№ 41537553, 18.11.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 листопада 2014 р. Справа № 802/3813/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Шалагінової М.С.,

представника позивача: Удовенка К.С.,

представника відповідача: Паламарчук Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД"

до: Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" (далі - ТОВ "ТЕРРА ФУД") звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Немирівська ОДПІ) від 22.09.2014 року № 0001542200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 24 727 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12 363 грн., та № 0001532200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 113 887 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТЕРРА ФУД" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Андріївський молокозавод" за березень 2014 року відповідачем було складено акт № 1080/22-35438742 від 10.09.2014 року, яким встановлено заниження товариством суми податку на додану вартість за квітень 2013 року на суму 127 987,01 грн. та суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету по загальній декларації за березень 2014 року на суму 24 727 грн. На підставі вказаного акту перевірки 22.09.2014 року Немирівською ОДПІ прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які, на думку платника податків, є протиправними і такими, що підлягають скасуванню. Зокрема позивач посилається на те, що реальність господарських операцій з ТОВ "Андріївський молокозавод", про фіктивність яких стверджує податковий орган, підтверджується сукупністю необхідних первинних документів. Крім того, такі операції відповідають звичайній господарській меті товариства. Також позивач вважає безпідставною суму заниження податку на додану вартість, яка була визначена податковим органом, оскільки суму податку на додану вартість ним сплачено в іншому розмірі. Зауважує, що на молоко оформляються спеціалізовані накладні, в яких відображаються висновки лабораторії та всі необхідні дані для підтвердження якості молока, що виключає необхідність існування сертифікатів якості, на які посилається відповідач.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Додатково просить суд врахувати, що поставка молока для потреб підприємства здійснювалася за рахунок продавця і до питань перевезення вантажу позивач немає відношення, тоді як податковий орган безпідставно вважає інакше. Крім того, усі видаткові накладні від імені ТОВ "ТЕРРА ФУД" підписані начальником Крижопільського відділення філії товариства "МОЛОКО" ОСОБА_3, який діє відповідно до виданої йому довіреності від 25.02.2014 року. Натомість Немирівська ОДПІ належним чином цієї обставини не перевірила і дійшла помилкового висновку про те, що видаткові накладні підписані невстановленою особою. Також представник позивача вказує на надуманість доводів відповідача в частині неможливості щоденної поставки молока з урахуванням географічного місцезнаходження пунктів навантаження і розвантаження товару, оскільки такі доводи засновані виключно на припущеннях. Просить суд адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги позивача заперечили з мотивів, викладених у наданих суду письмових запереченнях (а.с. 116-123). Наполягають на тому, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТЕРРА ФУД" і прийнятті оскаржуваних рішень Немирівська ОДПІ діяла відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому адміністративний позов не може бути задоволений.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він працює начальником Крижопільського відділення філії "МОЛОКО" ТОВ "ТЕРРА ФУД" та уповноважений на представництво інтересів товариства довіреністю від 25.02.2014 року. Основне завдання відділення полягає у заготовленні молочної сировини для її подальшого використання в господарській діяльності підприємства. У березні-квітні 2014 року ТОВ "ТЕРРА ФУД" дійсно перебувало у взаємовідносинах з ТОВ "Андріївський молокозавод" щодо придбання молока пастеризованого охолодженого. Свідок пояснив, що він особисто підписував договори на поставку молока, при цьому зазначив, що таких договорів було два: від 01.03.2014 року та від 07.03.2014 року. Останній договір укладений на вимогу постачальника у зв'язку з тим, що примірник першого договору ним був втрачений. Проте умови обох договорів були повністю ідентичними, виконувався як перший, так і другий договір. Крім того свідок зазначив, що у березні 2014 року відбувалися систематичні поставки молока з ТОВ "Андріївський молокозавод". Якість молока перевірялася в лабораторії підприємства і тільки після цього приймалося від постачальника. Також свідок підтвердив, що на видаткових накладних містяться його підписи про отримання молока від ТОВ "Андріївський молокозавод" в березні 2014 року.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка ОСОБА_3 та оцінивши інші докази, які є у справі, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

Встановлено, що ТОВ "ТЕРРА ФУД" як юридична особа зареєстроване Васильківською районною державною адміністрацією 18.09.2007 року (ідентифікаційний код 35438742), починаючи з 19.09.2007 року позивач перебуває на податковому обліку у Тульчинському відділенні Немирівської ОДПІ та є платником податку на додану вартість з 07.12.2009 року по теперішній час.

Основним видом діяльності підприємства згідно з КВЕД є перероблення молока та виробництво сиру, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами, роздрібна торгівля молоком, молочними продуктами та яйцями, роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 ПК України та на виконання наказу Немирівської ОДПІ № 361 від 28.08.2014 року в період з 28.08.2014 року по 03.09.2014 року посадовими особами Немирівської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТЕРРА ФУД" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Андріївський молокозавод" за березень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 1080/22-35438742 від 10.09.2014 року (а.с. 12-48), яким зроблено висновки про порушення позивачем:

- п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України внаслідок заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає зменшенню залишку від'ємного значення, поточного звітного податкового періоду по рядку 20.2 (Декларації) за березень 2014 року на суму 113 887,41 грн., що відображається в рядку 21.1 Декларації наступного звітного (податкового періоду) податкового періоду (рядок 24 Декларації) за квітень 2013 року на суму 127 987,01 грн.;

- п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України внаслідок заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету по загальній декларації за березень 2014 року на суму 24 727 грн.

22.09.2014 року на підставі висновків акту перевірки № 1080/22-35438742 від 10.09.2014 року Немирівською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001542200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 37 090 грн., в тому числі за основним платежем - 24 727 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 12 363 грн., та № 0001532200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 113 887 грн. (а.с. 9-11).

Вищезазначені рішення суб'єкта владних повноважень є предметом спору у цій адміністративній справі. Надаючи їм правову оцінку, суд керується такими мотивами.

Як встановлено контролюючим органом, у періоді, який перевірявся, ТОВ "ТЕРРА ФУД" перебувало в господарських взаємовідносинах з ТОВ "Андріївський молокозавод" у зв'язку з придбанням молока коров'ячого незбираного пастеризованого охолодженого. При цьому відповідач стверджує, що діяльність ТОВ "ТЕРРА ФУД" була спрямована на укладення цивільно-правових правочинів та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. Крім того, податковим органом підтверджено відсутність проведення поставок товарів для позивача від ТОВ "Андріївський молокозавод".

Перевіряючи обґрунтованість вказаних висновків Немирівської ОДПІ суд зазначає, що в силу положень пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктами 201.6, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Отже, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеними законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

На спростування висновків Немирівської ОДПІ позивачем надано ряд первинних бухгалтерських документів, які, на його думку, підтверджують правомірність формування податкового кредиту за березень 2014 року.

Так, ТОВ "ТЕРРА ФУД" стверджує, що господарські операції із контрагентом ТОВ "Андріївський молокозавод" регулюються договорами купівлі-продажу № 12К від 01.03.2014 року та № 12К від 07.03.2014 року (а.с. 49-54).

Умови вищевказаних договорів є однаковими. Зокрема, відповідно до п. 1.1 цих договорів ТОВ "Андріївський молокозавод" (далі - продавець) зобов'язується продати (передати у власність) ТОВ "ТЕРРА ФУД" (далі - покупець), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити молоко коров'яче незбиране пастеризоване охолоджене.

Згідно з п. 3.3 вищезазначених договір приймання-передача товару оформляється шляхом підписання сторонами відповідних документів про приймання-передачу товару (накладної). Перевірка товару за кількістю, асортиментом і якістю здійснюється покупцем при прийманні-передачі товару.

Якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 2661:2010, претензії покупця по кількості, асортименту та якості товару після його фактичного приймання-передачі на складі продавця не приймаються (п. 4.1, п. 4.2 договорів).

За результатами відповідних господарських операцій контрагентом ТОВ "Андріївський молокозавод" виписано видаткові накладні № 14 від 04.03.2014 року, № 15 від 05.03.2014 року, № 16 від 06.03.2014 року, № 17 від 07.03.2014 року, № 18 від 08.03.2014 року, № 19 від 09.03.2014 року, № 20 від 10.03.2014 року, № 21 від 14.03.2014 року, № 22 від 16.03.2014 року, № 23 від 18.03.2014 року, а також податкові накладні № 1 від 04.03.2014 року, № 2 від 05.03.2014 року, № 3 від 06.03.2014 року, № 4 від 07.03.2014 року, № 5 від 08.03.2014 року, № 5 від 09.03.2014 року, № 6 від 10.03.2014 року, № 7 від 14.03.2014 року, № 8 від 16.03.2014 року, № 9 від 18.03.2014 року (а.с. 55-74).

Транспортування товару від ТОВ "Андріївський молокозавод" підтверджується спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини № 1 від 04.03.2014 року, № 2 від 05.03.2014 року, № 3 від 06.03.2014 року, № 4 від 07.03.2014 року, № 5 від 08.03.2014 року, № 6 від 09.03.2014 року, № 7 від 10.03.2014 року, б/н від 14.03.2014 року, б/н від 14.03.2014 року та б/н від 18.03.2014 року (а.с. 75-84).

Суд бере до уваги те, що Податковий кодекс України не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження формування податкового кредиту.

Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Надані позивачем до перевірки документи (договори, видаткові та податкові накладні, спеціалізовані товарно-транспортні накладні) є первинними документами у розумінні вимог статті 9 цього Закону та у своїй сукупності повністю підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій.

