№ 41534314, 20.11.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 листопада 2014 р. Справа № 802/3692/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володмирівни,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області

до: товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова фірма "Ріко"

про: стягнення заборгованості в розмірі 2205,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова фірма "Ріко" про стягнення заборгованості в розмірі 2205,59 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на додану вартість в розмірі 2205,59 грн., яка в добровільному порядку не сплачена, у зв`язку з чим вказана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак 19.11.2014 року через відділ прийому суду надійшла заява про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання також не з’явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі за адресою реєстрації. Проте, до суду повернувся не вручений конверт.

Згідно із частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням викладеного, керуючись частиною 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи у письмовому проваджені.

Дослідивши адміністративну справу, з'ясувавши всі фактичні обставини, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова фірма "Ріко" перебуває на податковому обліку у Вінницькій об'єднаній державній податковій інспекції з 19.02.1992 року.

Із матеріалів справи випливає, що за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 2205,59 грн.

Дана заборгованість виникла у результаті несплати податкових забов'язань визначених у податкових повідомленях-рішенях:

- №0006441501 від 23.08.2013 року на суму 2040,00 грн.

- №0003781502 від 24.07.2013 року на суму 170,00 грн.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Виконуючи зазначені норми Закону, позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 06.11.2013 року № 420-15. Проте, на даний час сума заборгованості не погашена.

Згідно положень пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 2205,59 грн. відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова фірма "Ріко" (21000, м. Вінниця, вул. Червоного козацтва, 25, код ЄДРПОУ 13308946) на користь Держави заборгованість в сумі 2205 (дві тисячі двісті п'ять) гривень 59 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна