Постановление суда № 41411271, 28.08.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13829/14-ц

Провадження № 2/161/4102/14

У Х В А Л А

про залишення без руху

28 серпня 2014 року м. Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.

Вказана позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Як вбачається із позовної заяви позивач ставить вимоги майнового характеру.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Із п.п. 1.1.,1.2. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, а ставка судового збору для вимог немайнового характеру становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» мінімальна заробітна плата визначена у розмірі 1218 грн.

Водночас, представником позивача не сплачено судового збору із врахуванням ціни позову, а тому останньому слід сплатити 600 грн. на р/р № 31214206700002, одержувач м. Луцьк 22030001, Банк ГУДКУ у Волинській області м.Луцьк, ЗКПО 38009628, МФО-803014, та подати документ про сплату судового збору суду.

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобовязаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, а не в суд з позовом про визнання права на спадщину.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» розяснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують відмову нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії нотаріус зобовязаний викласти причини відмови в письмовій формі і розяснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Отже, вимога суду про зазначення доказів - відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії має значення для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Таким чином, представнику позивача необхідно сплатити судовий збір, та подати документ про сплату судового збору суду, а також подати суду докази, що підтверджують відмову нотаріальної контори у видачі свідоцтва на право власності на житловий будинок.

Вищевказані недоліки позовної заяви унеможливлюють розгляд позовної заяви судом по суті, а тому враховуючи вищевикладене позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.

Надати представнику позивача пятиденний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків позовної заяви.

Роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною та повернута особі, які її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду Присяжнюк Л.М.