Постановление суда № 41423043, 10.11.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1316/3396/12 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Провадження № 22-ц/783/5353/14 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.

Категорія:81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Бакуса В.Я.,

суддів: Гірник Т.А., Левика Я.А.,

секретаря: Глинського О.А.,

з участю: представника боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 червня 2014 року у справі за поданням головного державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визначення частки майна боржника в майні, -

встановила:

ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 червня 2014 року вищевказане подання задоволено. Визначено, що боржнику ОСОБА_2 на праві власності належить частка в квартирі АДРЕСА_1, у розмірі 1/4.

Ухвалу суду оскаржила боржник, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволені подання відмовити, посилаючись на те, що ухвала винесена в порушення та неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Так, апелянт посилається на те, що ст. 379 ЦПК України не передбачено розгляд питання щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами тим судом, який видав виконавчий лист, а відтак судом порушено правила виключної підсудності. Крім того, апелянт посилається на те, що в спірній квартирі проживають її неповнолітні діти, а відтак державний виконавець зобов'язаний був отримати дозвіл органу опіки та піклування на здійснення дій щодо реалізації майна.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу на підтримання апеляційної скарги, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах подання та апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, головним державним виконавцем Личаківського ВДВС Львівського МУЮ Сидієм О.В. відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу № 2-н-5/09, виданого 05.06.2009 р. Пустомитівським районним судом Львівської області щодо солідарного стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості на загальну суму 49 099 грн. 75 коп. (а.с.2, 3).

27 березня 2013 р. цим же головним державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, у боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 28,7 кв. м. (а.с.9, 10).

Відповідно до п.6 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Статтею 379 ЦПК України не передбачено яким судом здійснюється розгляд цього питання щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

З урахуванням права та обов'язків державного виконавця, передбачених в ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», визначення в пунктах 8, 9 ч.3 цієї статті суду, до якого повинен звертатись державний виконавець, з урахуванням ч.8 ст.8 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що державний виконавець вірно звернувся до суду, який видав виконавчий лист.

Крім того, ст.144 ЦПК України врегульовано питання виключної підсудності за позовами, що відсутнє в цій справі та відсутній спір.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд вірно керувався ст.379 ЦПК України, відповідно до якої питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця у десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Посилання апелянта на те, що в спірній квартирі проживають її неповнолітні діти, а відтак державний виконавець зобов'язаний був отримати дозвіл органу опіки та піклування на здійснення дій щодо реалізації майна, а відтак це є підставою для скасування рішення районного суду, на думку колегії суддів є хибним, оскільки з урахуванням обставин справи та суті подання, що не є безпосередньою дією на реалізацію майна, для визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє з іншими особами, не потрібно звертатись до органу опіки та піклування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що підстав для скасування ухвали районного суду у колегії суддів апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст.303, 305, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ст.312, п.4 ч.1 ст.314, ст.ст.313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набранням ухвалою законної сили.

Головуючий: Бакус В.Я.

Судді: Гірник Т.А.

Левик Я.А.