Постановление суда № 41332863, 10.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

0,2

10.11.14

№ 910/24473/14.

Суддя Селівон А.М., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 04.11.14 р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 427" (вул. Армійська, 15, м. Київ, 03083)

до Приватного підприємства "Спаркмаркетинг" (вул. Введенська, 6-Б, м. Київ, 04071)

про стягнення 180 135,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин № 427» подано позов до Приватного підприємства «Спаркмаркетинг» про стягнення 180 135,70 грн, а саме 151 439,05 грн заборгованості за надані послуги у сфері кейтерингу, 4 617,85 грн процентів річних, 24 078,80 грн інфляційних нарахувань, а також 3 602,72 грн витрат зі сплати судового збору.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що договір між сторонами у формі єдиного документу, складеного у письмовій формі, підписаний сторонами та скріплений їх печатками, не складався.

Виходячи із приписів ст. 202 Цивільного кодексу України та ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України суд прийшов до висновку, що сторонами вчинені дії, спрямовані на набуття цивільних прав та обов'язків.

Аналіз правовідносин, які виникли між сторонами з приводу надання послуг із обслуговування заходів свідчить, що між сторонами фактично були укладені договори надання послуг, за яким ТОВ «Магазин № 427» надано відповідачеві послуги із обслуговування заходів на загальну суму 612 851,41 грн.

Передумови об'єднання позовних вимог визначені ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об'єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Як вбачається із змісту поданої позовної заяви, всупереч ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги про стягнення коштів ґрунтуються на двох різних договорах, укладених між сторонами, а саме договорах надання послуг із кейтерингу, тобто розмір заявленої до стягнення заборгованості фактично є сумою визначеного позивачем боргу по кожному окремому з двох вказаних у позовній заяві договорів, невиконання зобов'язань відповідачем по яких стало підставою звернення позивача до суду.

Згідно аналізу позовних матеріалів судом встановлено, що кожен із вищевказаних договорів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є самостійним та не пов'язаним з іншим, на підтвердження позовних вимог до позовної заяви позивачем додано різні докази виконання зобов'язань, по обом договорам до стягнення заявлено як основну заборгованість, так і відсотки річних та інфляційні нарахування. Тобто, кожен з договорів підлягає окремому дослідженню для з'ясування прав, обов'язків і взаємовідносин сторін та для встановлення обставин щодо виконання кожного договору, фактичного стану розрахунків між сторонами та з'ясування обґрунтованості заявлених до стягнення сум по кожному з договорів окремо.

Таким чином, предметом позову даної позовної заяви є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав, а докази несплати виникли на підставі різних правовідносин (договорів).

Схожість вимог, договорів, відносин (їх однорідність), так само як і подібність документів, які є доказами неналежного виконання умов договорів і т.п., не дає підстав суду вважати за можливе об'єднати в одній позовній заяві вимоги із стягнення заборгованості згідно різних договорів. Оскільки вказані договори не зв'язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами, суд приходить до висновку, що об'єднання таких вимог у позовній заяві та одночасний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що призведе до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.

Нормативно-правового обґрунтування підстав об'єднання позовних вимог по вищезазначених договорах позивачем у позовній заяві не наведено.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо в позовній заяві порушено правила об'єднання вимог і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Вищевикладена правова позиція наведена в п. 3.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18), де зазначено, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви.

З огляду на повернення позовної заяви без розгляду судовий збір у сумі 3 602,72 грн, перерахований позивачем платіжним дорученням № 525 від 04.11.14 р., підлягає поверненню.

Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суд зазначає, що позивач вправі звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів з позовними заявами окремо по кожній вимозі.

Керуючись Законом України "Про судовий бір", п. 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Повернути позивачу – Товариству з обмеженою відповідальністю «Магазин № 427» (вул. Армійська, 15, м. Київ, 03083, код 19479732) судовий збір в сумі 3 602,72 грн., перерахований позивачем платіжним дорученням № 525 від 04.11.14 р., відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.11 р.

Додаток: на 45 арк.

Дана ухвала набирає законної сили з 10 листопада 2014 року та є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.

Для вирішення питання про повернення судового збору заявник має звернутись до органів Державної казначейської служби України.

Суддя А.М. Селівон