При цьому співставленням даних, зазначених у вищевказаних первинних документах, не встановлено будь-яких розбіжностей щодо обсягів, дати та вартості поставленого для ТОВ "ТЕРРА ФУД" молока коров'ячого незбираного пастеризованого охолодженого.

Посилання відповідача на те, що вищевказані видаткові накладні не є належними первинними документами, оскільки вони оформлені із порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема у них відсутні дані про особу, яка отримала товар від ТОВ "Андріївський молокозавод", суд вважає безпідставними.

Так, дійсно у всіх видаткових накладних відсутні дані (прізвища, ініціали) особи, яка прийняла товар для ТОВ "ТЕРРА ФУД". Водночас на таких документах проставлено підпис особи, відповідальної за здійснення відповідної господарської операції та правильність її оформлення, що дає змогу ідентифікувати цю особу.

Більше того, в судовому засіданні допитано як свідка ОСОБА_3, який є начальником Крижопільського відділення філії "МОЛОКО" ТОВ "ТЕРРА ФУД" та згідно з довіреністю від 25.02.2014 року уповноважений на представництво інтересів товариства, в тому числі і на прийняття товару від його імені. При цьому свідок пояснив, що підпис, які міститься на видаткових накладних № 14 від 04.03.2014 року, № 15 від 05.03.2014 року, № 16 від 06.03.2014 року, № 17 від 07.03.2014 року, № 18 від 08.03.2014 року, № 19 від 09.03.2014 року, № 20 від 10.03.2014 року, № 21 від 14.03.2014 року, № 22 від 16.03.2014 року, № 23 від 18.03.2014 року в графі "Отримав (ла)", належать йому і проставлені ним особисто. Відсутність посилання на його прізвище пов'язується із значними обсягами поставки.

Таким чином, сама по собі відсутність у видаткових накладних відомостей про особу, яка прийняла товар, на переконання суду, не впливає на правомірність цих первинних документів, оскільки фактично видається можливим ідентифікувати особу, яка брала участь у спірних господарських операціях.

Крім того, суд не погоджується із доводами податкового органу про те, що надані до перевірки податкові накладні були виписані на підставі договору № 12К від 01.03.2014 року, який втратив свою чинність у зв'язку з укладенням між ТОВ "ТЕРРА ФУД" та ТОВ "Андріївський молокозавод" нового договору купівлі-продажу № 12К від 07.03.2014 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Судом встановлено, що між ТОВ "ТЕРРА ФУД" та ТОВ "Андріївський молокозавод" дійсно було укладено два договори купівлі-продажу, умови за якими є ідентичними, що однак не є порушенням. При цьому жодна із сторін за цими договорами не наполягала на розірванні (припиненні) договору купівлі-продажу № 12К від 01.03.2014 року, строк дії якого згідно з п. 8.1 не закінчився (договір діє до 31.12.2014 року), підстав, які б свідчили про недійсність такого договору судом не встановлено.

Відтак, вищевказана позиція податкового органу є помилковою і суперечить вимогам цивільного законодавства.

Крім того, з акту перевірки № 1080/22-35438742 від 10.09.2014 року вбачається, що відповідно до географічних даних відстань від пункту навантаження ТОВ "Андріївський молокозавод" (смт. Сахновщина, Харківська область) до ТОВ "ТЕРРА ФУД" (м. Тульчин, Вінницька область) в одну сторону становить 644 км, приблизний час перебування в дорозі становить 10 год. 44 хв., тобто перевезення вантажу із пункту навантаження в пункт розвантаження та повернення на місце завантаження займає близько 21 год. Крім того, на виконання вантажно-розвантажувальних робіт також затрачається певний час, можливий простій вантажного автомобіля при в'їзді на територію підприємства, а також потрібний час для відпочинку водія автомобіля. Разом з тим, в період з 04.03.2014 року по 10.03.2014 року згідно наданих до перевірки документів, перевезення вантажу здійснювалось автомобілем марки "DAF-FT95 XF430", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, причіп НОМЕР_1, водієм якого був ОСОБА_4 (а.с. 39).

Вказане, на думку податкового органу, ставить під сумнів реальність здійснення перевезень з урахуванням часу, необхідного для їх здійснення.

Водночас суд не може погодитись із такими висновками відповідача, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях. Крім того, податковим органом достеменно не встановлено маршруту транспортування товару, а також виконання вантажно-розвантажувальних робіт силами лише одного водія ТОВ "ТЕРРА ФУД" ОСОБА_4, тоді як наявність у товарно-транспортних накладних лише його прізвище беззаперечно не свідчить про те, що тільки він здійснював перевезення товару.

