Решение № 41526170, 18.11.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 р. Справа № 923/1412/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Заозерне Каховського р-ну Херсонської області

про стягнення 13371,86 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - представник Ювченко Т.І., довіреність №07/2600-14 від 27.12.2013р.

від відповідача - не прибув.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) заборгованість у розмірі 12399,64 грн., з якої: 11832,24 грн. - сума основного боргу, 368,24 грн. - сума інфляційних втрат, 91,17 грн. - сума 3% річних та 107,99 грн. - сума пені. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору оренди нежилих приміщень №26289 від 08.02.2012р., положення ст.ст. 526, 612, 626, 762 ЦК України та ст.ст. 173, 193, 286 ГК України.

24 жовтня 2014 року позивачем через канцелярію суду подано клопотання з додатком про збільшення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу до 12786,46 грн. Дане клопотання з додатком прийнято судом до розгляду та залучено до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання 18.11.2014р. не прибув, витребуваних судом доказів не надав, не зважаючи на ті обставини, що він належним чином та завчасно був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, неявка представника сторони у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

У пункті 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 року зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Також, відповідно до приписів пункту 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. №01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Таким чином, неявка у судове засідання представника відповідача не унеможливлює розгляд справи №923/1412/14, не є підставою для відкладення її розгляду.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 08 лютого 2012 року між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (надалі - орендодавець або позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - орендар або відповідач) було укладено договір оренди нежилих приміщень №26289 (надалі - договір)

На підставі п.1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення загальною площею 75,77 кв. м. на першому поверсі адміністративної будівлі (інв. №06138) орендодавця, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.2.1 договору, вступ орендаря у строкове платне користування об'єктом настає одночасно із підписанням сторонами цього договору та акту прийому-передачі об'єкта ("Акт-1"). Сторони зобов'язуються підписати Акт-1 не пізніше 7 робочих днів з дати підписання сторонами цього договору.

Акт-1 прийому-передачі приміщення підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками 08 лютого 2012 року.

Згідно п.3.1., 3.2. договору, орендна плата за цим договором встановлюється у розмірі 1479,03 грн. на місяць, в тому числі ПДВ - 246,51 грн. Вартість спожитої електроенергії сплачується понад орендну плату за окремим рахунком. Орендар перераховує 100 відсоткову передоплату до 10 числа поточного місяця, на поточний рахунок орендодавця.

На виконання умов договору позивачем виставлено відповідачу рахунки №141 від 31.10.2013р. на суму 1479,03 грн., №38 від 31.03.2014р. на суму 1479,03 грн., №53 від 30.04.2014р. на суму 1479,03 грн., №68 від 30.05.2014р. на суму 1479,03 грн., №83 від 27.06.2014р. на суму 1479,03 грн., №97 від 31.07.2014р. на суму 1479,03 грн., №111 від 29.08.2014р. на суму 1479,03 грн. та №126 від 23.09.2014р. на суму 1479,03 грн.

Відповідачем договірні зобов'язання зі здійснення оплати за користування об'єктом оренди здійснені невчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 11832,24 грн., що підтверджують рахунки-фактури. Крім того, вищезазначена заборгованість підтверджується довідкою від 23.09.2014р. підприємства позивача, яка підписана в.о. головного бухгалтера Скороход Л.О.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем за основним боргом залишається несплаченою та становить 11832,24 грн.

24 жовтня 2014 року позивачем, в порядку ст. 22 ГПК України, подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. У вказаній заяві позивач просить збільшити розмір позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу на 954,22 грн., тобто з 11832,24 грн. до 12786,46 грн., у зв'язку із заявленням до стягнення заборгованості за додатковий період - з 01.10.2014р. по 20.10.2014р.

Загальний розмір позовних вимог з урахуванням збільшення, складає 13371,86 грн.

Відповідно до положень ч.1, ч.4 ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У судовому засіданні суд прийняв до розгляду та задовольнив клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог до 13371,86 грн.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 12786,46 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 12786,46 грн. є доведеними та обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку відповідача, відповідає таким даним.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Доказів сплати нарахованих сум 3% річних та інфляційних витрат відповідачем суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 91,17 грн. та інфляційних витрат у розмірі 386,24 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 107,99 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 5.2., 5.3. договору сторони передбачили, що у випадку порушення орендарем зобов'язань по оплаті місячної орендної плати, передбаченої цим договором, він зобов'язується сплатити на користь орендодавця на його письмову вимогу пеню за кожен день прострочення, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення та суми простроченого платежу. У випадку прострочення строку повернення об'єкта орендодавцю, орендар зобов'язується сплатити на користь орендодавця на його письмову вимогу орендну плату та пеню, за кожен день прострочення, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення та суми простроченого платежу.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 232 (ч.6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

За поданим позивачем розрахунком, розмір пені становить 107,99 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок та визнано його обґрунтованим.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми пені у розмірі 107,99 грн., відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми пені у розмірі 107,99 грн., є доведеними.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, відносяться на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до врегулювання у судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представника позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (73003, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ - 05396638) на поточний рахунок (№26008302852 ФХОУ АТ "Ощадбанк" у м. Херсон, МФО 352457) суму основного боргу у розмірі 12786,46 грн., суму пені у розмірі 107,99 грн., суму 3% річних у розмірі 91,17 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 386,24 грн. та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.11.2014р.

Суддя С.В. Нікітенко