Решение № 41533340, 06.11.2014, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/10382/14-ц

пр. № 2/759/4028/14

06 листопада 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Коваль О.А.

при секретарі Лазаренко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Дельта Банк" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 669 грн. 16 коп. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 10.10.2007 року між ТОВ "КБ "Дельта", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 003-09003-101007, згідно якого Банк надав відповідачу кредит на суму 3 899 грн. 60 коп. на придбання певного майна/послуг у сумі 3 899 грн. 60 коп. строком на 12 місяців, із кінцевим терміном повернення та сплати плат не пізніше, ніж 09.10.2008 року.

Відповідач скористався кредитними ресурсами, але свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 24.02.2014 року утворився борг на суму 1 669 грн. 16 коп., який складається з: 1 074 грн. 56 коп. - заборгованість за сумою кредиту, 09 грн. 65 коп. - заборгованості по відсоткам; 584 грн. 95 коп. - заборгованість за комісіями.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи, подав до суду заяву про розгляд справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, йому були відправлені судові виклики за адресою реєстрації місця проживання, яке перевірялось судом згідно інформації Адресного бюро, проте не вручені адресату з незалежних від суду причин, що згідно п. 5 ст. 74 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони, у зв"язку з чим, суд вважає за можливе слухати справу у його відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши по справі відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України заочне рішення

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

10.10.2007 року між ТОВ "КБ "Дельта", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 003-09003-101007, згідно якого позивач надав відповідачу грошові кошти на наступні цілі: на придбання певного майна/послуг у розмірі 3 899 грн. 60 коп.; на оплату кредитору плати за надання кредиту відповідно до умов цього договору у розмірі 0,00 грн., що разом складають суму кредиту 3 899 грн. 60 коп. строком на 12 місяців, із остаточним терміном повернення та сплати плат не пізніше, ніж 09.10.2008 року. (п. 1.1.-1.2. кредитного договору).

За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти, виходячи зі ставки 5 % в рік (згідно п. 2.3. кредитного договору).

За обслуговування кредитної заборгованості позичальник сплачує кредитору плату в розмірі 3,33 % в місяць (відповідно до п. 2.5. договору).

Судом встановлено, що відповідач отримав грошові кошти, тобто позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується Меморіальним ордером № 36466673 від 11.10.2007 року.

Тоді як, скориставшись цими коштами, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 24.02.2014 року становить 1 669 грн. 16 коп., яка складається з: 1 074 грн. 56 коп. - заборгованість за сумою кредиту, 09 грн. 65 коп. - заборгованості по відсоткам; 584 грн. 95 коп. - заборгованість за комісіями, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Стаття 1049 ЦК України зобов'язує Позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч.2 вказаної статті, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу щодо позики.

Згідно зі ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підтверджуються зібраними по справі доказами, а тому підлягають задоволенню з у рахуванням правовового висновку щодо застосування строків позовної давності лише за заявою строни у справі, зробленого Верховним Судом України від 22.11.2012 року у справі № 6-1-1 цс 12, який в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов"язковим для всіх суб"єктів владних повноважень та для всіх судів України та правового висновоку зробленого Верховним Судом України від 20.11.2013 року у справі № 6- 126цс13 щодо застосування норм, зокрема п.7 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" лише в позасудовому порядку повернення споживчого кредиту, а не судового, згідно якого суд з власної ініціативи такі наслідки пропуску строку позовної давності не може застосовувати.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 003-09003-101007 від 10.10.2007 року у розмірі суму 1 669 (одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять) грн. 16 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також - судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 116, 259, 509, 512, 514, 525-526, 551, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, рішеннями Верховного Суду України від 22.11.2012 року у справі № 6-1-1 цс 12 та від 20.11.2013 року у справі № 6- 126цс13, ст.ст.10, 59, 60, 74, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (р/р № 6499100199, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором № 003-09003-101007 від 10.10.2007 року у розмірі суму 1 669 (одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять) грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя