Постановление суда № 41244307, 30.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2119/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

30 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військова частина А0549 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області до Військової частини 0549 про стягнення податкового боргу ,

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - позивач, Вінницька ОДПІ) до Військової частини А0549 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апелянт у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.

Представником позивача подана заява про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів визнала за можливе здійснювати апеляційний розгляд за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції- без змін виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Військова частина А0549, ідентифікаційний код 08540799, є державною організацією, здійснює діяльність у сфері оборони, перебуває на податковому обліку з 02.03.1998 року та має розрахункові рахунки в ГУДКУ у Вінницькій області (а.с. 7).

Судом встановлено, що Вінницькою ОДПІ проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість Військовою частиною А0549, дані якої свідчать про порушення відповідачем пункту 57.3 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, в результаті чого платником порушено правила сплати (перерахування) податку на додану вартість в сумі 84682,25 грн.

За результатами проведеної перевірки складено акт №214/1501/8540799 від 26.02.2014 року (а.с.10).

На підставі вищезазначеного акту перевірки Вінницькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення - рішення №0005321501 від 13.03.2014 року, згідно якого до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем "податок на додану вартість" в сумі 16936,45 грн. ( а.с. 11 ). Вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 18.03.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с. 11).

З метою погашення податкового боргу Вінницькою ОДПІ направлялась відповідачу податкова вимога Форми Ю № 296 від 16.02.2011 року, яка отримана останнім 16.02.2011 року, що підтверджується особистим підписом на корінці податкової вимоги (а.с. 13).

Внаслідок порушення податкового законодавства щодо правил сплати (перерахування) податку на додану вартість, за відповідачем, станом на 03.06.2014 року, рахується заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 48038,61 грн., з яких: 16936,45 грн. - податок на додану вартість, 31102,16 - пеня, що також підтверджується розрахунком суми позову, зворотнім боком облікової картки платника ( а.с. 8-9).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із його обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі -ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Порядок оформлення результатів перевірок та прийняття рішення про визначення грошових зобов'язань регламентований ст.86 Податкового кодексу України.

Положеннями п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що, якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом першої інстанції правильно встановлено судом, відповідач не здійснював процедур адміністративного чи судового оскарження вищезазначеного рішення контролюючого органу.

У відповідності з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису ( крім захищених статей ), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено факт недостатності коштів, що надходять на його рахунки, для погашення податкового боргу.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Військова частина А0549 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Боровицький Олександр Андрійович

Сушко Олег Олександрович