Постановление суда № 41559421, 13.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року Справа № 876/4104/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон «Архітектура. Будівництво. Дизайн» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

27 листопада 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Салон «Архітектура. Будівницто. Дизайн» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Личаківському районі м.Львова) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003952320/17480 від 20 листопада 2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби № 0003952320/17480 від 20 листопада 2012 року.

Не погодившись з таким судовим рішенням, його оскаржила ДПІ у Личаківському районі м.Львова, подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне дослідження доказів, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні адміністративного позову. Аргументуючи свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням, апелянт вказав, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу податку на додану вартість внаслідок зменшення податкового кредиту відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки з питань взаєморозрахунків позивача з ТОВ «БК АРС» було встановлено безтоварність торгових операцій, так як цей контрагент має ознаки фіктивності і фактичного виконання договору не відбулося. Так, ДПІ у Печерському районі повідомила про неможливість проведення перевірки, оскільки ТОВ «БК АРС» не знаходиться за місцем реєстрації, а згідно даних АІС ОР це підприємство перебуває в стані припинення, хоч і не знято з обліку. Також операції з ТОВ «БК АРС» не підтверджуютья стосовно врахування реально часу здійснення операцій місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання. У зв'язку з цим, у ТОВ «БК АРС» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість з підприємцями - покупцями в розумінні п. 188.1 ст. 188 Податковоо кодексу України. Також під час перевірки не надано первинних документів на підтвердження здійснення операцій. Враховуючи викладене, позивачем було безпідставно завищено податковий кредит за вересень 2011 року на суму 14072,94 грн..

Львівським апеляційним адміністративним судом у зв'язку з реорганізацією здійснено заміну відповідача на Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Представник апелянта Слуцький Т.О. у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення аналогічні доводам, що в ній викладені.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Салон «Архітектура. Будівницто. Дизайн» з питань взаєморозрахунків з ТОВ «БК «АРС» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, про що складено акт № 1343/22-10/32712236 від 09 листопада 2012 року.

Згідно акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Салон АБД» п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України й заниження податку на додану вартість на суму 14073 грн. за вересень 2011 року.

20 листопада 2012 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення №0003952320/17480, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 21 109,50 грн., в тому числі 14 073 грн. основного платежу та 7 036,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції визнав ці податкові повідомлення-рішення протиправними, дійшовши висновку про правомірність віднесення позивачем сум, сплачених за договорами купівлі-продажу з ТОВ «БК «АРС», до податкового кредиту відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем та контрагентом ТзОВ «БК «АРС» був укладений договір на проведення будівельно-монтажних робіт від 01 вересня 2011 року № 56/09, відповідно до якого ТзОВ «БК «АРС» взяло на себе зобов'язання відповідно до кошторису виконати будівельні роботи за адресою: АЗС, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 292, на умовах та обсягах, передбачених цим договором на загальну суму 84 438,00 грн., в т.ч. ПДВ 14 073,00 грн..

Також сторонами договору складено розрахунок договірної ціни із значенням вартості та виду робіт (а.с. 19), кошторис з розрахунком договірної ціни на будівництво АЗК на 250 заправлень на добу (а.с. 20-22).

На підтвердження факту виконання робіт між підрядником та позивачем підписаний акт приймання підрядних робіт за вересень 2011 року (а.с. 27-29), довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 (а.с. 25).

Також факт реального виконання договору та виконання робіт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних, які підписані уповноваженими особами та містять всі реквізити, передбачені чинним законодавством для первинних документів.

Оплату позивачем придбаного товару на вищевказану суму, в тому числі податку на додану вартість в сумі 14073 грн., підтверджено копіями платіжних доручень (а.с. 60-61) та визнано податковим органом згідно акту перевірки.

У матеріалах справи наявні також докази подальшого використання позивачем виконаних робіт у своїй господарській діяльності.

Так, виконані ТзОВ «БК «АРС» роботи є складовою частиною загального комплексу робіт з будівництва автозаправочного комплексу по вул. Б.Хмельницького, 292 в місті Львові, що здійснене позивачем згідно договору підряду №1/1-2-11/263 від 2 серпня 2011 року і були прийняті ПАТ «Конценр Галнафтогаз», що підтверджено копіями договору та відповідного акту, які містяться в матеріалах справи (а.с. 30-49).

Доводи податкового органу про фіктивність підприємства ТзОВ «БК «АРС» і відповідно відсутність реального виконання договору про виконання будівельних робіт спростовуються також наявною в матерілах справи копією ліцензії серії АВ №587275, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТзОВ «БК «АРС» на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (а.с. 62- 63).

Тому висновок податкового органу про нікчемність правочину не відповідає фактичним обставинам справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2013 року по справі № 2а-10032/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

Н.В. Ільчишин

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 18 листопада 2014 року.