Постановление суда № 41280247, 10.11.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

10.11.14р. Справа № 904/8678/14

Суддя Дубінін І.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Груп", (м. Дніпропетровськ)

до 1) Виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради, (м. Дніпропетровськ)

2) ОСОБА_1, (м. Дніпропетровськ)

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс-Груп" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради та до ОСОБА_1 про визнання договору - зобов'язання № 2/69 від 06.07.2009р. недійсним.

В прийнятті позову належить відмовити з наступних підстав:

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Як встановлено п. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

- спорів про приватизацію державного житлового фонду;

- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

За приписами п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, який має право відмовити у її прийнятті у випадках, передбачених статтею 62 Господарського процесуального кодексу України. Перелік підстав відмови в прийнятті позовної заяви, встановлений частиною першою цієї статті, є вичерпним. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку.

Отже, єдиним випадком, коли сторонами у господарському процесі можуть бути фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, є справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, а в усіх інших випадках фізичні особи не можуть бути лише учасниками господарського процесу, тобто поданий позивачем позов повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства в судах загальної юрисдикції.

Нормами п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Отже, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 218,00 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У прийнятті позовної заяви відмовити.

Позовні матеріали повернути позивачу.

Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Аверс-Груп" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; код ЄДРПОУ 37374089) сплачений згідно платіжного доручення № 28 від 31.10.2014 року судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Суддя І.Ю. Дубінін