Приговор № 41545164, 28.08.2014, Миколаївський районний суд Львівської області

Справа № 447/440/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.08.2014 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі головуючого - судді Павлів В. Р.

при секретарі Волківській Н.Б.

з участю прокурора Сурового О.А.

захисника ОСОБА_1

ОСОБА_2

представника потерпілих ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Косів Івано-Франківської області, проживаючого, АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого комерційним директором ПП «Статус-Т», одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина, 2005 року (згідно ст. 89 КК України раніше не судимого), у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст.289, ч.2 ст.355, ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 121 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Миколаїв Львівської області, проживаючого АДРЕСА_2 українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и в :

09 червня 2003 року ОСОБА_6, будучи власником транспортного засобу «Опель-Вектра», д.н.з. НОМЕР_1, на підставі нотаріально посвідченого доручення серії ВАЕ № 350951, зареєстрованого за № 131 у реєстрі приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу ОСОБА_8, уповноважила ОСОБА_9 і ОСОБА_10 користуватися та розпоряджатися транспортним засобом «Опель-Вектра». 29 квітня 2004 року ОСОБА_6 скасувала вищезазначене доручення на право користуватись та розпорядження транспортним засобом «Опель-Вектра» д.н.з. НОМЕР_1, про що було складено відповідну заяву, яку посвідчив приватний нотаріус Миколаївського районного нотаріального округу ОСОБА_8 і яку, в цей же день, тобто 29 квітня 2004 року, вона передала ОСОБА_11, для подальшого пред'явлення її ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і вилучення з їх користування транспортного засобу «Опель-Вектра» д.н.з. НОМЕР_1.

04 травня 2004 року ОСОБА_11, діючи за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_4, маючи намір на примушування ОСОБА_9 до виконання цивільно-правових зобов'язань, прибули на територію ВАТ «Миколаївцемент», що в м.Миколаєві Львівської області, де пред'явили ОСОБА_9 нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_6 про скасування доручення на право користуватись та розпоряджатись транспортним засобом «Опель-Вектра» д.н.з. НОМЕР_1 і почали вимагати видати їм вищезгаданий транспортний засіб. Коли ОСОБА_12 відмовився віддати цей транспортний засіб, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_11 почали погрожувати ОСОБА_9 застосуванням відносно нього фізичного насильства, а саме: побити, а також погрожували спалити його автомашину-цементовоз, тобто знищити майно ОСОБА_9 Діючи під впливом цих погроз, ОСОБА_12 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_11 прибули в с. Тростянець Миколаївського району Львівської області, зупинились неподалік господарства, де проживає ОСОБА_12 примусили його віддати шляхом перевезення автомашини «Опель-Вектра» разом з ОСОБА_4 на платну автостоянку та домовились після цього разом з ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 обговорити фінансові питання щодо автомашини «Опель-Вектра» д.н.з. НОМЕР_1.

Крім того, в першій половині травня 2004 року, в м. Миколаєві Львівської області, на ґрунтовій дорозі біля земельної ділянки ОСОБА_14, що розташована неподалік автомагістралі Київ-Чоп, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, маючи намір повернути транспортний засіб, яким керував ОСОБА_14, у користування ОСОБА_4 оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_14 попередньо мали право згідно генерального доручення виданого на їх ім'я, ОСОБА_6 та домовленістю між останніми про те, що ОСОБА_14 буде користуватись та заробляти на цьому мікроавтобусі гроші та скориставшись своїм правом згідно доручення в порушення усної домовленості перереєстрував мікроавтобус на свого батька ОСОБА_15 Відтак ОСОБА_4, перебуваючи у автомобілі «Мазда», разом з підсудним ОСОБА_5 поїхав за мікроавтобусом Фіат Дукато, котрим керував ОСОБА_14, бо побачив, що на мікроавтобусі змінені номерні знаки. Наздогнавши ОСОБА_14, запитав для чого той переоформив автомобіль і хто йому на це дав право та застосувавши насильство щодо ОСОБА_14, яке виразилось в погрозах у застосуванні до нього насильства взяв ключі та документи на ім'я ОСОБА_15, після чого попросив ОСОБА_5 сісти за кермо мікроавтобуса та відігнати його у м. Миколаїв. Також ОСОБА_4 та ОСОБА_14 домовились про зустріч у кафе-барі «Роксолана» у м. Миколаєві для з'ясування можливості врегулювати конфлікт. В подальшому, 17 травня 2004 року, на підставі незаконно оформленої нотаріально посвідченої довіреності серії ВВС № 463695, вказаний транспортний засіб було продано ОСОБА_16, а 20 липня 2004 року вищевказаний транспортний засіб було знято з реєстрації в Стрийському МРЕВ УДАІ УМВСУ у Львівській області.

08 вересня 2009 року, близько 00 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_17 під'їхали на автомобілі «Фольксваген Туарег» до приміщення кафе-бару «Роксолана» так як їх мати ОСОБА_18 зателефонувала їм та попросила приїхати, бо двоє п'яних чоловіків себе агресивно поводять, погрожують працівникам та не хочуть іти.

ОСОБА_4 припаркував автомобіль по вул. Возз'єднання 10 в м. Миколаєві Львівської області, заїхавши з правого боку від кафе-бару «Роксолана» на газон, який відділяє дорогу та тротуар. ОСОБА_4 вийшов з авто, а ОСОБА_17 залишився сидіти у автомобілі. ОСОБА_4 піднявся по сходах, зайшов у двері запитав чи все нормально, почувши, що люди, які вели себе грубо та погрожували його матері та працівникам бару пішли, вийшовши з приміщення та спускаючись до машини почув, що чоловіки, які стояли біля сходів, що ведуть до кафе-бару сказали: «о, криша приїхала», після чого ОСОБА_4 зупинився та попросив потерпілого ОСОБА_19 котрий був у шоломі, щоб той, якщо хоче з ним розмовляти зняв шолом. Знімаючи шолом ОСОБА_19, наніс ОСОБА_4 удар шоломом у голову та розбив брову після чого ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_19 і той впав на ОСОБА_20, що стояв позаду нього з гітарою. ОСОБА_17 вибігши з машини підбіг до свого брата ОСОБА_4 та відчувши удар по спині знепритомнів. ОСОБА_4 з іншою невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, перебуваючи у тверезому стані на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, побив ОСОБА_20 та ОСОБА_19, під час бійки ОСОБА_4 наніс численні удари руками та ногами по тілу ОСОБА_19, в наслідок чого спричинив останньому черепно-мозкову травму у вигляді лінійного перелому лобної кістки справа з переходом на основу черепа, крововиливи в речовину головного мозку (варолієв міст) і під тверду мозкову оболонку правої і лівої півкуль, забій головного мозку важкого ступеню (клінічно), що призвело до смерті потерпілого. А також, спричинив ОСОБА_19 переломи 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11 ребер зліва по задньо підпаховій і лопаточних лініях, 3, 4, 5, 6 ребер справа по середньо підпаховій лінії: крововиливи в м?які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні по всій поверхні склепіння черепа, в ліву плевральну порожнину (700мл), на слизовій оболонці верхньої губи зліва і лівої щоки; забійні рани в ділянці лівої надбрівної дуги і на тильній поверхні 3, 4, 5 пальців правої кисті, на слизовій оболонці верхньої губи зліва; множинні садна на обличчі, тулубі і кінцівках; синці в орбітальних ділянках, на правій вушній раковині, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на передній поверхні лівого плеча, на тильній і долонній поверхнях правої кисті, на тильній поверхні 2, 3, 4, 5 пальців лівої кисті.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 82/09 від 24.09.2009 року та висновку додаткової судово-медичної експертизи № 95/09 від 08.12.2009 року, виявлені у ОСОБА_21 перелом лобної кістки, крововиливи в речовину головного мозку і під тверду мозкову оболонку відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення, що в даному випадку призвело до смерті.

Переломи ребер не ускладнились шоком важкого ступеню і в живої людини, відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. Множинні крововиливи в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в живої людини, відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. Синці, садна, рани відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Поряд з цим, під час даного конфлікту та в ході бійки, які раптово виникли на ґрунті неприязних відносин, що мало місце 08 вересня 2009 року, близько 00 год., неподалік кафе-бару «Роксолана», розташованому на вул. Возз'єднання 10 в м. Миколаєві Львівської області, внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 та невстановленої слідством особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_20 було спричинено переломи верхньої щелепи по ФОР-11, кісток носа, виличної дуги справа, передніх стінок лобної кістки, забійну рану правої брівної ділянки, синяки на повіках обох очей, на грудній клітці справа, смугоподібні синяки на передній поверхні шиї, переломи сьомого, восьмого, дев'ятого ребер справа.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 479/2009 від 18.09.2009 року, переломи кісток лицевого черепа, переломи ребер відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я; рана, синяки - до легкого тілесного ушкодження.

Суд вважає, що вина ОСОБА_4 по епізоду щодо примушування ОСОБА_9 до виконання цивільно-правових зобов'язань доведена повністю зібраними в ході досудового та судового слідства доказами.

