Постановление суда № 41244621, 04.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2014 рокусправа № 0870/10805/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року

по справі № 0870/10805/12 за адміністративним позовом Державного підприємства "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року Державне підприємство "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002352211 та №0002362211, прийняті відповідачем 06.11.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що з боку відповідача відсутні порушення вимог Податкового кодексу України. Наведені у акті перевірки висновки перевіряючих про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "НВП Металелектромаш" і ПП "Флоксис" не відбулися, не відповідають дійсності. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з даним рішенням суду Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області державної податкової служби подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Зазначає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено,що податковм ограном у період з 06.09.2012 по 19.09.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Запоріжжястандартметрологія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 року., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 245/22-1109/04725958 від 03.10.2012 року. Актом перевірки було встановлено ряд порушень, а саме: п. 144.1 ст. 144, п.п. 145.1.2, 145.1.5 ст. 145, п. 146.3 ст. 146 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 3418 грн., у тому числі за 2-3 квартали 2011 року - 291 грн., з 2-4 квартали 2011р. - 581 грн., 1 квартал 2012 року - 1109 грн., півріччя 2012 року - 2837 грн.; п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 32920 грн., в тому числі: за червень 2011р. - 5050 грн., грудень 2011р. - 16070 грн., січень 2012р. - 11800 грн.

Ні підставі акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0002352211, яким ДП "Запоріжжястандартметрологія" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 2966,25 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 2431 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 535,25 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0002362211, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 39888,50 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 32920 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6968,50 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржені рішення відповідача прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на безпідставність висновків ДПІ щодо нереальності господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «НВП Металелектромаш» і ПП «Флокси»

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Відповідно до ст..144 ПК України амортизації, зокрема, підлягають витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.

Таким чином, у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо нереальності укладених правочинів, має бути підтверджений або спростований факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «НВП Металелектромаш» і ПП «Флокси».

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем 15.11.2011 року укладений договір №277-11 з ТОВ "НВП Металелектромаш" на поставку обладнання "Універсальне калібрувальне устаткування крутного моменту; 20.01.2012 року позивачем укладений договір №2412-11 з ТОВ "НВП Металелектромаш" на поставку обладнання "міра довжини штрихова тип 1А клас 0";14.06.2011 року позивачем укладений договір №142-11 з ПП "Флоксис" на поставку обладнання "Пристрій для повірки тестерів моменту сили".

Протягом перевіряємого періоду позивачем на зазначені основні засоби нараховувались амортизаційні відрахування.

Наведені у акті перевірки доводи відповідача носять характер припущень і не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, якими на думку суду можуть бути зокрема такі, що набрали законної сили, рішення суду про визнання відповідних правочинів недійсними або вирок суду у кримінальній справі.

Натомість позивачем були надані як суду так і відповідачу під час перевірки первинні документи на підтвердження реальності здійснення правочинів, як то: копії договорів поставки, податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, прибуткових ордерів складського обліку, вимог на отримання обладнання зі складу для подальшого введення в експлуатацію, наказів про введення в експлуатацію та зарахування на баланс підприємства основних засобів, актів введення в експлуатацію форми ОС-1, інвентарних карток обліку основних засобів форми ОС-6, технічна документація на придбані ТМЦ.

Також, під час проведення перевірки на підставі наказу № 508 від 17.09.2012р. було проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей та основних засобів, за результатами якої складено інвентаризаційний опис №1 станом на 17.09.2012р., в якому зазначено, що обладнання, придбане згідно наданих позивачем первинних документів у ТОВ "НВП Металелектромаш" та ПП "Флоксис" є в наявності в повному обсязі. Інвентаризація проведена в присутності перевіряючих, що засвідчено їх підписами у інвентаризаційному описі. З огляду на встановлену наявність відповідних основних засобів, на думку суду у відповідача взагалі були відсутні підстави для висновку про завищення амортизаційних відрахувань, нарахованих на такі основні засоби, через не встановлення фату їх придбання.

З урахуванням вищенаведеного суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками перевіряючих про завищення позивачем податкового кредиту та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість по спірним господарським операціям, у відповідності до того що, відповідач фактично дійшов висновків про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з твердженням про фактичне нездійснення тих самих господарських операцій з ТОВ "НВП Металелектромаш" та ПП "Флоксис" і з тих самих підстав, що послугували підставою для висновку відповідача про завищення амортизаційних відрахувань та заниження зобов'язань з податку на прибуток.

Позивачем як під час перевірки так і суду були надані копії первинних документів в підтвердження здійснення відповідних господарських операцій. Жодних зауважень до невідповідностей, які містяться у зазначених документах відповідачем у акті перевірки не було зазначено, у суді не надано.

Отже колегія суддів апеляційної інстанції, погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведено факт порушень, які послугували підставою для визначення позивачу сум грошового зобов'язання за основним платежем, відсутні підстави і для нарахування на суму такого зобов'язання штрафних (фінансових) санкцій.

Оскільки, будь-яких інших підстав для визначення спірних податкових зобов'язань акт перевірки не містить, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Вказані висновки суду першої інстанції, з огляду на доводи апеляційної скарги, відповідачем не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач лише посилається на висновки, які зроблено в акті перевірки, натомість, вказаним обставинам, як зазначене вище, судом надано належну правову оцінку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 січня 2013 року по справі № 0870/10805/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 04.11.2014 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров