№ 41515019, 20.11.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 року м. Чернігів Справа № 825/3352/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Тищенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 41 КАС України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Пассервіс» товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівавтосервіс» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Пассервіс» товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівавтосервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування вимоги Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 02.06.2014 № 1029-25.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача, були порушені вимоги Податкового кодексу України та винесено оскаржувану податкову вимогу.

Так, відповідно до п. 2.3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 576, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1840/24372, протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Однак, податковий орган протиправно, на думку позивача, виніс податкову вимогу, оскільки процедура оскарження суми грошових зобов'язань ще триває, з огляду на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.06.2014 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.02.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 у справі № 825/336/14.

Саме у справі № 825/336/14 розглядається правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, які у свою чергу стали підставою для формування та надіслання податковим органом оскаржуваної податкової вимоги про стягнення з ДП «Пассервіс» податкового боргу у даній справі.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана податкова вимога підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, подавши письмові заперечення (а. с. 23-24), в яких зазначено, що розділом III «Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платника податків» затверджено Наказом Міндоходів № 576 від 10.10.2013 встановлено: податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган доходів і зборів надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

30.05.2014 в картці по ПДВ ДП «Пассервіс» відображено грошове зобов'язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 10.12.2013 № 0005792200 (1316469,00 грн).

Чинність податкового повідомлення - рішення від 10.12.2013 № 0005792200 підтверджено ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 по справі № 825/336/14.

Кодекс адміністративного судочинства України містить імперативну норму права (ч. 5 ст. 254) - постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Отже, грошове зобов'язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 10.12.2013 № 0005792200, вважається належним чином узгодженим з моменту прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Станом на 30.05.2014 у відповідача обліковувався податковий борг (недоїмка) - 1357366,68 грн.

З огляду на це було сформовано податкову вимогу № 1029-25 від 02.06.2014.

Враховуючи вищевикладене, ДПІ у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові було сформовано податкову вимогу № 1029-25 від 02.06.2014 (а. с. 14), на підставі того, що станом на 30.05.2014 у відповідача обліковувався податковий борг (недоїмка) - 1357366,68 грн (а. с. 25-27), а податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 № 0005792200, на підставі якого винесена податкова вимога, постановою Чернігівського окружного суду від 19.02.2014 по справі № 825/336/14 визнана правомірною та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 зазначена постанова залишена без змін.

Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.153. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Правові підстави формування податкової вимоги встановлені ст. 59 ПК України.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 (зареєстровано Мін'юстом 04.02.2014 за № 21724994) (далі Наказ № 765) затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів. Абзацами 1-4 пункту 1 розділу III Наказу № 765 визначено, що «Нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають:

зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;

зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів га узгоджені відповідно до чинного законодавства».

Розділом III «Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платника податків» затверджено Наказом Міндоходів № 576 від 10.10.2013 встановлено: податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган доходів і зборів надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Виходячи з наведеного, оскарження платником податків до суду суми податкового зобов'язання, узгодженого в апеляційному порядку, поза межами строку сплати такого податкового зобов'язання не надає відповідному податковому зобов'язанню статусу неузгодженого. Відтак, зазначена сума залишається податковим боргом платника податків. Разом із тим, у разі позитивного вирішення справи на користь платника податків відповідні податкові повідомлення та вимоги вважаються відкликаними. Сплачені (стягнуті) на погашення такого податкового боргу суми можуть за відповідних обставин набути статус надмірно сплачених і підлягають поверненню платникові податків.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 08.10.2014 по справі 2а/2570/1342/2011 (К89991/4670/12).

Крім того, з урахуванням вимог ПК України поняття «грошове зобов'язання», зазначене у п. 2.3. Порядку, розуміється як «не узгоджене грошове зобов'язання», а поняття «податку, що оскаржується» розуміється як «податку, що оскаржується до моменту його узгодженості». У даному випадку цей момент наступив при постановленні ухвали Київського апеляційного адміністративного суду 13.05.2014 по справі № 825/336/14.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пункті 110 рішення Європейського Суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів в повній мірі правомірність свого рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 41, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову дочірнього підприємства «Пассервіс» товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівавтосервіс», - відмовити.

Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у разі проголошення її вступної та резолютивної частин, або прийняття її у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.

Суддя Д.В. Лобан