№ 41474948, 19.11.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року Справа № 909/647/14

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участі представника позивача В. Мінченка (дов. від 19.05.2014), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 липня 2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2014 року у справі № 909/647/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" до Департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення,

УСТАНОВИВ: У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення 246 252 грн 80 коп. основного боргу та 7 934 грн 31 коп. річних з підстав неналежного виконання умов договору від 10 квітня 2013 року № 77/13 про закупівлю послуг за державні кошти.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність вини, як підстави відповідальності за порушення зобов'язання.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської від 15 липня 2014 року (суддя І. Скапровська), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2014 року, позов задоволено.

Департамент комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 218 Господарського кодексу України, статті 614 Цивільного кодексу України, статей 33 і 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представник Департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 10 квітня 2013 року сторони уклали договір про закупівлю послуг за державні кошти № 77/13 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (підрядник) зобов'язався у 2013 році надати послуги з експлуатації дощової каналізації, а відповідач (замовник) прийняти та оплатити їхню вартість.

Сторони погодили, що сума договору становить 699 996 грн; поточні ціни на матеріальні ресурси не повинні перевищувати вартості матеріальних ресурсів, що склалися в регіоні на момент проведення торгів (наказ Мінрегіонбуду України від 19 березня 2009 року №114); розрахунки за надані послуги проводяться на підставі документів про обсяги наданих послуг та їх вартість; вартість послуг, передбачених пунктом 1.2 договору, замовник виплачує підряднику щомісячно, на основі актів здачі-приймання робіт, після підписання таких актів (пункти 3.1, 3.3, 4.2 договору).

Позивач надав послуги з експлуатації дощової каналізації у місті Івано-Франківську на суму 346 252 грн 80 коп., але відповідач сплатив лише 100 000 грн і його борг дорівнює 246 252 грн 80 коп.

Згідно з приписами частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань, господарські суди, встановивши в його діях склад цивільного правопорушення, застосувавши до спірних правовідносин правила статті 193 Господарського кодексу України, статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних.

Отже, господарські суди обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми річних.

Доводи відповідача щодо погашення кредиторської заборгованості виключно в обсягах, встановлених за результатами перевірки Івано-Франківської об'єднаної державної фінансової інспекції, а отже про відсутність у діях боржника вини за порушення зобов'язання, правомірно не були враховані господарськими судами, оскільки відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, яке виникло з договору про закупівлю.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Усупереч вказаним статтям, відповідач не надав господарським судам доказів, які спростовують позовні вимоги і доводять факти вжиття особою всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 липня 2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2014 року у справі № 909/647/14 залишити без змін, а касаційну скаргу Департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. І. Студенець