Постановление суда № 4139721, 25.06.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-20185/08 р. Головуючий у першій інстанції: Кошик А.Ю.

Доповідач: Попович О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попович О.В.

суддів Земляної Г.В., Кузьменка В.В.,

при секретарі Романовій Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції з Таращанським відділенням на постанову Господарського суду Київської області від 25 березня 2008 року по справі за адміністративним позовом Торговельно-промислової фірми ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державної податкової інспекції у Таращанському районі про визнання недійсним рішення № 29-260-13729079 Державної податкової інспекції у Таращанському районі Київської області щодо стягнення фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

Торговельно-промислова фірма ІНФОРМАЦІЯ_1 подали до Господарського суду Київської області адміністративний позовом до Державної податкової інспекції у Таращанському районі про визнання недійним рішення ДПІ у Таращанському районі Київської області № 29-260-13729079 від 12.10.2000 року про нарахування фінансових санкцій.

Постановою Господарського суду Київської області від 25 березня 2008 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Таращанському районі Київської області № 29-260-13729079 від 12.10.2000 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Торгівельно-промислової фірми ІНФОРМАЦІЯ_1 1700 гривень судових витрат.

Не погоджуючись з вищезазначеною Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення. Зазначає, що постанову винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-00/3/18-08 в редакції Закону від 22.05.1997 року № 283/97-ВР; ст.395 ЦК Української РСР 1963 року ( який був чинним на час укладення контрактів між позивачем та його контрагентами).

До суду апеляційної інстанції представник апелянта не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду.

Відповідно до статті 196 КАС України судова колегія вважає за можвиле розглянути справу у відсутності представника апелянта.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, що з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок проведеної 09.10.2000 року документальної перевірки, щодо сплати податку на прибуток за період 01.01.1999 року по 31.12.1999 року ТПФ ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято заступником начальника ДПІ у Таращанському районі про нарахування ТПФ ІНФОРМАЦІЯ_1 податкових зобов'язань: податку на прибуток в сумі 42294,42 та штрафні санкції в розмірі 30% від нарахованої суми податку на прибуток в сумі 12383,63 грн.. Відповідач вважає, що згідно даних бухгалтерського обліку у позивача наявні ознаки здійснення операцій купівлі-продажу товару, а оскільки товари не були оплачені, фактично відбулась безоплатна передача товару, яка має оподатковуватись за п.п.4.1.6 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року.

Колегія суддів знаходить, що при вирішенні постанови, Господарським судом Київської області було правильно встановлені обставини справи, застосовано норми матеріального та процесуального права та вірно вирішено заявлений спір.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про не правомірність дій відповідача щодо прийняття рішення про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування.

Суд першої інстанції перевірив всі доводи по справі, були проведені судово-бухгалтерську експертизу стосовно донарахування приватному підприємству торгівельно-промисловій фірмі ІНФОРМАЦІЯ_1 податку на прибуток в сумі 42945, 42грн., яке документально не підтверджено.

Крім того, відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судово-бухгалтерської експертизи по кримінальній справі, яка була порушена відносно ОСОБА_1- директора ТПФ ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу несплати останнім податку на прибуток в сумі 42945,42 грн. за період з 01.01.1998 року по 31.12.1999 року документально не підтвердила донарахування податку на прибуток в сумі 42945,42 грн. згідно акту перевірки ;№29 від 09.10.2000 року.

Кримінальна справа щодо директора ТПФ ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 за умисне ухилення від сплати податків була закрита за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.212, ч.2 ст.366 КК України.

Проведені по справі судово-бухгалтерські експертизи підтвердили неправомірній відповідача щодо порушення позивачем податкового законодавства.

Отже, судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У відповідності до наведених вимог податкова інспекція як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність прийнятого нею рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

За таких підстав апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Таращанському районі Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 25 березня 2008 року по справі за адміністративним позовом Торговельно-промислової фірми ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державної податкової інспекції у Таращанському районі про визнання недійсним рішення № 29-260-13729079 Державної податкової інспекції у Таращанському районі Київської області щодо стягнення фінансових санкцій - підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції з Таращанським відділенням - відмовити.

Постанову Господарського суду Київської області від 25 березня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня складання ухвали в повному обсязі.

(Повний текст Ухвали виготовлено 29 червня 2009 року.)

Головуючий суддя О.В.Попович

Судді Г.В.Земляна

В.В.Кузьменко