Постановление суда № 41556133, 18.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2014 р. м. Київ К/800/35636/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Олексієнко М.М., Олендер І.Я.,

секретар судового засідання - Василенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Рахункової палати України про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу голови Рахункової палати України від 11.12.2013р. №225-к, яким його переміщено (переведено) на посаду начальника територіального управління Рахункової палати по Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях, звільнивши його з посади начальника територіального управління по Вінницькій, Житомирській, Кіровоградській та Хмельницькій областях, поновлення на посаді начальника територіального управління по Вінницькій, Житомирській, Кіровоградській та Хмельницькій областях.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2014р. позовні вимоги задоволено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014р. скасовано рішення суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлене апеляційним судом рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.

Судами встановлено, що відповідно до наказу голови Рахункової палати України від 10.04.2013р. №59-к позивач проходив публічну службу на посаді начальника територіального управління по Вінницькій, Житомирській, Кіровоградській та Хмельницькій областях у м. Вінниця.

Наказом голови Рахункової палати України від 11.12.2013р. №225-к «Про переміщення ОСОБА_1» у зв'язку із службовою необхідністю з метою забезпечення функціонування територіального управління Рахункової палати по Івано - Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях (у м. Івано - Франківськ) та здійснення повноважень Рахункової палати у відповідному регіоні, позивача переведено 12.12.2013р. на посаду начальника територіального управління Рахункової палати по Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях відповідно до статті 32 КЗпП України, увільнивши його з посади начальника територіального управління по Вінницькій, Житомирській, Кіровоградській та Хмельницькій областях.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що переведення позивача на роботу в іншу місцевість відбулась за відсутності його згоди на таке переведення, оскаржуваний наказ не відповідає вимогам закону в зв'язку з чим підлягає скасуванню. Судом поновлено строк звернення до суду, оскільки такий пропущено з поважних причин.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог апеляційний суд виходив з того, що позивач був ознайомлений із спірним наказом, в подальшому написав заяву про переведення на іншу посаду, приступив до роботи, отримував заробітну плату, а тому спірним наказом не було порушено його прав та інтересів.

Поряд з тим, за правилами частини першої статті 32 КЗпП України переведення на іншу роботу в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається виключно за згодою працівника.

В ході розгляду справи встановлено і не заперечується сторонами, що станом на час винесення оскаржуваного наказу про переведення у відповідача не було заяви позивача про його згоду на переведення, інші докази того, що станом на 11.12.2013р. переведення було погоджене з позивачем відсутні, а тому суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку що оскаржуваний наказ суперечить вимогам частини першої статті 32 КЗпП України щодо обов'язкової згоди працівника на переведення на роботу в іншу місцевість.

Подальше ознайомлення позивача із змістом оскаржуваного наказу про переведення, написання заяви про переведення, виконання ним службових обов'язків після переведення та отримання заробітної плати безпідставно розцінено апеляційним судом як згоду на переведення, оскільки за змістом статті 32 КЗпП України така згода не може бути отримана після винесення наказу про переведення.

До того ж, в подальшому позивач скористався наданим законом правом щодо оскарження наказу про переведення, що свідчить про його незгоду з таким переведенням.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 226, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014р. скасувати, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2014р. у даній справі залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: М.М. Олексієнко

І.Я. Олендер