№ 41436839, 19.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2014 року 15:45 № 826/16608/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу, провадження в якій відкрито відповідно до ухвали суду від 30.10.2014 року,

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва

до

Київської міської клінічної лікарні № 10

про

стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списками № 1, 2 у розмірі 226 253,09 грн.,-

вимога про що у позовній заяві ґрунтується на: викладених у позові обставинах; наявних в матеріалах справи розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списками № 1, 2 з серпня 2013 року по жовтень 2014 року з доказами їх вручення відповідачу, які є формою рішення на підставі яких заявлено вимогу про стягнення грошових коштів; акті звірення розрахунків № 14074/08 від 19.08.2014 року; картці особового рахунку відповідача станом на 04.11.2014; витязі з ЄДР станом на 08.09.2014 року.

Керуючись положеннями статті 46 Конституції України, статей 1, 3, 14 (п.1), 15, 17, 23, 58, 73, пунктом 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; п/п. «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (щодо списку № 1 та списку № 2); абзацом 1 ст. 1, абзацом 4 п. 1 ст. 2, абзацом 3 п. 1 ст. 4 та статтею 3 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління ПФУ від 19.12.2003 № 21-1; Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України 6 квітня 2011 року № 384/2011,

а також п. 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,

враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 25.09.2012 р. по справі № 21-293а12 (номер в ЄДРСР 26457792) щодо застосування норм матеріального права у справах зазначеної категорії,

розглянувши, виходячи з вищенаведених приписів законодавства, доводи позивача та пояснення відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів оскарження або скасування рішень позивача (розрахунків), на підставі яких він просить стягнути суму боргу, які є чинними і підлягають виконанню відповідачем та, окрім цього, враховуючи, що зазначені рішення не виконано відповідачем у добровільному порядку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях згаданих вище правових актів є обґрунтованими, з урахуванням чого надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.

З приводу ж поданих відповідачем пояснень щодо обставин справи із назвою «заперечення проти позову», згідно яких відповідач по суті не заперечує наявності боргу, однак зазначає, що спірна заборгованість виникла у зв’язку із недофінансуванням кошторисних призначень лікарні, суд зазначає, що наведені позивачем доводи не стосуються предмету доказування у даній справі та не скасовують обов’язок із сплати заборгованості.

В контексті наведеного, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення даної заборгованості у судовому порядку, встановлення факту її сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

В даному випадку грошові зобов’язання є несплаченими, з урахуванням чого та на підставі наведених вище норм законодавства позовні вимоги позивача про стягнення вказаних коштів підлягають задоволенню.

Що ж до викладеного у поясненнях відповідача клопотання про поетапну сплату боргу суд зазначає, що відповідачем не наведено обставин та правових підстав, а також не надано доказів на їх обґрунтування, які б зумовлювали можливість розстрочення виконання постанови суду по даній справі. При цьому, суд звертає увагу, що розстрочення виконання судового рішення здійснюється за правилами, встановленими ст. 263 КАС України.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-162, ст.ст. 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Київської міської клінічної лікарні № 10 (код ЄДРПОУ 01993931, адреса: 03031, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 59-Б) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва (код ЄДРПОУ 22869454, адреса: 03680, м. Київ, вул. Горького, 70) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списками № 1, 2 у розмірі 226 253,09 грн. (двісті двадцять шість тисяч двісті п’ятдесят три гривні 09 коп.), які зарахувати на р/р № 256093012601, в ГУ Ощадбанку по м. Києву та області, МФО 322669, код платежу 50020600.

3. Постанова підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 256 та п. 8. ч. 6 ст. 1832 КАС України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Кармазін