Решение № 41517923, 17.11.2014, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

17.11.2014

Справа №2/489/2412/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Будинкоуправління №1 квартирно - експлуатаційного відділу м. Миколаїв до ОСОБА_1 про виселення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 р. до суду пред'явлений даний позов, яким, з врахуванням зменшення вимог (а.с.85), позивач просив виселити відповідача з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого службового приміщення з покладенням на нього зобов'язання передати зазначене житлове приміщення Міністерству оборони України в особі позивача. Вимоги обґрунтовані відсутністю правової підстави користування житлом у відповідача.

В судове засідання представник позивача надав заяву на підтримку позову.

Відповідач в судове засідання не з'явився.

Суд, дослідивши письмові докази в справі, встановив наступні обставини.

Відповідач одноосібно зареєстрований у кімнаті АДРЕСА_1 з 19 травня 2005 р., де на нього відкрито особовий рахунок (а.с.6). Відповідно до копії довідки за формою «А» під час реєстрації був учнем (а.с.84).

Доказів про вселення відповідача та реєстрацію в кімнаті вказаного гуртожитку з підстав службових стосунків з військовою частиною або забезпечення службовим житлом матеріали справи не містять.

30 червня 2011 року даний гуртожиток переданий від КЕВ м. Миколаєва на баланс Будинкоуправління № 1 квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва.

Відповідно до п. 5.13 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 р. № 737, зареєстрованою Мінюстом України 10 січня 2012 р. за № 24/20337, усі спори щодо виселення із гуртожитків вирішуються в судовому порядку, а здійснення представництва в судових органах покладається на орган, на балансі якого перебуває гуртожиток.

Отже, позивач, який є юридичною особою, має належний обсяг делегованих йому повноважень у відповідності до вимог чинного законодавства на звернення до суду з даним позовом.

Згідно зі ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно із ч. 2 ст. 128, ст. 129 ЖК Української РСР, ч. 1 п. 10 Примірного положення на підставі спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Пунктом 5.10 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 р. № 737, зареєстрованою Міністерством юстиції України 10 січня 2012 р. за № 24/20337 визначено, що особа, яка звільнена з військової служби і має вислугу менше ніж 10 років у календарному обчисленні, підлягає виселенню з гуртожитку з усіма членами сім'ї, які з нею проживають, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Отже, законом установлено, що єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку є спеціальний ордер, який видає адміністрація підприємства, установи, організації на підставі спільного з профспілковим комітетом рішення про надання жилої площі в гуртожитку.

Враховуючи відсутність ордеру для вселення до гуртожитку, відповідача слід виселити із займаного ним житлового приміщення.

Вимога про зобов'язання відповідача одночасно з виселенням передати спірну кімнату позивачу не відповідає змісту правовідносин (відповідач не може передати приміщення оскільки без належних підстав користується ним), а тому задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 88 ЦПК України судовий збір оплачений позивачем слід йому відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_1 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Будинкоуправління №1 квартирно - експлуатаційного відділу м. Миколаєва з ОСОБА_1 114,70 грн. судового сбору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Г. Губницький