Показами допитаного в судовому засіданні підсудного ОСОБА_4, котрий свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та показав, що до нього звернувся його знайомий ОСОБА_11 і попросив допомогти йому перегнати автомобіль «Опель-Вектра» д.н.з. НОМЕР_1. Він пояснив, що ОСОБА_13 винен йому гроші, а так як грошей він не може повернути, то взамін боргу, його дружина ОСОБА_6 дала генеральне доручення на вищевказаний автомобіль. 04.05.2004 року вони у двох приїхали на територію ВАТ «Миколаївцемент» у м. Миколаїв, де працював ОСОБА_12 та пред'явили йому заяву ОСОБА_6 про скасування доручення та передачу права розпорядження автомобілем ОСОБА_11 Після чого, вони поїхали в с. Тростянець Миколаївського району Львівської області, де проживав ОСОБА_12, де останній сів за кермо автомобіля, а він сів збоку та відігнали вказаний автомобіль на платну стоянку у м. Миколаїв. Жодних погроз насильством чи знищенням майна до потерпілого ОСОБА_9 не застосовувалось. Він вважає, що вони мали повне право розпоряджатись спірним автомобілем.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_12, повідомив суду, що знайомий з ОСОБА_13, знав, що останній займається перепродажем автомобілів, які приганяв із-за кордону, а тому звернувся до нього з проханням пригнати автомобіль. 09 червня 2003 року, разом з ОСОБА_13 та його дружиною ОСОБА_6 пішли до нотаріуса ОСОБА_8, в м. Миколаєві, де було оформлено «генеральне» доручення на нього та його дружину ОСОБА_10 На час оформлення доручення автомобіль «Опель-Вектра» д.н.з. НОМЕР_1 був зареєстрований на ОСОБА_6 Загальна вартість автомобіля, який придбав ОСОБА_12 в ОСОБА_13 становила 5800 доларів США. Через якийсь час, ОСОБА_13 повернув йому різницю суми за автомобіль, а саме 1000 доларів США. Куплений автомобіль «Опель-Вектра» не реєстрував на своє ім'я, бо не мав на це грошей та вільного часу. Машиною також користувалась його дружина ОСОБА_10 На початку травня 2004 року, коли знаходився на роботі, біля території ВАТ «Миколаївцемент», до нього приїхало троє осіб: ОСОБА_13, ОСОБА_11 і ОСОБА_4 Приїхали вони автомобілем «Мерседес», яким користувався ОСОБА_11 Ще кілька днів перед тим, ОСОБА_11 телефонував до нього і говорив, що йому треба привезти цемент, потім ще раз телефонував і сказав, що приїде до заводу, щоб домовитися про ціну. Чекав його біля прохідної, а коли побачив автомобіль «Мерседес», то підійшов та сів у автомобіль на заднє сидіння. ОСОБА_11 запитав у нього, де знаходиться автомобіль «Опель-Вектра», відповів йому, що в гаражі, на подвір?ї. Тоді ОСОБА_11 показав розписку, де вказувалося, що ОСОБА_13 пригнав автомобіль «Опель-Вектра» для ОСОБА_11 Коли запитав у ОСОБА_13, чи заплатив йому за автомашину, той відповів ствердно, що заплатив. Тоді ОСОБА_4 витягнув заяву з печаткою нотаріуса і сказав, що доручення, яке було видане йому та його дружині, щодо автомобіля «Опель-Вектра», скасоване і щоби він віддав цей автомобіль. Прочитавши цю заяву, сказав, щоб йому повернули гроші, інакше машини не віддасть. Тоді ОСОБА_4 сказав, що все одно відберуть машину, пригрозив, що його поб'ють і спалять машину, якою він возить цемент. В салоні машини не наносили йому ударів. Під впливом погроз розправи над ним та знищенням майна, погодився поїхати в с. Тростянець, де знаходився автомобіль «Опель-Вектра», який придбав у ОСОБА_13 ОСОБА_4 сказав, що машину поставлять на платну стоянку, а увечері зустрінуться в барі «Роксолана» і будуть вирішувати, хто і кому винен гроші і скільки саме. Приїхали в с. Тростянець, пішов в гараж та виїхав машиною з гаражу на дорогу. В салон машини «Опель-Вектра» сів ОСОБА_4 і вони поїхали в м. Миколаїв, до платної стоянки, яка знаходиться біля центру зайнятості. ОСОБА_4 біля стоянки пересів за кермо машини і заїхав на платну стоянку, сказав прийти на 19 годину в кафе-бар «Роксолана». Після того, його відвезли машиною на завод. На роботі не залишився, а повернувся до стоянки, але машини вже не було. Коли прийшов в кафе-бар «Роксолана» і запитав, де його машина, то йому відповіли, щоб він забув, що мав таку машину. При зустрічі в барі були ОСОБА_4, ОСОБА_11 і ОСОБА_13 Говорили, що будуть відправляти ОСОБА_13 на заробітки. 24 травня 2004 року звернувся із заявою в Миколаївський РВ УМВСУ, після цього, ОСОБА_11 йому дзвонив на мобільний телефон і говорив, що його машину спалять, якщо він не заспокоїться. Боявся, що дійсно спалять цементовоз, яким возив цемент, а тому не згадував причетності ОСОБА_4 до цієї історії.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10, суду показала, що 09 червня 2003 року на її чоловіка ОСОБА_12 та на неї було оформлено нотаріально посвідчене доручення на право користування та розпорядження автомобілем «Опель-Вектра» д.н.з. НОМЕР_1, за цей автомобіль її чоловік заплатив 5800 доларів США. Машину не перереєстровували, бо на це не було грошей. Вказаним автомобілем вона також користувалась. На початку травня 2004 року, відразу після вихідних днів, знаходилась в своєму будинку, що в с. Тростянець. Побачила, що чужою машиною приїхав її чоловік ОСОБА_12, він пішов в гараж на подвір'ї та виїхав автомашиною «Опель-Вектра». Перед тим, як виїхати з гаражу, зайшов в будинок і сказав, що мусить віддати машину, бо йому погрожують, взяв ключі від машини, документи і тоді пішов в гараж. Вийшовши з будинку на подвір'я, побачила, що в салон машини «Опель-Вектра» сідав ОСОБА_4 Хто був в другій автомашині «Мерседес», не бачила, але увечері чоловік розповів, що в машині були ОСОБА_11, та ОСОБА_13 зі слів ОСОБА_9 ОСОБА_10 дізналась, що йому показували заяву про скасування доручення, яке було раніше видане на машину «Опель-Вектра», і забрали машину, погрожували фізичною розправою, а також погрожували спалити цементовоз.

Протоколом очної ставки між ОСОБА_9 та ОСОБА_4, від 10 листопада 2005 року, згідно з яким, ОСОБА_12 підтвердив свої показання і зазначив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_11 шляхом погроз, змусили його віддати а/м «Опель-Вектра» д.н.з. НОМЕР_1. (том 3 а.с.58-59).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_12, від 04 липня 2005 року, згідно з яким, ОСОБА_12 показав та розповів за яких обставин було вчинено незаконне примушування його до видачі ОСОБА_4 та ОСОБА_11 автомашини «Опель-Вектра» д.н.з. НОМЕР_1. (том 3 а.с.9-10).

Дорученням серії ВАЕ № 350951 від 09.06.2003 року, згідно з яким, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, ОСОБА_6 видала доручення на право розпорядження (продати, подарувати, заставити, обміняти) належним їй автомобілем «Опель-Вектра» д.н.з. НОМЕР_1. (том 2 а.с.233).

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 04.06.2009 року згідно з якою ОСОБА_11 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, а кримінальну справу відносно нього за ч.2 ст. 355 КК України закрито. Згідно даної постанови судом встановлено, що ОСОБА_11 в 2004 році за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 вчинили примушування ОСОБА_9 до виконання цивільно-правових зобов'язань, яке виникло після скасування ОСОБА_6 доручення від 09.06.2004 року, та було поєднане з погрозою насильства над потерпілим, знищенням його майна, при відсутності ознак вимагання.

Щодо епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом марки «Фіат-Дукато», д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб, що було поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та такого, що завдало великої матеріальної шкоди, дії підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кваліфіковані невірно за ч.3 ст. 289 КК України, а їхні дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 355 КК України виходячи з наступних зібраних в ході досудового та судового слідства доказів.

Показами допитаного в судовому засіданні підсудного ОСОБА_4, котрий суду показав, що в 2003 році він позичив гроші в сумі 2000 доларів США ОСОБА_13, взамін чого останній обіцяв продати йому автомобіль «Фіат-Дукато». Дізнавшись про те, що ОСОБА_13 позичив багато грошей і в інших людей, він вирішив переоформити вказаний автомобіль на себе. В цей час до нього звернувся ОСОБА_14 та повідомив, що ОСОБА_13 отримав в нього гроші на придбання мікроавтобуса, однак бус не пригнав. З часом від ОСОБА_6 він дізнався, що ОСОБА_13 в Республіці Польща потрапив в ДТП. В результаті чого він разом з ОСОБА_14 вирішили поїхати в Республіку Польща та знайти ОСОБА_13 В Польщу вони поїхали за його рахунок так як в ОСОБА_14 було лише 100 доларів США. Знайшовши в Польщі ОСОБА_13 вони дізнались, що останній потрапив в неприємності з «дагестанцями» і він винен їм 3500 доларів США, в заставу ним було передано автомобіль «Фіат-Дукато». Повернувшись в Україну, він позичив у своїх знайомих 3500 доларів США та разом з ОСОБА_14 повернулись в Польщу, де він віддав 3500 доларів США невідомим, які повернули автомобіль «Фіат-Дукато». Після чого він разом з ОСОБА_14 08.03.2004 року перетнули кордон та, оскільки автомобіль «Фіат Дукато» був у несправному стані, повернулись в м. Миколаїв на буксирі. ОСОБА_6, на яку було оформлено автомобіль «Фіат-Дукато» виписала генеральне доручення на його ім'я та на його прохання на ім'я ОСОБА_14, просив його вписати в доручення у зв'язку з тим, що ОСОБА_14 хотів працювати на бусі та заробляти гроші.

Через деякий час, а саме: в першій половині травня 2004 року він разом з ОСОБА_5 знаходився у м. Миколаїв, як побачив, що їде автомобіль «Фіат-Дукато», за кермом якого сидів ОСОБА_14 він також побачив, що даний автомобіль був переоформлений, а саме: в нього стояли нові номерні знаки. З метою з'ясування даного переоформлення він разом з ОСОБА_5 почали наздоганяти бус. «Фіат-Дукато» вони наздогнали поблизу дачних будинків поблизу м. Миколаїв. В розмові ОСОБА_14 повідомив, що автомобіль він переоформив на себе, а гроші за нього поверне частинами. Після чого ОСОБА_14 передав йому ключі та документи на автомобіль, він в свою чергу попросив ОСОБА_5 перегнати автомобіль до будинку його батьків, на що він погодився. В той же день він зустрівся з сім'єю ОСОБА_14 в кафе-барі «Роксолана». Під час розмови батько ОСОБА_14 переконував, що яка різниця на кого оформлений автомобіль, що гроші з часом вони повернуть. Щодо генерального доручення від імені ОСОБА_15 на автомобіль «Фіат-Дукато» на ім'я ОСОБА_23 то ОСОБА_4 пояснив, що на його прохання таке доручення йому передав ОСОБА_14 власноручно, сумнівів в добровільності його дій він не мав.

Щодо цивільного позову, то підсудний ОСОБА_4 такий не визнав та пояснив, суду що позивач ОСОБА_15 неодноразово в судовому засіданні давав пояснення, що він позичив у нього кошти у сумі 3500 доларів США для виплати «дагестанцям в Польщі», однак після цього пререоформив на себе його бус і звернувся в міліцію.

Показами допитаного в судовому засіданні підсудного ОСОБА_5, який свою вину в даному злочині не визнав і показав, що в першій половині травні 2004 року, коли він йшов по дорозі, біля нього зупинився ОСОБА_4 В цей час вони побачили як проїхав «Фіат-Дукато», за кермом якого сидів ОСОБА_14 До цього дня він декілька разів бачив, що ОСОБА_14 керував вказаним автомобілем. Вони вдвох поїхали за ним, на автомобілі ОСОБА_4 По дорозі ОСОБА_4 сигналив фарами, щоб ОСОБА_14 зупинився, однак останній не зупинявся. Наздогнавши останнього на дачній земельній ділянці поблизу автодороги Київ-Чоп біля м. Миколаїв, з автомобіля вийшов ОСОБА_4 та підійшов до ОСОБА_14 Про що вони розмовляли він не чув. Розмова відбувалась спокійно, без крику та будь якого насильства, тривала приблизно 10 хв. Після цього ОСОБА_4 кинув йому ключі та документи від «Фіата-Дукато» та попросив, його відігнати до будинку де проживають батьки ОСОБА_4 Він сів за кермо буса та відігнав вказаний автомобіль де попросив його ОСОБА_4, ключі та документи він віддав останньому.

Жодних тілесних ушкоджень він ОСОБА_14 не наносив.

Щодо цивільного позову ОСОБА_15 то ОСОБА_5 такий не визнав. Пояснив, що він жодних відносин з позивачем не мав.

Також щодо розбіжностей у показах підсудних суд вважає, що такі спростовуються наступними зібраними у справі доказами.

Показами допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_14, котрий показав суду, що в серпні 2003 року він та його батько вирішили придбати мікроавтобус. Вони звернулись до ОСОБА_13, який займався перевезенням транспортних засобів із-за кордону. Поговорив з ОСОБА_13 і той погодився пригнати мікроавтобус, привів його додому, де батько передав ОСОБА_13 5700 доларів США. В гарантію виконання зобов'язань був мікроавтобус «Фіат-Дукато» який знаходився на подвір'ї ОСОБА_13 Деякий час від ОСОБА_13 нічого не було чути, мікроавтобус він не пригнав. Від дружини ОСОБА_13, він дізнався, що її чоловік у Польщі потрапив в ДТП. Через деякий час він зустрів ОСОБА_4 і останній запропонував йому, що зможе завезти його в Польщу та знайти ОСОБА_13 Приблизно через 10 днів він разом з ОСОБА_4, на автомобілі останнього поїхали в Польщу. Там вони знайшли ОСОБА_13, також з ним була ОСОБА_6 Від ОСОБА_13 вони дізнались, що всі гроші в нього забрали «дагестанці». Також він сказав, що за борги «дагестанці» забрали в нього автомобіль «Фіат-Дукато». В зв'язку з цим ОСОБА_4 по телефону зв'язався з «дагестанцями» від яких дізнався, що ОСОБА_13 винен їм 3500 доларів США і після повернення вказаної суми грошей йому буде повернутий автомобіль. Після цієї розмови він разом з ОСОБА_4 повернулись на Україну. Він разом з батьками мали можливість позичити 3500 доларів США. Однак, ОСОБА_4 сказав, що він знайшов гроші і вони вдвох поїхали в Польщу. Приїхавши в Польщу, вони зустрілись з тими самими особами, які утримували автомобіль. В машину до них сів ОСОБА_4, про що вони говорили він не чув. Після розмови їм був повернутий автомобіль «Фіат-Дукато». На вказаному автомобілі вони повернулись на Україну. Тільки вдома він дізнався, що автомобіль зареєстрований на ОСОБА_24 в зв'язку з цим він дав ОСОБА_4 копію свого паспорта і через деякий час останній дав йому генеральне доручення, згідно з яким ОСОБА_6 дала доручення на розпорядження автомобілем «Фіат-Дукато» йому та ОСОБА_4 Також він домовився з ОСОБА_4, що суму 3500 доларів США, які він заплатив за викуп мікроавтобуса, частинами йому віддасть. ОСОБА_4 пояснив, що він вписаний в доручення тому, щоб міг сам керувати мікроавтобусом, коли йому треба буде щось перевезти. Через якийсь час ОСОБА_4 заявив, що йому потрібні гроші, а тому він хоче продати мікроавтобус. На їх з батьком пропозицію гроші за мікроавтобус розділити відповідно до долі кожного, говорив щось незрозуміле. Тоді батько сказав, що мікроавтобус треба переоформити на нього. 15.04.2004 року поїхали в МРЕВ м. Стрий, де переоформили мікроавтобус «Фіат-Дукато» на його батька, отримали нові реєстраційні номерні знаки. Про це ОСОБА_4 ніхто не говорив. В травні 2004 року, точного числа не пригадує, мікроавтобусом «Фіат-Дукато» д.н.з. НОМЕР_2 поїхав в поле до своєї мами, ця ділянка розташована недалеко дороги Київ-Чоп. Коли проїжджав біля зупинки, що поблизу СШ № 1, то його побачив ОСОБА_4, який стояв з ОСОБА_5, вони були на машині і поїхали за ним. Коли приїхав на земельну ділянку, то ОСОБА_4 почав кричати, чому переоформили мікроавтобус, а його не поставили до відома, сказав віддати документи і ключі від мікроавтобуса. Коли відмовився це зробити, то ОСОБА_5, вдарив його, копнув по ногах. Це все бачила його мама. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відібрали документи, ключі від мікроавтобуса, ОСОБА_5 сів за кермо мікроавтобуса, а ОСОБА_4 у свою машину і вони поїхали. В той самий день про все розповів своєму батькові, увечері пішов з батьком та мамою в кафе-бар «Роксолана», де була зустріч з ОСОБА_4, який говорив, що мікроавтобус належить йому, бо він давав ОСОБА_13 гроші на цей мікроавтобус, і що за 7000 доларів США поверне мікроавтобус. Його батько не давав довіреності гр. ОСОБА_23 для продажі мікроавтобуса. Не привозив у м. Львів довіреності і не вручав її ОСОБА_23

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_15, показав, що у 2003 році, він разом з сином вирішили придбати мікроавтобус. Вони звернулись до ОСОБА_13, який займався перевезенням та продажем автомобілів. Поговорив з ОСОБА_13 і той погодився привезти мікроавтобус, привів його додому, де він передав ОСОБА_13 5700 доларів США. В гарантію виконання зобов'язань ОСОБА_13 сказав, що якщо щось то він віддасть йому свій мікроавтобус «Фіат-Дукато» який знаходився на подвір'ї ОСОБА_13 в подальшому від дружини ОСОБА_6 вони дізнались, що останнього в Польщі збила машина і він зараз знаходиться в Польщі. Через деякий час вони зв'язались з ОСОБА_4, так як вони знали, що він добре знає ОСОБА_13 Вони погодили, що ОСОБА_4 повезе сина в Польщу, щоб знайти ОСОБА_13 Гроші на поїздку він дав сину. Через деякий час коли ОСОБА_4 разом з сином повернулись з Польщі то від сина від дізнався, що мікроавтобус забрали «дагестанці» і що ОСОБА_13 винен їм 3500 доларів США. Для того, щоб забрати автомобіль необхідно вказаним особам дати зазначену суму грошей. З метою отримання автомобіля він домовився, що позичить у своїх знайомих 3500 доларів США. Однак, ОСОБА_4 сказав, що він також позичив зазначену суму грошей і він з сином поїхали в Польщу. Через деякий час вони повернулись на Україну та привезли автомобіль «Фіат-Дукато».

10.03.2004 року ОСОБА_6, яка була власником автомобіля, оформила довіреність на його сина і на ОСОБА_4, згідно якої, вони могли користуватися мікроавтобусом і продати його незалежно один від одного. Після оформлення довіреності мікроавтобус залишився в його сина ОСОБА_25. З ОСОБА_4 була усна домовленість про те, що син частинами поверне йому суму 3500 доларів США. Деякий час син користувався мікроавтобусом, а потім ОСОБА_4 сказав, що хоче продати мікроавтобус, бо йому потрібні гроші. Знаючи про особу ОСОБА_4 багато негативних відгуків, вирішив, що мікроавтобус необхідно переоформити на себе. 15.04.2004 року в МРЕВ м. Стрий переоформили мікроавтобус на його ім'я, отримали нові реєстраційні номерні знаки. В свідоцтві про реєстрацію ТЗ син ОСОБА_25 був вписаний з правом керування транспортним засобом. Після цього до нього кілька разів приїздив ОСОБА_4, якому сказав, що тепер по документах він є власником мікроавтобуса, заплатив гроші ОСОБА_13, який говорив, що мікроавтобус може забрати собі, якщо не вийде пригнати інший мікроавтобус. Тоді ОСОБА_4 почав говорити, що цей мікроавтобус фактично належить йому, а лише був оформлений на ОСОБА_6 ОСОБА_4 хотів, щоби йому було дано довіреність на мікроавтобус, але він відмовив йому. В травні 2004 року, коли повернувся з роботи, то від своєї жінки дізнався, що коли вона з сином знаходилась в полі, то приїхали двоє хлопців - одного вона знала, це був ОСОБА_4, другого вона не знала, він затіяв бійку з сином, відібрали у нього документи на мікроавтобус і відібрали мікроавтобус. Син також це підтвердив. Після цього відбулася зустрів в кафе-барі «Роксолана», де за повернення мікроавтобуса ОСОБА_4 хотів 6000 доларів США.

Довіреності ОСОБА_23 від 17.05.2004 року бути його представником при продажі мікроавтобуса «Фіат-Дукато» д.н.з. НОМЕР_2 не давав і не знайомий з ним. В травні 2004 року не звертався в міліцію тому, що мав інформацію про те, що ОСОБА_4 зв'язаний із злочинцями, боявся за життя та здоров'я як своє, так і членів сім?ї. Після того, як відбулося незаконне заволодіння мікроавтобусом. ОСОБА_4 йому погрожував.

Щодо своїх позовних вимог то ОСОБА_15 підтримав їх повністю, покликаючись на обставини викладені як у позовній заяві так і в уточненні до неї.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_26, показала, що в серпні 2003 року її чоловік ОСОБА_15 та син ОСОБА_14 вирішили купити мікроавтобус, який мав «пригнати» їх сусід ОСОБА_13. Була присутня при тому, коли її чоловік дав ОСОБА_13 4800 доларів США, а син ще позичив у свого знайомого ОСОБА_27 600 євро, оскільки не вистарчало до потрібної суми. Чула, як ОСОБА_13 говорив чоловікові, що в разі якогось випадку він не зможе «пригнати» мікроавтобус, то чоловік зможе взяти його мікроавтобус білого кольору, яким він користувався. Тривалий час ОСОБА_13 не було, кілька разів ходила з чоловіком виясняти, де ОСОБА_13, їм сказали, що він потрапив в аварію і лікується в Польщі. На початку 2004 року син з ОСОБА_4 їздили в Польщу, а коли повернулися, то син розповів, що ОСОБА_13 здоровий, але грошей, які йому дали для купівлі мікроавтобуса, не має. Син сказав, що мікроавтобус, яким користувався ОСОБА_13, в нього забрали і за повернення хочуть 3500 доларів США, ОСОБА_4 цю суму мав позичити сину. Коли з Польщі повернули мікроавтобус, то в нотаріуса було оформлено доручення на її сина і на ОСОБА_4. Син користувався мікроавтобусом, здійснював його ремонт. Коли ОСОБА_4 заявив, що хоче продати мікроавтобус, бо йому потрібні гроші, заявив це категорично, незважаючи на їх інтереси, то син з чоловіком поїхали в м. Стрий і мікроавтобус було зареєстровано на її чоловіка. В травні 2004 року, коли вона знаходилась на полі, яке розташоване неподалік дороги Київ-Чоп, то до неї на поле мікроавтобусом приїхав син. Зразу за сином машиною приїхали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Вони зразу накинулися на сина, звалили з ніг і ОСОБА_5 почав його копати. Хлопці кричали до сина щось відносно мікроавтобуса. Вона підбігла до ОСОБА_5, відштовхнула його, щоби він не копав сина. Чула, як до сина говорили, щоби він віддав ключі від мікроавтобуса і технічний паспорт. Потім вони забрали мікроавтобус, ОСОБА_5 сів за кермо мікроавтобуса, а інший в машину. В той же день про все розповіли чоловікові, а увечері всі троє ходили в кафе-бар «Роксолана», де мали зустріч з ОСОБА_4, який кричав, що мікроавтобус належить йому. При тій зустрічі також був присутній ОСОБА_5

Показами допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_28, яка як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні показала, що в м. Миколаєві, недалеко від автодороги Київ-Чоп, має земельну ділянку, що межує з ділянкою ОСОБА_14, з ними знайома лише візуально, відносини лише як сусідів по земельній ділянці. В травні 2004 року, точного числа не пригадує, знаходилась на своїй земельній ділянці та обробляла її. Також в той час на земельній ділянці знаходилась ОСОБА_26 На земельну ділянку приїхав мікроавтобус білого кольору, а майже зразу за ним приїхала іномарка, з якої вийшло двоє молодих хлопців. Між водієм мікроавтобуса і хлопцями з іномарки виникла доволі сильна суперечка, вони сильно кричали до водія мікроавтобуса. Чула окремі уривки розмови, яка стосувалася автомобіля. ОСОБА_26 також приймала участь в тій суперечці. Потім мікроавтобус та іномарка виїхали із земельної ділянки, а ОСОБА_26 та водій мікроавтобуса пішли пішки. Хлопців, які кричали на земельній ділянці ОСОБА_26, не зможе впізнати. Щоб хтось когось бив вона не бачила.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, показала, що її чоловік ОСОБА_13 певний час займався перевезенням автомашин із-за кордону та їх реалізацією. В червні-липні 2003 року чоловік пригнав із-за кордону мікроавтобус білого кольору, марки «Фіат-Дукато», за кордон він їздив сам. їздила до кордону з Польщею, бо їй передзвонив чоловік, там розмитнили мікроавтобус і вже їхали разом. Мікроавтобус цей був записали на неї, чому так вирішив зробити чоловік, не може сказати. Мікроавтобус зареєстрували в Стрийському МРЕВ. Як їй було відомо, що на придбання даного автомобіля в них не вистарчало грошей і якусь суму грошей чоловік позичив у ОСОБА_4 Наскільки їй відомо, то чоловік грошей ОСОБА_4 не повернув. Тому коли ОСОБА_4 разом з ОСОБА_14 привезли вказаний автомобіль з Польщі, то вона виписала генеральне доручення на ОСОБА_4 та ОСОБА_14 Останнього просив вписати в доручення саме ОСОБА_4 Дане доручення вона видала тому, що вважала ОСОБА_4 власником автомобіля бо її чоловік не повернув йому позичені гроші і в замін боргу вона передала автомобіль.

З оголошених в судовому засіданні матеріалів кримінальної справи встановлено, що свідок ОСОБА_29 17.05.2004 року посвідчувала довіреність серії ВВС № 463695 від імені ОСОБА_15, згідно якої, він уповноважував ОСОБА_23 бути його представником при продажі мікроавтобуса «Фіат-Дукато» д.н.з. НОМЕР_2, але ці прізвища їй нічого не говорять, за прізвищами не може сказати, чи такі особи їй знайомі. При посвідченні довіреності пересвідчилась в особі, яка давала довіреність, а також в її дієздатності. Особа, яка давала довіреність, власноручно ставила свій підпис в довіреності. Особа, яка була в її офісі в м. Винники, була дуже схожою з фотографією, яка була в паспорті, який їй було пред?явлено, цей паспорт був на прізвище ОСОБА_15, і саме ця людина, яка їй пред'являла паспорт, ставила свій підпис на бланку довіреності.

З оголошених в судовому засіданні матеріалів кримінальної справи встановлено, що свідок свідок ОСОБА_16, вирішив придбати вантажний мікроавтобус, так як займається підприємницькою діяльністю. На ринку «Кривчиці» знайшов мікроавтобус «Фіат-Дукато» білого кольору, 1996 р.в., на ринку цей мікроавтобус продавав ОСОБА_23, якого раніше не знав. Домовився з ним відносно ціни мікроавтобуса, а саме 40 000 грн. ОСОБА_23 мав лише доручення, яке надавало йому право продати мікроавтобус. Бачив технічний паспорт цього мікроавтобуса, але на чиє прізвище був оформлений на той час мікроавтобус, не пригадує. Через кілька днів після того, як домовилися із ОСОБА_23, то знову зустрілися і в нотаріуса оформили доручення, яке надавало йому право розпоряджатися і користуватися мікроавтобусом. Після оформлення доручення заплатив ОСОБА_23 40 000 грн., доручення було оформлене як на нього, так і на його дружину. Деякий час користувався цим мікроавтобусом за дорученням, бо не мав грошей, щоби зареєструвати на своє прізвище. Домовився із ОСОБА_23, що той поїде з ним в м. Стрий та зніме з обліку мікроавтобус. 23 липня 2004 року зареєстрував мікроавтобус на свою дружину ОСОБА_30. Про те, що мікроавтобус міг бути незаконно отриманим попереднім користувачем, не знав, при купівлі мікроавтобуса мав справу лише із ОСОБА_23. (том 2 а.с. 49)

З оголошених в судовому засіданні матеріалів кримінальної справи встановлено, що свідок ОСОБА_23 добре знає ОСОБА_4, відносини між ними нормальні, працював механіком у ОСОБА_4 з початку 2004 року до лютого-березня 2005 року, але офіційно там не був працевлаштований, тоді в його обов'язки входило дивитись за технічним станом маршрутних таксі. ОСОБА_15, який проживає в АДРЕСА_3, не знає. В травні 2004 року до нього звернувся ОСОБА_4 і запропонував придбати в нього мікроавтобус «Фіат-Дукато» білого кольору д.н.з. НОМЕР_2. Зі слів ОСОБА_4 вважав, що цей мікроавтобус належить йому, але в це питання не вникав. Взагалі, думав для себе придбати якийсь мікроавтобус, щоби на ньому працювати і возити вантажі. Ззовні цей мікроавтобус був в нормальному стані і думав, що скоріш за все його купить. ОСОБА_4 сказав, щоб він дав йому свій паспорт громадянина України, бо він хоче оформити на нього довіреність на цей мікроавтобус. Дав йому свій паспорт, але не цікавився тим, хто саме записаний власником даного мікроавтобуса. В другій половині травня 2004 року, точніше не пригадує, на вул. Науковій-Стрийській, ОСОБА_4 привіз йому нотаріально посвідчену довіреність від імені ОСОБА_15, яка дозволяла йому бути продавцем цього мікроавтобуса. ОСОБА_4, коли привіз йому цю довіреність, то приїхав сам мікроавтобусом «Фіат-Дукато» д.н.з. НОМЕР_2, білого кольору, передав йому довіреність, технічний паспорт та мікроавтобус. Встановивши, що технічний стан цього мікроавтобуса не дуже добрий, вирішив не купувати його для себе, а лише продати. З цією метою поїхав на автомобільний ринок, який називають Кривчиці і знайшов там покупця на ім'я покупця ОСОБА_16. Домовились, що ОСОБА_16 купує мікроавтобус за 40 000 грн., після такої домовленості разом поїхали до нотаріуса і там оформили довіреність на ОСОБА_16 та його дружину, бо він не мав грошей, щоби зразу оформляти на себе. Після того, як ОСОБА_16 дав йому 40 000 грн., то передав йому довіреність, технічний паспорт на мікроавтобус, ключі та мікроавтобус. Також домовились, що коли ОСОБА_16 буде оформляти мікроавтобус на свою дружину, то поїде з ним в м. Стрий, щоби зняти мікроавтобус з обліку. Залишив ОСОБА_16 свій номер мобільного телефону. В липні 2004 року з ОСОБА_16 їздив цим мікроавтобусом в м. Стрий, де зняв його з обліку. Гроші, які отримав від ОСОБА_16 за мікроавтобус «Фіат-Дукато», того ж дня передав ОСОБА_4

Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_14 та ОСОБА_4 від 12.06.2005 року, згідно з яким, потерпілий ОСОБА_14 підтвердив свої показання і вказав на гр. ОСОБА_4, та ОСОБА_5, яким в травні 2004 року, передав мікроавтобус «Фіат-Дукато» д.н.з. НОМЕР_2, що належав його батькові ОСОБА_15 (том 2 а.с.90-91).

Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_15 та приватним нотаріусом ОСОБА_29 від 18.06.2005 року, згідно з яким, ОСОБА_15 підтвердив свої показання про те, що не видавав довіреності 17.05.2004 року і не був в офісі нотаріуса ОСОБА_29, а нотаріус ОСОБА_29, ці покази підтвердила. (том 2 а.с.101).

Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_14 та обвинуваченим ОСОБА_5 від 12 липня 2005 року, згідно з яким, ОСОБА_14 підтвердив свої показання і вказав на гр. ОСОБА_5., як на того, що разом з ОСОБА_4, в травні 2004 року, забрали у нього мікроавтобус «Фіат-Дукато» д.н.з. НОМЕР_2, що належав його батькові ОСОБА_15 (том 3 а.с.19)

Протоколом відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_14 від 14 липня 2005 року, згідно з яким, ОСОБА_14 показав та розповів за яких обставин було передано мікроавтобус марки «Фіат-Дукато» д.н.з. НОМЕР_2, який належав його батькові ОСОБА_15. (том 3 а.с.20-21)

Протоколом виїмки від 11 травня 2005 року, згідно з яким, в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_29 вилучено другий примірник довіреності ВВС № 463695, виданої 17.05.2004 року від імені гр. ОСОБА_15. (том 2 а.с.41-43)

Протоколом огляду речових доказів від 11 листопада 2005 року, згідно з яким, оглянуто другий примірник довіреності серії ВВС № 463695 від 17.05.2004 року, який вилучено в офісі нотаріуса ОСОБА_29 (том 3 а.с.61)

Протоколом виїмки від 12 травня 2005 року, згідно з яким, у ОСОБА_16 вилучено мікроавтобус марки «Фіат-Дукато», білого кольору, 1996 року випуску, кузов НОМЕР_3 тобто той транспортний засіб, який належав потерпілому ОСОБА_15, але вже з іншими реєстраційними номерними знаками. (том 2 а.с.45)

Протоколом огляду речових доказів від 12 травня 2005 року, згідно з яким, оглянуто мікроавтобус марки «Фіат-Дукато», білого кольору, 1996 року випуску, кузов НОМЕР_3 тобто той транспортний засіб, який належав потерпілому ОСОБА_15 і який було вилучено у гр. ОСОБА_16 (том 2 а.с.46).

Листом Миколаївської МДПІ № 4289/19-1 від 27.05.2005 року, згідно з яким, гр. ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6 д.н.з., проживаючому в АДРЕСА_3, присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_4, повторної видачі та повторного присвоєння ідентифікаційного номера не було. Тобто, цей ідентифікаційний номер відрізняється від того ідентифікаційного номера, який було подано приватному нотаріусу ОСОБА_29, коли нею посвідчувалась довіреність від імені ОСОБА_15 (том 2 а.с.51)

Протоколом виїмки від 27 травня 2005 року, згідно з яким, із Стрийського МРЕВ ДАІ УМВСУ було вилучено ряд документів, зокрема свідоцтво про реєстрацію ТЗ на прізвище ОСОБА_6 серії НОМЕР_5, з якого видно, що саме ОСОБА_6, а не інша особа, була власницею мікроавтобуса марки «Фіат-Дукато», 1996 року випуску, білого кольору, кузов НОМЕР_3. (том 2 а.с. 57-74)

Висновком № 1592 судово-почеркознавчої експертизи від 08 червня 2005 року, згідно з яким, запис прізвища „ОСОБА_15" на другому примірнику довіреності від імені ОСОБА_15 від 17.05.2004 року, виконаний не ОСОБА_15, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_15, розташований після слова «підпис» на другому примірнику довіреності від його імені від 17.05.2004 року, виконаний не ОСОБА_15, а іншою особою. (том 3 а.с.77-79).

По епізоду нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_19, що спричинили смерть потерпілого та тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_20, вина ОСОБА_4 доведена повністю як доказами зібраними на досудовому слідстві так і доказами зібраними під час судового розгляду справи, а саме:

Показами підсудного ОСОБА_4 котрий свою вину у вчиненні злочину визнав частково та показав суду, що в ніч з 07.09.2009 року на 08.09.2009 року він знаходився вдома, як йому на мобільний телефон передзвонила мама та повідомила, що в кафе-барі «Роксоляна» де вона працює директором, двоє нетверезих чоловіків хуліганять та погрожують їй розправою. З метою припинення вказаних дій він вирішив заїхати в бар. По дорозі він зустрів свого брата ОСОБА_17 який сів до нього в автомобіль і вони удвох близько 00 год. 20 хв. під'їхали до кафе-бару «Роксолана», підійшовши до бару він запитав в матері, що сталось, на що остання показала, що двоє чоловіків в нетверезому стані погрожували їй та працівникам бару, не давали можливості закрити бар. Також вона повідомила, що вказані чоловіки знаходяться неподалік бару. Вирішивши, що конфлікт вичерпаний вони пішли до автомобіля. Відходячи від бару вони побачили ОСОБА_20 який тримав в руках гітару та ОСОБА_19 в якого на голові був мотоциклетний шолом. В цей час ОСОБА_19 крикнув «Криша приїхала». Тоді він підійшов до них і він сказав, що якщо він хоче щось сказати то нехай зніме шолом. В цей час як ОСОБА_19 зняв шолом то несподівано для нього наніс удар шоломом по його голові, а ОСОБА_20 наніс удар гітарою по тілу брата. Також він побачив, що ОСОБА_19 засунув руку в кишеню куртки і щось блиснуло. Він з метою захисту почав наносити удари руками по тілу ОСОБА_19 Дана бійка відбувалась неподалік від сходів до кафе-бару «Роксолана» і під час цього він відштовхнув ОСОБА_19 від чого він впав обличчям вниз зі сходів. Що відбувалось між братом та ОСОБА_33 він не бачив. Однак, після того, як ОСОБА_19 впав зі сходів на асфальт то він піднявся відійшов в сторону та кудись дзвонив по мобільному телефону. Куди дівся ОСОБА_20 він не бачив. Він підійшов до брата підняв його з землі і вони пішли до автомобіля. Так як біля бару був припаркований скутер, а ОСОБА_20 та ОСОБА_19 поруч не було то вони вирішили відігнати скутер на автостоянку щоб він не зник. Він сів за кермо автомобіля, а брат сів на скутер, який відігнали на стоянку. Після цього брат пішов додому, а він поїхав в сторону м. Києва так як він запланував там зустріч. Однак йому по дорозі стало погано і він повернувся додому.

Щодо позовних вимог ОСОБА_20 то ОСОБА_4 такі визнав частково, пояснив що частково надавав кошти ОСОБА_20 для його лікування.

Щодо позовних вимог ОСОБА_34 то ОСОБА_4 такі визнав, та пояснив, що частково відшкодував в розмірі 5 000 грн.

Показами допитаного в судовому засіданні ОСОБА_17 котрий свою вину у вчиненні злочину не визнав та показав, що 07.09.2009 року близько 24 год. він знаходився вдома, як до нього передзвонила його мама та сказала, що двоє невідомих чоловіків не дають їй закрити кафе-бар та погрожують їй та працівникам. Тоді він вийшов з дому та пішов в сторону кафе-бару. Приблизно за 100 метрів до приміщення кафе-бару він побачив, що на автомобілі їде його брат ОСОБА_4 він сів до нього в автомобіль. Під'їхавши до кафе-бару «Роксолана», ОСОБА_4 вийшов з машини та пішов до вхідних дверей кафе-бару. Через деякий час коли він повертався до автомобіля то він почув як двоє невідомих сказали «що криша приїхала». Через якусь мить він побачив, як один з невідомих вдарив ОСОБА_4 мотоциклетним шоломом по голові. Він одразу побіг до брата і в цей час хтось вдарив його ззаду по голові від чого він втратив свідомість. Коли він прийшов до тями, то він побачив, що брат тримається за око, також він сказав, що невідомі сказали, що завтра будуть розбиратись. Після цього ОСОБА_4 сів в свій автомобіль, а він сів за скутер, який належав невідомим, щоб відігнати його на стоянку, щоб на наступний день не було проблем. Відігнавши скутер на стоянку, вони з братом поїхали в аптеку, щоб промити останньому рану. Після чого він пішов додому, куди саме поїхав ОСОБА_4 йому невідомо.

Показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_34, який на досудовому слідстві повідомив, що його мама та батько останнім часом проживали в Іспанії, де знаходились на заробітках. 02.09.2009 року батько приїхав в м.Новий Розділ, щоб побачитись з родичами і планував знову повернутись в Іспанію 22.09.2009 року. Повернувшись додому, батько зустрічався з родичами, друзями, знайомими. Особливо тісні стосунки у нього були з його двоюрідним братом ОСОБА_20. Перебуваючи в м. Новий Розділ, батько іноді використовував для поїздок скутер «Yamaha», який придбав, будучи в Іспанії. 07.09.2009р., приблизно в післяобідню пору, батько вийшов з дому, взяв свій скутер, шолом і сказав, що їде в м.Миколаїв відвідати ОСОБА_20 08.09.2009р. в нічний час, на домашній телефон подзвонив хтось із знайомих і повідомив, що треба терміново їхати в Миколаївську ЦРЛ, так як батька побили і він лежить в лікарні. Він тут же на таксі поїхав в м. Миколаїв. В лікарню зайшов близько 1:00год. В лікарні побачив дружину ОСОБА_20, яка повідомила, що його батько та її чоловік перебувають в дуже важкому стані в реанімації. Він весь час знаходився в лікарні, купував ліки. Близько 11:00 год. лікарі повідомили, що батько помер.

Щодо цивільного позову та поданого уточнення до позовних вимог то ОСОБА_34 такий підтримав повністю, просив задовольнити в повному обсязі.

Показами допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_20, котрий показав, що 07.09.2009р. до нього додому прийшов ОСОБА_19 і запропонував провідати родину. Він взяв з дому гітару і вони удвох сіли на скутер ОСОБА_19 та поїхали в гості до його батьків. Після 23:00 год. проїжджаючи повз кафе-бар «Роксолана», ОСОБА_19 зупинив свій скутер і запропонував зайти в бар і випити каву. Заходячи в бар, він взяв свою гітару, ОСОБА_19 взяв мотоциклетний шолом, а скутер залишив поруч зі сходами, що ведуть в кафе-бар «Роксолана». Зайшовши в бар, вони сіли за один із столиків і ОСОБА_19 замовив каву та коньяк. В барі виникла якась суперечка через музику, що обурило ОСОБА_19 і він зробив зауваження за це бармену. Коли вони вийшли з бару, зупинились на відстані близько 20 метрів від скутера і про щось розмовляли. В цей час під'їхала машина, з якої вийшло двоє мужчин. Це були ОСОБА_4, хто був другий йому невідомо, де на місці події взявся ОСОБА_17 йому теж не відомо. ОСОБА_4 запитав: «Кому потрібен власник бару». ОСОБА_19 відповів, що йому потрібен власник, так як він незадоволений обслуговуванням в цьому барі. Тоді ОСОБА_4 сказав до ОСОБА_19, щоб він зняв шолом, оскільки ОСОБА_19 уже встиг вдягнути на голову шолом. Коли ОСОБА_19 зняв з голови шолом, то ОСОБА_4 тут же вдарив кулаком в груди ОСОБА_19, від чого той похитнувся. ОСОБА_19 почав відмахуватись, і в цей час ОСОБА_4 та невідомий почали наносити ОСОБА_19 удари руками та ногами по різним частинам тіла. Куди саме вони наносили удари він не бачив, так як все відбувалось миттєво, на дворі було темно і крім цього, він стояв позаду ОСОБА_19 і не міг бачити, куди йому наносили удари. Він втрутився в цей конфлікт, тримаючи в руках свою гітару, намагаючись їх розборонити, однак невідомий чоловік вдарив його від удару він впав і втратив свідомість. Коли прийшов до тями, спочатку нічого не бачив, так як у нього спухло обличчя і не міг відкрити очей. З допомогою руки відкрив одне око так, як брова була розбита і накотилась на око, інше око не відкривалось. По пам'яті з швидкого набору набрав по мобільному телефону набрав номер дружини і попросив її, щоб вона викликала швидку медичну допомогу. В цей час також бачив, як ОСОБА_17, бив шоломом ОСОБА_19, який лежав на землі, важко дихав і хрипів, крім побиття шоломом ОСОБА_17 ламав руки які хрустіли і виламував пальці. Так як йому було дуже погано, не бачив, як ОСОБА_17, ОСОБА_4 та третій невідомий покинули місце події.

Крім того, потерпілий ОСОБА_20 повідомив, що на досудовому слідстві та на початку судового слідства він не пригадував, що в подіях в ніч з 07.09.2009 року на 08.09.2009 року приймав участь ОСОБА_17 і вважав, що тілесні ушкодження йому та ОСОБА_19 спричинили ОСОБА_4 та невідомий чоловік. Але з часом він пригадав, що при вищевказаних подіях був присутній ОСОБА_17, і він разом з ОСОБА_4 та невідомим чоловіком спричинив тілесні ушкодження йому та ОСОБА_19.

Щодо свого цивільного позову, то ОСОБА_20 такий підтримав в повному обсязі та погодився з відповідачем ОСОБА_4 що той давав йому якісь кошти на лікування.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_35, показала, що 07.09.2009 року зранку вона пішла на роботу. Чоловіка вдома не було, оскільки він перебував на нічній зміні. Додому повернулась близько 18:00год. Приблизно в 18:30 год. подзвонила свекруха і повідомила, що чоловік разом з ОСОБА_19 були у них в гостях. До вечора чоловік додому не прийшов. Приблизно біля 1 год. 8.09.2009р. чоловік подзвонив їй на мобільний телефон і повідомив, що його та ОСОБА_19, побили і що вони у важкому стані знаходяться біля кафе-бару «Роксолана» . Син тут же подзвонив в швидку медичну допомогу і повідомив диспетчеру куди необхідно викликати бригаду швидкої медичної допомоги. Після цього, син сказав їй. щоб вона йшла в лікарню, а сам побіг до цього бару. Вдягнувшись, вона зразу ж пішла до лікарні, куди швидка медична допомога вже доставила її чоловіка та ОСОБА_19

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_36, показав, що 07.09.2009 року до вечора батько додому не прийшов. Приблизно в 00.20год 08.09.2009 року батько подзвонив його мамі на мобільний телефон і повідомив, що його та ОСОБА_19 побили і що вони у важкому стані знаходяться біля кафе-бару «Роксолана». Він тут же подзвонив в швидку медичну допомогу і повідомив диспетчеру, куди необхідно викликати бригаду швидкої медичної допомоги. Після цього, він сказав мамі, щоб вона йшла в лікарню, а сам побіг до вказаного бару. Коли підбігав, то побачив, що біля сходів кафе-бару «Роксолана» на асфальті лежав ОСОБА_19, а батько сидів поруч з ним. Батько був весь в крові і він навіть зразу не зміг впізнати його. Батькові було дуже погано, йому важко було говорити, а ОСОБА_19 взагалі був без свідомості. Він почав розпитувати у батька що трапилось, на що той розповів, що коли він та ОСОБА_19 сіли на скутер і збирались їхати, несподівано на джипі приїхали невідомі мужчини, які сказали ОСОБА_19 зняти шолом, після чого, побили його та ОСОБА_19 Інших подробиць батько не розповідав, так як йому було дуже погано.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_37, показав, що 08.09.2009 року близько 1 год. на територію автостоянки заїхав автомашиною ОСОБА_4, а слідом за ним на скутері заїхав його брат ОСОБА_17 ОСОБА_31 скутер на території автостоянки, вони поїхали на машині в напрямку с.Заклад.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_38, показав, що 08.09.2009 року близько 1 год. на територію автостоянки заїхав автомашиною ОСОБА_4, а слідом за ним на скутері заїхав його брат ОСОБА_17 ОСОБА_31 скутер на території автостоянки, вони поїхали кудись на машині.

? Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_39, показала, що 08.09.2009 року біля 1 год. отримала виклик на вул. Возз'єднання 10 в м.Миколаєві. Прибувши на місце виклику, побачили двох мужчин, один з яких сидів на сходах, що вели до кафе-бару «Роксолана», а другий лежав поруч на землі. Однин з потерпілих, а саме ОСОБА_19 був у важкому стані, помірявши тиск вона встановила, що тиск відсутній і тому одразу вколола йому препарат для підвищення тиску. ОСОБА_19 нічого не говорив так як був в тяжкому стані, а інший потерпілий , а саме ОСОБА_20, щось говорив, але що саме вона не пригадує. Тут же на місце події прибіг молодий хлопець, який представився сином одного із потерпілих. Він допоміг занести в машину обох потерпілих, які були доставлені в реанімаційне відділення Миколаївської ЦРЛ.

Оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_40, згідно яких 08.09.2009 року біля першої год. отримав виклик на вул. Возз'єднання 10 в м.Миколаєві. Прибувши на місце виклику, побачили двох мужчин, один з яких сидів на сходах, що вели до бару «Роксолана», а другий лежав поруч обличчям до землі. Тут же на місце події прибіг молодий хлопець, який представився сином одного із потерпілих. Він допоміг занести в машину обох потерпілих, які були доставлені в реанімаційне відділення Миколаївської ЦРЛ. (т. 4 а.с. 167)

Протоколом очної ставки між ОСОБА_20 та ОСОБА_18, під час проведення якої, ОСОБА_20 ще раз підтвердив свої показання, зазначивши, що саме ОСОБА_4 та другий невідомий мужчина, спровокували конфлікт і побили його та ОСОБА_19 (том 4 а.с.220-223).

Протоколом очної ставки між ОСОБА_20 та ОСОБА_4, під час проведення якої, ОСОБА_20 ще раз підтвердив свої показання, зазначивши, що саме ОСОБА_4 та другий невідомий мужчина, спровокували конфлікт і побили його та ОСОБА_19 (том 4 а.с.224-227).

Протоколами відтворення обстановки та обставин події від 10.09.2009 року та 27.11.2009 року, згідно яких, ОСОБА_4 на місці показав, як відбувався конфлікт та розповів про хід бійки, в результаті якої, були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (том 4 а.с.104-110, 229-244).

Протоколом огляду місця події від 08.09.2009 року, згідно з яким, було оглянуто територію прилеглу до кафе-бару «Роксолана» і виявлено та вилучено мотоциклетний шолом, забрало від шолома та два фіксатори забрала чорного кольору, уламки гітари, сліди речовини бурого кольору на бордюрі та траві, жмут волосся сивого кольору. (том 4 а.с.4-20)

Протоколом огляду місця події від 08.09.2009 року, згідно з яким, було оглянуто територію автостоянки ПП «ОСОБА_47», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 і виявлено та вилучено скутер «Yamaha» 8А21-171". (том 4 а.с.34-43).

Висновком судово-медичної експертизи № 82/09 від 24.09.2009 року, згідно якогор, у ОСОБА_19 виявлено черепно-мозкову травму у вигляді лінійного перелому лобної кістки справа з переходом на основу черепа, крововиливи в речовину головного мозку (варолієв міст) і під тверду мозкову оболонку правої і лівої півкуль, забій головного мозку важкого ступеню (клінічно), що призвело до смерті потерпілого, переломи 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11 ребер зліва по задньо-підпаховій і лопаточних лініях, 3, 4, 5, 6 ребер справа по середньо-підпаховій лінії; крововиливи в м?які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні по всій поверхні склепіння черепа, в ліву плевральну порожнину (700мл), на слизовій оболонці верхньої губи зліва і лівої щоки; забійні рани в ділянці лівої надбрівної дуги і на тильній поверхні 3, 4, 5 пальців правої кисті, на слизовій оболонці верхньої губи зліва; множинні садна на обличчі, тулубі і кінцівках; синці в орбітальних ділянках, на правій вушній раковині, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на передній поверхні лівого плеча, на тильній і долонній поверхнях правої кисті, на тильній поверхні 2, 3, 4, 5 пальців лівої кисті. Перелом лобної кістки, крововиливи в речовину головного мозку і під тверду мозкову оболонку відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення, що в даному випадку призвело до смерті. Переломи ребер не ускладнились шоком важкого ступеню і в живої людини, відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. Множинні крововиливи в м?які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в живої людини, відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. Синці, садна, рани відносяться до легкого тілесного ушкодження. (том 5 а.с.4-16).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 27.11.2009 року згідно з яким підсудний ОСОБА_4 розказав та показав, яким чином відбувалась бійка між ним ОСОБА_17, ОСОБА_20 та ОСОБА_19 Також під час відтворення підсудний ОСОБА_4 показав, як потерпілий ОСОБА_19 впав зі сходів, після того як він його вдарив, а саме ОСОБА_19 впав обличчям до сходів, а після цього обличчям до асфальтної дороги. (т.4 а.с. 229-224).

Висновком судово-імунологічної експертизи № 667/2009-ім від 26.10.2009 року, згідно з яким, на мотоциклетному шоломі, вилученому з місця події, виявлено сліди крові, яка може походити від потерпілого ОСОБА_20 та обвинуваченого ОСОБА_4 (том 5 а.с.135-140).

Висновком судово-імунологічної експертизи № 668/2009-ім від 27.10.2009 року, згідно з яким, на уламках гітари, вилучених з місця події, виявлена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_20 (том 5 а.с.148-153).

Висновком судово-імунологічної експертизи № 690/2009-ім від 09.11.2009 року, згідно з яким, на трьох марлевих тампонах, просочених речовиною бурого кольору, сухих листочках, вилучених з місця події, виявлена кров людини, яка може походити від ОСОБА_19 (том 5 а.с.161-165).

Висновком судово-імунологічної експертизи № 693/2009-ім від 09.11.2009 року, згідно з яким, волосся вилучене з місця події може походити від ОСОБА_20, стан восьми кореневих кінців свідчить про те, що вони життєздатні, вирвані, у 12-ти волосин відокремлення відбулось від дії швидким рухом, на волоссі виявлена кров, яка може походити від ОСОБА_20 (том 5 а.с.197-205).

Вищевказані висновки експертів ніким не оспорюються відповідають матеріалам справи, а тому суд надає їм віри.

Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 95/09 від 08.12.2009 року, згідно якої, у ОСОБА_19 виявлено черепно-мозкову травму у вигляді лінійного перелому лобної кістки справа з переходом на основу черепа, крововиливи в речовину головного мозку (варолієв міст) і під тверду мозкову оболонку правої і лівої півкуль, забій головного мозку важкого ступеню (клінічно), що призвело до смерті потерпілого, переломи 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11 ребер зліва по задньо підпаховій і лопаточних лініях, 3, 4, 5, 6 ребер справа по середньо підпаховій лінії; крововиливи в м?які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні по всій поверхні склепіння черепа, в ліву плевральну порожнину (700мл), на слизовій оболонці верхньої губи зліва і лівої щоки; забійні рани в ділянці лівої надбрівної дуги і на тильній поверхні 3, 4, 5 пальців правої кисті, на слизовій оболонці верхньої губи зліва; множинні садна на обличчі, тулубі і кінцівках; синці в орбітальних ділянках, на правій вушній раковині, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на передній поверхні лівого плеча, на тильній і долонній поверхнях правої кисті, на тильній поверхні 2, 3, 4, 5 пальців лівої кисті. Перелом лобної кістки, крововиливи в речовину головного мозку і під тверду мозкову оболонку відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення, що в даному випадку призвело до смерті. Переломи ребер не ускладнились шоком важкого ступеню і в живої людини, відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. Множинні крововиливи в м?які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в живої людини, відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. Синці, садна, рани відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Крім того, згідно даного висновку експерта утворення лінійного перелому лобної кістки більш характерне для падіння потерпілого і удару лобною ділянкою голови до тупого предмету з необмеженою травматичною поверхнею, що відповідає фото №15 протоколу відтворення обстановки та обставин події від 27.11.2009 року. Утворення такого перелому від удару кулаком, ногою або пластиковим мотоциклетним шлемом малоймовірно. (том 5 а.с.29-40).

З оглянутих в судовому засіданні показів допитаного експерта ОСОБА_41 встановлено, що ним давався висновок судово-медичної експертизи №82/09 від 24.09.2009 року та висновок № 95/09 від 08.12.2009 року згідно призначеної додаткової судово-медичної експертизи.

Під час вказаних експертиз були виявлені чисельні ушкодження у потерпілого ОСОБА_19, в тому числі виявлено черепно-мозкову травму у вигляді лінійного перелому лобної кістки справа з переходом на основу черепа, крововиливи в речовину головного мозку (варолієв міст) і під тверду мозкову оболонку правої і лівої півкуль, забій головного мозку важкого ступеню (клінічно), що призвело до смерті потерпілого. Дане тілесне ушкодження не могло утворитись від удару руками, ногами чи мотоциклетним шоломом. Вказане тілесне ушкодження могло утворитись від падіння на плоску площу.

Також експерт повідомив, що він був присутній при відтворенні обстановки та обставин події 27.11.2009 року з участю ОСОБА_4 він підтвердив, що вищевказані тілесні ушкодження, що призвели до смерті ОСОБА_19 утворились при обставинах на які вказує ОСОБА_4, а саме після того, як ОСОБА_4 штовхнув потерпілого і той впав зі сходів на асфальтовану дорогу. Також експерт показав, що якщо ударів у голову було б менше ніж 5-6 то крововиливи не злилися між собою. Також щодо удару котрий призвів до лінійного перелому лобної кістки справа з переходом на основу черепа то експерт показав, що такий міг виникнути в наслідок удару або масивним предметом, або падіння.

Інші виявлені тілесні ушкодження середньої тяжкості та легкої тяжкості могли утворитись від ударів руками та ногами по тілу потерпілого ОСОБА_19

Висновком комісійної судово-медичної експертизи № 225 від 01.10.2012 року згідно якої, встановлено, що ушкодження на голові, які привели до настання смерті, не могли утворитись в результаті вільного падіння з висоти власного росту. Вданому випадку, судячи по даним матеріалів кримінальної справи, були неодноразові удари в ділянку голови і послідуючі падіння та удари об тупі предмети. (т. 11, а.с. 296-304)

Оголошеними показами експерта ОСОБА_42 котрий повністю виключив висновок експерта ОСОБА_43 та показав, що смерть не може настати і ніколи не настає від перелому лобної кістки, а така смерть згідно ушкоджень котрих було не менше 9-ти наступила від закритої черпно-мозкової яку можна було б отримати при падінні з багатоповерхового будинку, а при вільному падінні з висоти власного росту ніколи. (т.11 а.с. 325)

Висновком судово-медичної експертизи № 479/2009 від 18.09.2009 року, згідно з яким, у ОСОБА_20 виявлено переломи кісток лицевого черепа, переломи ребер відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я; рана, синяки - до легкого тілесного ушкодження. (том 5 а.с.47-48).

Проаналізувавши докази у їх сукупності, покази ОСОБА_4, ОСОБА_44, ОСОБА_20 котрі були учасниками події, враховуючи висновки експертиз. Суд приходить до висновку, що удари в сукупності із падіннями як і з прискоренням так і без такого від яких настала смерть ОСОБА_19 наносив підсудний ОСОБА_4. Покази ОСОБА_4 стосовно того, що коли вони з братом залишили місце події не заслуговують на увагу оскільки не відповідають зібраним у матеріалах справи об'єктивним доказам щодо місця знаходження потерпілого ОСОБА_19 а саме слідами крові на бордюрі та траві біля входу в кафе-бар «Роксолана» на відстані декількох метрів від сходів.

Також суд бере до уваги покази підсудного ОСОБА_4 щодо того, як розпочалась бійка, а саме те, що ОСОБА_19 першим наніс удар мотоциклетним шоломом у голову підсудному ОСОБА_4 та розбив йому брову оскільки згідно висновку експерта № 667/2009-ім на шоломі виявлено кров котра може походити від підсудного ОСОБА_4. Щодо наявності крові котра може походити від ОСОБА_20 то такий зазначав, що його шоломом не били.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_4 за ч.2 ст. 355 КК України є правильною так як ОСОБА_4 вчинив примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимогу виконання цивільно-правових зобов'язань з погрозою насильства над потерпілим, пошкодженням чи знищенням його майна за відсутності ознак вимагання вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Що стосується кваліфікації дій підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.3 ст. 289 КК України, суд вважає її невірною так як судом встановлено, що власником автомобіля «Фіат-Дукато» д.н.з. НОМЕР_6, була ОСОБА_6.

Як повідомила в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, її чоловік ОСОБА_13 отримував гроші як від ОСОБА_4 так і від ОСОБА_15 на придбання автомобіля. Так як її чоловік не зміг повернути гроші ОСОБА_4 то в замін цього він сказав їй надати останньому доручення на розпорядження автомобілем «Фіат-Дукато». При видачі генерального доручення був присутній у нотаріуса ОСОБА_4 і просив у неї вписати у доручення ОСОБА_14

Крім того судом встановлено, що саме ОСОБА_4 було надано 3500 доларів США за врегулювання фінансових проблем ОСОБА_13, які останній мав з невстановленими слідством особами, на території Республіки Польща. І лише після сплати вказаної суми ОСОБА_4 було повернуто автомобіль «Фіат-Дукато» д.н.з. НОМЕР_6 а ОСОБА_14 чекав на ОСОБА_4 в його автомобілі.

В зв'язку з викладеним ОСОБА_4 неодноразово висловлював ОСОБА_14 пропозицію повернення затрачених грошей за автомобіль, або продаж його з метою отриманя коштів.

Ні ОСОБА_15, ні ОСОБА_14 на це не погодились і без відома підсудного ОСОБА_4 переоформили вищевказаний автомобіль на ОСОБА_15

Також на думку суду вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 355 КК України підтверджується тим фактом, що з заявою про вчинення злочину ОСОБА_14 звернувся в Миколаївський РВУМВС України у Львівській області лише, 23.04.2005 року визначивши суму заподіяної йому матеріальної шкоди в розмірі 40 000 грн. (т.2 а.с.-3), та зазначив, що злочин щодо нього було вчинено в травні 2004 року. Відтак на думку суду пояснення ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про те, що вони боялись звертатись з заявою про вчинення злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заслуговують на увагу, а свідчать лише про наявність домовленостей та вирішення таких між потерпілими та підсудними поза межами цивільно-правових відносин, а саме шляхом примушування потерпілих до виконання зобов'язань щодо набуття права власності на автомобіль «Фіат Дукато» д.н.з. НОМЕР_2.

В зв'язку з цим суд вважає, що в першій половині травня 2004 року ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 примусили ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вчинили злочин передбачений ч.2 ст. 355 КК України.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_4 за ч.2 ст. 355 КК України є правильною так як ОСОБА_4 вчинив примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимогу виконання цивільно-правових зобов'язань з погрозою насильства над потерпілим, пошкодженням чи знищенням його майна за відсутністю ознак вимагання вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії підсудного ОСОБА_4 з ч.3 ст. 289 КК України слід перекваліфікувати на ч.2 ст. 355 КК України, так як такий вчинив примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимогу виконання цивільно-правових зобов'язань з погрозою насильства над потерпілим за відсутністю ознак вимагання вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України є вірною так як ОСОБА_4 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, з обвинувачення на думку суду слід виключити кваліфікуючу ознаку злочину, а саме злочин вчинений групою осіб, так як судом встановлено, що вказане тілесне ушкодження спричинено підсудним ОСОБА_4.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_4 за ч.1 ст. 122 КК України є правильною так як ОСОБА_4 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Обираючи підсудному покарання суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину та обставини при яких його вчинено, те, що ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітню дитину, та дружину, позитивно характеризується по місцю проживання, частково відшкодував потерпілому Дитиняку завдану матеріальну шкоду, надавши кошти на лікування, відбув частину покарання в Львівському слідчому ізоляторі з 09.09.2009 року по 19.04.2013, а саме 3 роки 7 місяців і 9 днів як обставини, що пом'якшують покарання. Обтяжуючих обставин судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги те, що ОСОБА_4 скоїв тяжкий злочин та злочин середньої тяжкості, відповідно до ст. 89 КК України вважається таким, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, суд приходить до висновку, що останньому слід обрати покарання із застосуванням ст. 69 КК України за ч.2 ст. 121, КК України, за ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 355 КК України в межах санкції статті із застосуванням ст. 75 КК України оскільки виправлення ОСОБА_4 на думку суду можливе без його ізоляції від суспільства оскільки такий відбув 3 роки 8 місяців і 1 день у ЛСІ №19, і з 19.04.2013 року перебуваючи під заставою не порушував громадський порядок, не вчиняв інших злочинів, визнав цивільні позови у справі, має намір відшкодувати заподіяну шкоду в повному обсязі.

Дії підсудного ОСОБА_5 за ч.3 ст. 289 КК України слід перекваліфікувати на ч.2 ст. 355 КК України, оскільки такий вчинив примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимогу виконання цивільно-правових зобов'язань з погрозою насильства над потерпілим за відсутністю ознак вимагання вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи підсудному покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину та обставини при яких його вчинено його активну участь та нанесення удару. Те, що ОСОБА_5 вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, суд вважає пом'якшуючою обставиною.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що ОСОБА_5 скоїв злочин середньої тяжкості, суд приходить до висновку, що останньому слід обрати покарання в межах санкції ч.2 ст. 355 КК України.

Також суд вважає, що відповідно до вимог ст. 49 КК України ОСОБА_5 слід звільнити від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, а саме судом встановлено, що з часу скоєння злочину, травень 2004 року, пройшло більше п'яти років.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_15 подав уточнюючу позовну заяву, в якій просив стягнути з ОСОБА_45 та ОСОБА_5 163 200 грн. як вартість викраденого автомобіля так і моральні збитки в розмірі 100 000 грн. враховуючи викладене суд вважає, що такі позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

З матеріалів справи встановлено, що вартість автомобіля Фіат Дукато на час звернення ОСОБА_14 з заявою в Миколаївський РВУМВС України у Львівській області становила 40 000 грн. така сума в судовому засіданні ніким не оспорювалась.

Щодо стягнення моральної шкоди, то суд вважає, що така заподіяна потерпілому ОСОБА_15 в розмірі 50 000 грн. оскільки протиправними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позбавлено ОСОБА_15 можливості використовувати свій транспортний засіб, погіршились стосунки з рідними, не вистачало коштів для нормального існування.

А тому суд вважає, що з підсудного ОСОБА_4 слід стягнути вартість транспортного засобу в розмірі 40 000 грн. та 40 000 грн. завданої моральної шкоди.

З підсудного ОСОБА_5 слід стягнути на користь ОСОБА_15 10 000 грн. моральної шкоди.

Що стосується цивільного позову ОСОБА_34, до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що він підлягає до часткового задоволення, в зв'язку з тим, що протиправними діями ОСОБА_4 потерпілому було спричинено моральну шкоду, а саме сім'я втратила батька, що призвело до зміни звичайного ритму життя, пережиття нервового стресу, поховання батька і тому суд оцінює завдані моральні збитки спричиненні потерпілому в розмірі 245 000 грн., так як 5000 грн. перераховано поштовим відправленням на адресу потерпілого ОСОБА_34 про, що подано відповідну квитанцію підсудним ОСОБА_4 в судовому засіданні. Відтак суд вважає, що вимога позивача відповідає як глибині нанесеної потерпілим моральної шкоди так і можливості підсудного компенсувати таку шкоду у зв'язку із її визнанням.

Що стосується цивільного позову ОСОБА_20 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню, в зв'язку з тим, що протиправними діями ОСОБА_4 потерпілому було спричинено моральну шкоду, а він пережив біль, важкі фізичні страждання, перебував на тривалому лікуванні, та на після лікарняному догляді, від нанесених травм по час розгляду справі відчуває неприємні відчуття, зміни звичайний ритм життя і тому суд оцінює завдану моральну шкоду в розмірі 120 000 грн., що відповідає як глибині нанесеної потерпілим моральної шкоди так і можливості підсудного компенсувати таку шкоду.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст.ст. 49, 69 КК України, ст. 215, 218, 219 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167,1177,1187,1190 ЦК України суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_4:

за ч.2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі.

за ч.1 ст. 122 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.

за ч.2 ст. 355 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покарання обрати ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4. від відбування покарання з випробуванням та встановити йому 3 (три) роки іспитового строку.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4. наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції;

Запобіжний захід обраний ОСОБА_4, заставу до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

ОСОБА_5 за ч.2 ст. 355 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Позов ОСОБА_34 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_34, 245 000 (двісті сорок п'ять тисяч) грн. спричиненої моральної шкоди.

Позов ОСОБА_20 задовольнити частково.

Сягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_20 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. спричиненої моральної шкоди.

Позов ОСОБА_15 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_15 40 000 (сорок тисяч) грн. спричиненої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_15 40 000 (сорок тисяч) грн. спричиненої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_15 10 000 (десять тисяч) грн. спричиненої моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_15 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 в рахунок держави 319 (триста дев'ятнадцять) грн. 66 коп. коштів витрачених на проведення почеркознавчої експертизи.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області ГУДК у Львівській області; рахунок 35221003000808; МФО 825014; ЄРПОУ 25575150 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн. 20 коп. коштів витрачених на проведення дактилоскопічної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області ГУДК у Львівській області; рахунок 35221003000808; МФО 825014; ЄРПОУ 25575150 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 36 коп. коштів витрачених на проведення балістичної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області ГУДК у Львівській області; рахунок 35221003000808; МФО 825014; ЄРПОУ 25575150 300 (триста) грн. 48 коп. коштів витрачених на проведення товарознавчої експертизи.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області ГУДК у Львівській області; рахунок 35221003000808; МФО 825014; ЄРПОУ 25575150 300 (триста) грн. 48 коп. коштів витрачених на проведення товарознавчої експертизи.

Арештоване майно ОСОБА_4, а саме: гроші в сумі 5580 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн., 102 (сто два) долара США, золотий нашийний ланцюжок вагою 124.62 г. вартістю 33647 (тридцять три тисячі шістсот сорок сім) грн. 40 коп., золотий медальйон вагою 31.90 г. вартістю 8613 (вісім тисяч шістсот тринадцять) грн. які знаходяться в камері зберігання речових доказів Миколаївського РВ ГУМВСУ у Львівській області (т.4 а.с. 64-69, т.6 а.с. 113-114, 116) звернути в користь потерпілих.

Так, ОСОБА_34 передати золотий нашийний ланцюжок вагою 124.62 г. вартістю 33647 (тридцять три тисячі шістсот сорок сім) грн. 40 коп. на погашення заборгованості за цивільним позовом.

ОСОБА_20 - золотий медальйон вагою 31.90 г. вартістю 8613 (вісім тисяч шістсот тринадцять) грн. на погашення заборгованості за цивільним позовом.

ОСОБА_15 - гроші в сумі 5580 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. та 102 (сто два) долара США на погашення заборгованості за цивільним позовом.

Речовий доказ скутер «Yamaha SA21-71», переданий на зберігання ОСОБА_34, остаточно повернути власнику потерпілому ОСОБА_34 (т.6 а.с. 149-151).

Речовий доказ автомобіль «Фіат-Дукато» білого кольору 1996 року випуску, кузов НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_7, переданий на зберігання ОСОБА_30, остаточно повернути власнику ОСОБА_30 (т.2 а.с. 46-48).

Речовий доказ другий примірник доручення серії ВВС № 463695 від імені ОСОБА_15 ( т.3 а.с. 61-62) зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Вирок надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: Павлів В. Р.