСОБА_2, він не пам'ятає. Він особисто не спілкувався з потерпілим, але при проведенні оперативно-розшукових дій, зі слів потерпілого було вказано, що його били декілька осіб. Ця інформація перевірялась, але не знайшла свого підтвердження.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона працює ст.слідчим Добропільського МВ УМВС України в Донецькій області. Їй надійшло на додаткове розслідування кримінальна справа відносно ОСОБА_2 Нею було перекваліфіковані його дії зі ст. 128 КК України на ст. 121 ч. 1 КК України, ст. 185 ч. 2 КК України залишилась в обвинуваченні. Перевірялись всі обставини справи та досліджувались пояснення потерпілого, підозрюваного, які не співпадали, розбіжності в поясненнях не були усунені. Підозрюваний ОСОБА_2 вказував, що вдарив потерпілого один раз, від чого останній впав. При проведенні всіх слідчих дій, вона брала до уваги висновки експертизи, як за основу обвинувачення. Також перевірялась інформація потерпілого щодо нанесення йому тілесних ушкоджень кількома особами, але цей факт не підтвердився, були опитані працівники кафе, відвідувачі на той день і на ті години. Основним свідком є ОСОБА_5, яка зі свідчень не є сторонньою особою ОСОБА_2, у них були близькі відносини, тому її пояснення не брались за основу.

Допитаний у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_14 підтвердив висновки, викладені в двох експертизах, де вказані у судово-медичних висновках та встановлені за медичними документами у потерпілого ОСОБА_3 після інциденту 13 березня 2011 року тілесні ушкодження. Перший висновок експерта проводився на підставі медичних документів, наданих Нейрохірургічним відділенням Донецької лікарні - це лікування було пізніше, друга експертиза проводилась на підставі всіх медичних документів, включаючи первинний огляд в Білицькій лікарні. Експертиза проводилася за медичними документами, без огляду потерпілого. Тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого при огляді, не могли утворитися від дії одного удару по голові. Кількість, характер і локалізація тілесних ушкоджень виключає можливість їх утворення в результаті однократного падіння з висоти власного росту. Тілесні ушкодження могли бути завдані будь-якими тупими предметами, включаючи ноги та руки. Не виключено, що утворення частини тілесних ушкоджень таких, як перелом потиличної і тім'яної кістки справа, гематоми правої завушній області, гематома лівої сідниці, садна ліктьових суглобів, садна колінних суглобів в результаті падіння з висоти власного зросту як з додачею тілу прискорення, так і без нього. Кількість пошкоджень виключає одноразовий вплив, можливо не менше 9 ударів було заподіяно. В області голови було кілька ударів. Гематома в підколінної ямці обумовлює, що удар був нанесений тупим предметом руками або ногами. Садна колінних суглобів могли утворитися в результаті падіння потерпілого. Він не має можливості надати відомості про те однією особою або декількома були нанесені тілесні ушкодження потерпілому. Він не може пояснити, одним або декількома людьми були нанесені тілесні ушкодження, це питання не входить до компетенції судово-медичного експерта. Також пояснив, що самостійно потерпілий не міг заподіяти собі такі тілесні ушкодження, це виключено.

Крім часткового визнання провини обвинуваченим ОСОБА_2, обставини вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.121 КК України, знайшли своє підтвердження матеріалами кримінального провадження, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні.

Так, протоколом огляду місця події від 15 березня 2011 року та схемою до нього підтверджуються обставини спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 та крадіжки ОСОБА_2 двох телефонів, які належать потерпілому ОСОБА_3 між будинками №28 и №30 по вул. Соцпраці в м. Білицьке;

Згідно протоколу огляду та вилучення від 15 березня 2011 року у ОСОБА_2 вилучені два мобільні телефони Нокіа 5130 Xpress Music и Нокіа 2310, які належать потерпілому ОСОБА_3;

Протоколом огляду та вилучення від 16 березня 2011 року підтверджується факт вилучення сім-карт, чохлів від мобільних телефонів, знайдених у квартирі у гр. ОСОБА_2, які належать ОСОБА_3;

