Решение № 41360239, 16.10.2014, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, 62203, смт Золочів, вул. Комсомольська, 13, inbox@zl.hr.court.gov.ua, т.(05764) 5-01-93

2/622/379/2014

Справа № 622/632/14-ц р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2014 року Золочівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого - судді Шабас О.С.,

при секретарі Поповій В.М., Чепель А.А., Цилюрик Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Золочів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_2 борг за договором позики у розмірі 22037,11 грн., суму штрафних санкцій у розмірі 22037,11, а також судові витрати у розмірі 440,740 грн. Крім того для забезпечення позову просив накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача, де б воно не знаходилося.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що 15 серпня 2013 року та 12 вересня 2013 року між ним та ОСОБА_2 були укладені договори позики на 16764,33 грн. та 5272,78 грн., а всього 22037,11 грн. Факт передачі грошових коштів підтверджується розписками, що містяться у кінці договорів. Відповідно до п. 2.2. вказаних договорів, погашення займу у розмірі 16764,33 провадиться протягом 2-х календарних місяців, тобто у строк до 15.10.2013 року включно, а погашення займу розмірі 5272,78 грн. - протягом 7 календарних днів, тобто до 19.09.2013 року включно. За договорами позики ОСОБА_2 гроші повернуто не було. Відповідно до п.п. 3.3 Договорів займу від 15.08.2013 року та 12.09.2013 року за порушення позичальником п. 2.2. Договорів позичальнику нараховується штраф у розмірі суми договорів, оплата якого не звільняє від виконання зобов`язань по поверненню боргу.

Позивач та представник позивача за довіреністю від 10.09.2013 року ОСОБА_4 в судове засідання 16.10.2014р. не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Позивач, скориставшись факсимільним засобом зв`язку, надав до суду письмову заяву, відповідно до якої просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 16.10.2014 року також не з'явився. До суду повернулися поштові повідомлення про неможливість вручення судових повісток через закінчення терміну зберігання. Однак, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Таким чином, враховуючи відсутність відповідача за адресою його реєстрації, що підтверджена інформацією Золочівського районного сектору ГУ ДМС України в Харківській області, а також за адресою вказаною представником позивача як можливої адреси місця проживання відповідача, суд вважає його таким, що повідомлений про дату судового засідання належним чином. Враховуючи, що відповідачем не було надано заяви про розгляд справи за його відсутності, судом було прийнято рішення про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач не заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази,встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з письмової розписки від 15.08.2013 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 у борг 16764,33 грн., які зобов`язався повернути відповідно до умов договору позики № 12 від 15.08.2013 року (п.п. 2.2.) протягом 2-х календарних місяців (а.с. 5).

Як вбачається з письмової розписки від 12.09.2013 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 у борг 5272,78 грн., які зобов`язався повернути відповідно до умов договору позики № 14 від 12.09.2013 року (п.п. 2.2.) протягом 7-ми календарних днів (а.с. 4).

При цьому згідно п.п. 3.3. вказаних Договорів за порушення позичальником п. 2.2. Договорів позичальнику нараховується штраф у розмірі суми договорів, оплата якого не звільняє від виконання зобов`язань по поверненню боргу (а.с. 4,5).

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 прийняв на себе зобов`язання в порядку ст. 1049 по поверненню грошових коштів, проте в порушення ст. 625 зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем у загальній сумі 22037,11 грн., добровільно позичені кошти відповідач на вимогу позивача не повернув, у зв`язку з чим останній змушений був звернутися до суду з позовом, сплативши судовий збір.

Враховуючи положення ст. 611 ЦК України, а також те, що відповідач протягом тривалого часу не повернув позивачеві борг суд доходить висновку про можливість стягнення з відповідача окрім основної суми боргу також штраф у розмірі суми договорів - 22037,11 грн.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторонни понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, враховуючи положення ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат.

Керуючись вказаними положеннями закону та ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 44074,22 гривень суми боргу за договорами позики від 15.08.2013 року та від 12.09.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 440,74 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду в десятиденний термін з дня отримання копії рішення.

Головуючий: