№ 415513, 17.10.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2006 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.І.

Гуріна М.І.

Заїки М.М.

при секретарі Дашківській О.Є.

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.10.2003 р. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 24.02.2004 р. по справі за позовом ОСОБА_1до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про стягнення одноразової допомоги, -

встановила:

У липні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до УМВС України в Кіровоградській області про стягнення одноразової допомоги у розмірі 61 940,08 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.10.2003 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з р/р 35223007000428 МФО 823016 код 08592224 УДК в області належного УМВС України в Кіровоградській області та інших належних рахунків на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу в сумі 61 940,08 грн. та державне мито в розмірі 51 грн.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 24.02.2004 р. судове рішення залишено без змін.

На зазначені рішення надійшла касаційна скарга УМВС України в Кіровоградській області, в якій ставиться питання про їх скасування та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вбачає порушення судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.  

Судами встановлено, що ОСОБА_1 під час проходження служби в органах внутрішніх справ був визнаний інвалідом 2 групи відповідно довідки НОМЕР_1.

Відповідно до пункту 3 Постанови Верховної Ради України від 25.12.1990 р. «Про порядок введення в дію Закону України «Про міліцію» стаття 23 Закону набрала чинності після прийняття передбаченого цією постановою Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки (далі - Положення). Це Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 р. № 59, діє в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.1992 р. № 627 зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 09.03.1995 р. № 165 та від 22.03.1995 р. № 206.

За змістом пунктів 1, 3, 4, 5 Положення МВС України перераховує на спеціальний рахунок Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» страхові платежі з державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, тому вимоги про виплату страхової суми застрахований або його спадкоємці мають пред'являти Національній акціонерній страховій компанії «Оранта», яка при настанні страхових подій, передбачених пунктом 2 цього Положення, і проводить виплату страхових сум. У разі виникнення спору щодо виплати страхових сум, такий спір вирішується в установленому законом порядку між застрахованим (його спадкоємцями) і Національною акціонерною страховою компанією «Оранта».

Суди вищенаведені норми не врахували і необґрунтовано поклали на УМВС України в Кіровоградській області обов'язок виплатити ОСОБА_1 одноразової допомоги, передбаченої частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію».

Колегія суддів вважає, що обставини справи встановлені повно і правильно, але судами першої і апеляційної інстанції допущено грубі порушення норм процесуального і матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а тому судові рішення слід скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 212, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

постановила:

Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.10.2003 р. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 24.02.2004 р. скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про стягнення одноразової допомоги відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній  

 

Судді С.В. Білуга

О.І. Гаманко

М.І. Гурін

М.М. Заїка

КОПІЯ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2006 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.І.

Гуріна М.І.

Заїки М.М.

при секретарі Дашківській О.Є.

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.10.2003 р. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 24.02.2004 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про стягнення одноразової допомоги, -

встановила:

У липні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до УМВС України в Кіровоградській області про стягнення одноразової допомоги у розмірі 61 940,08 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.10.2003 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з р/р 35223007000428 МФО 823016 код 08592224 УДК в області належного УМВС України в Кіровоградській області та інших належних рахунків на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу в сумі 61 940,08 грн. та державне мито в розмірі 51 грн.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 24.02.2004 р. судове рішення залишено без змін.

На зазначені рішення надійшла касаційна скарга УМВС України в Кіровоградській області, в якій ставиться питання про їх скасування та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вбачає порушення судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.  

Судами встановлено, що ОСОБА_1 під час проходження служби в органах внутрішніх справ був визнаний інвалідом 2 групи відповідно довідки НОМЕР_1.

Відповідно до пункту 3 Постанови Верховної Ради України від 25.12.1990 р. «Про порядок введення в дію Закону України «Про міліцію» стаття 23 Закону набрала чинності після прийняття передбаченого цією постановою Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки (далі - Положення). Це Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 р. № 59, діє в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.1992 р. № 627 зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 09.03.1995 р. № 165 та від 22.03.1995 р. № 206.

За змістом пунктів 1, 3, 4, 5 Положення МВС України перераховує на спеціальний рахунок Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» страхові платежі з державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, тому вимоги про виплату страхової суми застрахований або його спадкоємці мають пред'являти Національній акціонерній страховій компанії «Оранта», яка при настанні страхових подій, передбачених пунктом 2 цього Положення, і проводить виплату страхових сум. У разі виникнення спору щодо виплати страхових сум, такий спір вирішується в установленому законом порядку між застрахованим (його спадкоємцями) і Національною акціонерною страховою компанією «Оранта».

Суди вищенаведені норми не врахували і необґрунтовано поклали на УМВС України в Кіровоградській області обов'язок виплатити ОСОБА_1 одноразової допомоги, передбаченої частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію».

Колегія суддів вважає, що обставини справи встановлені повно і правильно, але судами першої і апеляційної інстанції допущено грубі порушення норм процесуального і матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а тому судові рішення слід скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 212, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

постановила:

Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.10.2003 р. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 24.02.2004 р. скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про стягнення одноразової допомоги відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис) В.І. Співак

Судді (підписи) С.В. Білуга

О.І. Гаманко

А.Ф. Загородній

М.М. Заїка

З оригіналом згідно  Суддя А.Ф. Загородній