Постановление суда № 41523728, 18.11.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3706/14

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

18 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

за участю секретаря судового засідання: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Грубеляк С.І., представник на підставі довіреності

відповідача - Коваль І.Г., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Комунальник - 2011" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Комунальник - 2011" до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2014 року комунальне підприємство «Комунальник-2011» звернулось до суду з позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.09.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В апеляційній скарзі позивач вказує, що право на нарахування штрафу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України виникає у податкового органу лише після фактичної сплати боргу. Також апелянт вказав, що податковий орган перевищив свої повноваження здійснивши в межах камеральної перевірки податкової звітності позивача з ПДВ, перевірку своєчасності сплати ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції позивач перебуває на податковому обліку в Городоцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області та є платником податку на додану вартість.

20.03.2013 року Городоцькою МДПІ прийняте рішення №3 про розстрочення сплати податкового боргу по податку на додану вартість. Вказаний податковий борг утворився починаючи з травня 2012 року.

29.07.2014 року відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на додану вартість, за результатами якої складений акт № 242/151/36922947 від 29.07.2014 року.

Під час перевірки встановлені порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №0001501500 та №0001511500 від 07.08.2014 року, якими позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 4 719 грн. 13 коп.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вказав, оскільки, на дату звернення позивача до Городоцької ОДПІ з заявою про розстрочення податкового боргу, порушення встановлених законом термінів сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з ПДВ дійсно мало місце, тому відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

В силу п.100.1 ст.100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Відповідно до п.100.6 ст.100 ПК України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення..

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Такий же порядок застосування штрафних санкцій існує і при укладанні та виконанні договору про розстрочення податкового боргу.

Згідно з п.3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.12 за № 1261, з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) пеня і штрафні санкції на розстрочений податковий борг не нараховуються.

Отже, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу за порушення терміну сплати узгоджених сум грошових зобов'язань, передбаченого п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України, в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошових зобов'язань з дня наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань і до дня укладання договору про розстрочення податкового боргу.

Так, станом на час прийняття рішення про розстрочення податкового боргу за позивачем рахувався борг 28 223 грн. 47 коп.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що під час дії рішення про розстрочення податкового боргу податковим органом не нараховувались штрафні санкції, оскільки штрафні санкції нарахувались за період з часу виникнення боргу і до 20.03.2013 року, тобто до моменту прийняття рішення про розстрочення боргу.

Нарахування штрафів здійснюється в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошових зобов'язань з дня наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань і до дня укладання договору про розстрочення податкового боргу у день сплати розстроченої суми податкового боргу на суму фактичної сплати.

За таких обставин, передбачена п. 126.1 ст. 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Вказана правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України у справі №21-279а14 від 18.09.2014 року.

Таким чином, оскільки, на дату звернення позивача до податкового органу з заявою про розстрочення податкового боргу, позивач затримав сплату існуючого боргу, тому є правильним висновок суду першої інстанції про правомірність застосування до підприємства штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Крім того, відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

В силу п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Таким чином, податковий орган не перевищував своїх повноважень під час проведення вказаної перевірки

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Комунального підприємства "Комунальник - 2011" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 листопада 2014 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Сторчак В. Ю.