Крім того, відповідач посилається на те, що згідно з відомостями спеціалізованої товарної накладної № 4 від 07.03.2014 року та товарно-транспортної накладної № 4 від 07.03.2014 року позивачу поставлено молоко в кількості 6036 кг, що свідчить про відсутність розумної (ділової) мети здійснення такої операції у зв'язку з тим, що витрати на перевезення товару значно перевищують вартість самого товару.

Разом із тим, такі доводи податкового органу слід вважати надуманими, адже виключно на підставі відомостей з вищевказаних товарно-транспортних накладних неможливо зробити висновок про те, що склад позивача був єдиним і кінцевим пунктом призначення перевізника. Крім того, дане питання стосується послуг з перевезення, витрати на які здійснювалися постачальником ТОВ "Андріївський молокозавод", а не позивачем. Також суд зазначає, що наявність однієї збиткової господарської операції не свідчить про недоцільність господарських операцій позивача із ТОВ "Андріївський молокозавод" в цілому.

Відповідач стверджує, що в ході перевірки не були надані документи, які б підтверджували якість придбаного молока (сертифікати якості), оприбуткування отримання молока по складу (цеху переробки молока) та його подальше використання.

Проте судом встановлено, що якість придбаного позивачем молока підтверджується спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини.

Форма таких первинних документів затверджена наказом Мінагрополітики № 176 від 01.07.2002 року. Крім того, цим наказом затверджено Інструкцію про порядок заповнення, застосування спеціалізованої форми товарної накладної на перевезення молочної сировини (далі - Інструкція).

Згідно з п. 1.1 Інструкції товарна накладна за формою № 1-ТН (МС) - це єдиний первинний документ, який є підставою для списання молочної сировини господарством або молокоприймальним пунктом, що здійснили відпуск цієї сировини, а також оприходування її молокоприймальним пунктом або молокопереробним підприємством-одержувачем для оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей у межах України.

У частині 2 такої товарної накладної заносяться відомості про вантаж та у правій частині накладної вказується посада, прізвище, ім'я, по батькові та підпис відповідальних осіб, зокрема особи, яка зробила аналіз молока на цьому заводі по графах, указаних у частині другій.

Отже, за наявності спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної сировини, які були надані до перевірки, посилання відповідача на відсутність документів про якість поставленого позивачу молока є недоречними.

Таким чином, сукупність первинних, платіжних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду господарські операції, підтверджує фактичне виконання за договорами купівлі-продажу № 12К від 01.03.2014 року та № 12К від 07.03.2014 року і не дає підстав для сумніву у їх реальності та безтоварності.

Крім того, необхідно зазначити, що документи та інші дані, які відображені в податковому обліку, повинні оцінюватись з урахуванням специфіки кожної господарської операції, а сама по собі наявність чи відсутність окремих документів та помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Натомість відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б об'єктивно ставили під сумнів фактичне здійснення цих операцій. Також ним не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про їх фіктивність чи про те, що дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання незаконної податкової вигоди.

Обґрунтовуючи правомірність своєї позиції, відповідач також посилається на акт ДПІ у Київському районі м. Харкова № 2371/20-31-22-03/38707267 від 14.07.2014 року "Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Андріївський молокозавод" з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами за березень 2014 року та подальшого ланцюга постачання".

Так, згідно з висновками акту перевірки господарська діяльність ТОВ "Андріївський молокозавод" за березень 2014 року має ознаки нереальності здійснення, перевіркою товариства за березень 2014 року не підтверджено реальність проведених операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Проте вищезазначені доводи відповідача є безпідставними і судом до уваги не беруться, оскільки аналіз акту перевірки свідчить про те, що у ньому відсутні посилання на ті порушення, які було допущено саме у господарських відносинах між ТОВ "Андріївський молокозавод" і ТОВ "ТЕРРА ФУД", а висновок про нереальність господарських операцій за ланцюгом постачання зроблено винятково на основі попередніх висновків податкового органу про непідтвердження фактів поставки молока контрагентами-постачальниками ТОВ "Андріївський молокозавод" у березні 2014 року.

Також суд виходить з того, що чинним законодавством на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в тому числі дотримання ними вимог податкового закону. Кожен платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Отже, позивач не може нести відповідальність за діяльність свого контрагента.

Вказана правова позиція підтверджена і постановами Верховного Суду України від 22.10.2010 року та 31.01.2011 року. Крім того, вона повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 22.01.2009 року (справа "БУЛВЕС" АД проти Болгарії") констатував, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з приписів вказаної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Немирівської ОДПІ від 22.09.2014 року за № 0001542200 та № 0001532200. Відтак, адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 22.09.2014 року за № 0001542200 та № 0001532200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" (ідентифікаційний код 35438742) сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір у розмірі 305 (триста п'ять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сало Павло Ігорович