Згідно протоколу очної ставки від 13 травня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в ході якої потерпілий підтвердив свої пояснення про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень та крадіжки телефонів, які наступного дня були вилучені працівниками міліції у обвинуваченого ОСОБА_2;

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №142 від 18 березня 2011 року - вартість мобільних телефонів «Нокіа 5130» б/у складає 904 грн. и «Нокіа 2310» б/у в сумі 259 грн., чохлів від них, б/у 55 грн. та 20 грн., сім-карти оператора МТС 25 грн.;

Згідно висновку судово-медичної експертизи №5 от 15 червня 2011 року, у ОСОБА_3 встановлені наступні тілесні ушкодження: в вигляді садна лівої скроні, садна колінних суглобів, садна ліктьових суглобів, гематоми правої підколінної ямки, гематоми лівої сідниці, синців обох плечей, синців в завушних областях з обох сторін, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, субдуральної гематоми в правій лобно-скронево-тім'яній області, яка відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як вимагають для свого лікування строк понад 21-го дня, переломи потиличної і тім'яної кісток справа і тім'яної кістки зліва, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя. Характер і локалізація ушкоджень вказує на те, що потерпілому було нанесено не менше 9-ти впливів травмуючими предметами. Локалізація ушкоджень не виключає можливість їх утворення в результаті падіння з висоти власного зросту з положення стоячи як з додачею тілу прискорення так і без такого.

Та іншими матеріалами кримінального провадження, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні: заявою потерпілого, рапортом працівника міліції.

Зібрані у кримінальному провадженні докази свідчать проте, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, а також за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, скоєне повторно.

Суд дає критичну оцінку доводу обвинуваченого ОСОБА_2, яким він мотивує невизнання провини в заподіянні потерпілому ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, який наполягає на нанесенні лише одного удару потерпілому ОСОБА_3, як і позиції ОСОБА_5, з якою перебував у близьких відносинах, оскільки в судовому засіданні об'єктивно встановлені фактичні обставини заподіяння численних тілесних ушкоджень, які відносяться до тяжких. Також опитані свідки в судовому засіданні дають право суду зробити висновок, що ніякої іншої бійки в час скоєння кримінального правопорушення відносно ОСОБА_3 не було, пояснення судово-медичного експерта ОСОБА_14 не ідуть всупереч поясненням потерпілого ОСОБА_3, допитаного як на досудовому слідстві, так і в судовому засідання, і якого пояснення не змінювались на протязі тривалого часу. Встановлені обставини кримінального правопорушення підтверджуються поясненнями потерпілого ОСОБА_3, та висновками судово-медичного експерта №25 від 14 травня 2011 року та №5 от 15 червня 2011 року, поясненнями судово-медичного експерта ОСОБА_14, який підтвердив в повному обсязі висновки експертизи, та викладені обставини повністю узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні.

Суд дає відповідну оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_2, виходячи із висновку судово-медичної експертизи №5 от 15 червня 2011 року, дослідженим в судовому засіданні, та підтвердженим в судовому засіданні судово-медичним експертом ОСОБА_14, а невизнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_2 в заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 суд розцінює не інакше, як вибраний ним спосіб захисту та бажання уникнути покарання за скоєння кримінального правопорушення.

Суд також дає критичну оцінку доводам потерпілого ОСОБА_3 про те, що йому спричинені тілесні ушкодження кількома чоловіками, тому що в судовому засіданні встановлені фактичні обставини спричинення тілесних ушкоджень, які підтверджуються поясненнями обвинуваченого, свідка ОСОБА_5 та матеріалами судово-медичної експертизи, також суд враховує стан потерпілого, який знаходився у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується поясненнями фельдшера швидкої допомоги ОСОБА_6, яка виїжджала на виклик до ОСОБА_3 безпосередньо після скоєного злочину відносно нього, також в своїх поясненнях не послідовно викладені обставини скоєння злочину проти нього про місце злочину, характеру нанесення тілесних ушкоджень.

Суд призначаючи покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, не працює, посередньо характеризується за місцем проживання, скоєне ним кримінальні правопорушення відносяться до категорії середніх - за ч.2 ст.185 КК України, та за ч.1 ст.121 КК України до тяжких кримінальних правопорушень відповідно.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст.66 КК України, суд відносить визнання провини та щире каяття за скоєння крадіжки.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.67 КК України, суд відносить - рецидив злочинів, та вчинення крадіжки відносно особи, яка перебувала в безпорадному стані.

З метою виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також попередження скоєння нових злочинів з його боку, з урахуванням сукупності пом'якшуючих обставин. Суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням вимог ч.1 ст.70 КК України, про призначення покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а також відповідно до ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25 листопада 2008 року, яким ОСОБА_2 засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від покарання 20 вересня 2010 року за постановою Селідівського міського суду Донецької області від 10 вересня 2010 року умовно-достроково на 11 місяців 05 днів позбавлення волі, та скоїв кримінальне правопорушення за час невідбутого строку.

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_3 заявлений цивільний позов у відшкодування матеріальної шкоди від злочину, пов'язаного з придбанням ліків, та інша шкода, заподіяна злочином у розмірі 9969,37 грн. (арк.справи 63-73 том 4), який не підлягає стягненню, бо суду не надано документального підтвердження про витрати матеріального плану, суд не може прийняти до уваги товарні чеки без належного оформлення. Крім того, підлягають частковому задоволенню позовні вимоги потерпілого про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди, заподіяної злочином, на увазі перенесеної потерпілим ОСОБА_3 фізичного болю, душевних страждань, отриманої інвалідності і як наслідок втрати роботи по спеціальності. Тому з ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування заподіяної злочинними діями моральної шкоди суму 20000,00 грн.

Позов Добропільського міжрайонного прокурора про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави витрати КЛПУ «Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання» на лікування потерпілого ОСОБА_3 у сумі 7674,36 грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Речові доказі: мобільні телефони Nokia-5130 Xpress Music, Nokia 2310, чохол фірми-виробника Trinity, дві сім-карти оператора мобільного зв'язку МТС, чохол для мобільного телефону, які знаходяться на збереженні у потерпілого ОСОБА_3, як власника майна, необхідно залишити у останнього, як законного власника майна.

Керуючись ст..ст.369-371,373-376 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, про призначення покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25 листопада 2008 року, яким ОСОБА_2 засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від покарання 20 вересня 2010 року за постановою Селідівського міського суду Донецької області від 10 вересня 2010 року умовно-достроково, маючи не відбуту частину покарання у вигляді 11 місяців 5 днів позбавлення волі; - ОСОБА_2, остаточно призначити покарання у вигляді 6 (шести) років 3 (трьох місяців) позбавлення волі.

Строк покарання розраховувати з 16 березня 2011 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 - тримання під вартою залишити без змін, до вступу вироку в законну силу, та тримати під вартою в Артемівському слідчому ізолятору Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., в іншій частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального лікувально-профілактичного закладу "Донецьке обласне клінічно територіальне медичне об'єднання" на реквізити: 83099, м. Донецьк, пр. Ілліча, 14, на р/с 35429002002128, МФО 834016, код ОКПО 25672019, банк ГУДКУ в Донецькій області, витрати на лікування потерпілого в сумі 7674 (сім тисяч шістсот сімдесят чотири) гривні 36 копійок.

Речові докази: мобільні телефони Nokia-5130 Xpress Music, Nokia 2310, чохол фірми-виробника Trinity, сім-карта оператора мобільного зв'язку МТС, сім-карта "sim-sim", чохол для мобільного телефону, які знаходяться на збереженні у потерпілого ОСОБА_3 - залишити у нього як законного власника майна.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.

Згідно ч.6 ст.376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору, про що складається відповідна розписка.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя С.О.Діденко

24.11.2014