№ 41278511, 05.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2717/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Остерський промкомбінат» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду у справі за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Остерський промкомбінат» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2014 року Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі Фонд або позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Остерський промкомбінат» (далі Товариство або відповідач), у якому просив стягнути з відповідача 15 005 грн. 56 коп. адміністративно-господарських санкцій та 720 грн. пені у зв'язку з тим, що відповідач у 2013 році не виконав встановлених чинним законодавством вимог щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на те, що починаючи з 01.10.2013 року на підприємстві працює інвалід. Таким чином починаючи з даної дати підстави для застосування до підприємства адміністративно-господарських санкцій відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в тому числі належного виконання законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів стосовно виконання роботодавцем згідно статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» 22.07.2014 року Територіальною державною інспекцією з питань праці у Чернігівській області проведено перевірку TOB «Остерський промкомбінат», за результатами якої складено акт перевірки № 25-10-027/764 (далі Акт).

В Акті державним інспектором праці зазначено, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в 2013 році Товариством не виконується.

Відповідно до наданих в ході перевірки документів - звітів про персоніфікований облік та штатного розпису, встановлено, що середньооблікова чисельність шатних працівників в 2013 році становила 18 осіб, а не 24, як відображено роботодавцем у Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Також Актом встановлено невиконання нормативу робочих місць для інвалідів, оскільки особа з обмеженими фізичними можливостями протягом 2013 року на-підприємстві відпрацювала лише 3 повних місяці. Наказом № 25 від 01.10.2013 року інвалід ОСОБА_6 була прийнята на роботу відповідача.

Таким чином, Актом встановлено, що особою з обмеженими фізичними можливостями відпрацьовано на підприємстві 3 місяці, що відповідає 0 робочих місць призначених для інвалідів (3 / 12 = 0,25 = 0).

У зв'язку з цим, позивачем зроблено висновок про те, що TOB «Остерський промкомбінат» не виконало 4-ох відсотковий норматив працевлаштування інвалідів в 2013 році в кількості 1 робочого місця, що тягне за собою нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Товариство не виконало нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця, позивачем правомірно застосовані штрафні санкції та пеню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21 березня 1991 року (далі Закон № 875-XII) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів і звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із статтею 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих (середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік).

Частиною 1 статті 20 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 01.10.2013 року у Товариства працює інвалід, що підтверджується звітом про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску. Працівнику інваліду нараховується та виплачується заробітна плата починаючи з дати його прийняття на роботу.

Враховуючи, що відповідачем належним чином була створена вакансія та працевлаштовано 1 особу-інваліда на цю вакансію, відсутні підстави для стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, а також задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Остерський промкомбінат» задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.