Решение № 41551004, 19.11.2014, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/14524/14-ц

пр. № 2/759/5177/14

19 листопада 2014 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого-судді Петренко Н.О.,

при секретарі Савченко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві, третя особа: ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що 10.02.2012р. Індустріальним судом м. Дніпропетровська було винесено рішення про реалізацію заставленого автомобіля марки Шкода Октавіа, 2004 року випуску, тип ТЗ легковий, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_1, однак при проведенні дій щодо продажу вказаного автомобіля заставодержателю стало відомо, що постановою ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1. Перебування під арештом автомобіля марки Шкода Октавіа перешкоджає ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити свої вимоги за рахунок вищезгаданого предмета застави переважно перед іншими кредиторами ОСОБА_1 Просять звільнити майно з-під арешту, накладеного згідно постанов ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві 28.07.2010р. та 25.01.2011р. в частині накладення арешту на автомобіль марки Шкода Октавіа, що належить ОСОБА_1.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, представник позивача не заперечував розглянути справу у їх відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № К3VОАЕ15005367.

Між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір застави рухомого майна № К3VОАЕ15005367. У відповідності до даного договору заставодержатель має право у випадку невиконання заставодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Рішенням Індустріального суду м. Дніпропетровська від 10.02.2012р. було звернуто стягнення на предмет застави автомобіль марки Шкода Октавіа, 2004 року випуску, тип ТЗ легковий, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_1,

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна, переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не долучено до матеріалів справи доказів щодо накладення ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві арештів на заставне майно.

Суд, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що вимоги позивача є такими, що не обґрунтовані на законі, не доведені матеріалами справі та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 572 ЦК України, ст. ст. 10,11,60 ЦПК України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: