Постановление суда № 41228107, 28.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/596/14

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Группа компаній "Главстрой" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року позов ТОВ "Группа компаній "Главстрой" - задоволено, а саме визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0000182205 від 14 січня 2014 року, № 0000192205 від 14 січня 2014 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням податковим органом подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як податковим органом в ході перевірки встановлено порушення : п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.4 ст.138 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 238600 грн., у тому числі за 3 квартал 2012 року в сумі 238600 грн.; п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 111649 грн., в тому числі за липень 2012 року - 31500 грн., серпень 2012 року - 23750 грн., листопад 2012 року - 3600 грн., грудень 2012 року - 52799 грн.

Факти порушення ґрунтується на тому, що товариством завищено прямі матеріальні витрати у 3 кварталі 2012 року на 1136190 грн. (рядок 05.1 декларації) та, відповідно, занижено податок на прибуток за 3 квартал 2012 року на 238600 грн., а також включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по факсимільним копіям податкових накладних без наявності оригіналів на загальну суму 111649 грн.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 28.11.2013 року по 18.12.2013 року податковим органом проведено планову виїзну перевірку комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю «Группа компаній «Главстрой», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.12.2012 року, за результатами якої складено акт № 3780/15-53/22-3/34994538 від 25.12.2013 року, в ході якої встановлено порушення вимог: п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.4, ст.138 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 238600 грн., у тому числі за 3 квартал 2012 року в сумі 238600 грн.; п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 111649 грн., в тому числі за липень 2012 року - 31500 грн., серпень 2012 року - 23750 грн., листопад 2012 року - 3600 грн., грудень 2012 року - 52799 грн.

Порушення ґрунтується на тому факті, що перевіркою відображеного показника, за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, на підставі документів, наданих ТОВ «Группа компаній «Главстрой», встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.1 Декларації «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), всього у сумі 1 136 190,00 грн., а саме за 3 квартал 2012 року, у сумі 1 136 190,00 грн.

Також, встановлено включення підприємством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по факсимільним копіям податкових накладних без наявності оригіналів на загальну суму 111649 грн.

В результаті перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000182205 на загальну суму 298250 грн., у тому числі за основним платежем - 238600 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями- 59650 грн.; № 0000192205 на загальну суму 139561 грн., у тому числі за основним платежем - 111649 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 27912 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо відсутності з боку товариства порушень вимог податкового законодавства, так як встановлено правильність відображення в декларації за 2012 рік, по рядку 05.1 «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)», та здійснено правомірне формування податкового кредиту за перевіряємий період, оскільки встановлено належним чином оформлені оригінали подакових накладних, з наступних підстав.

Згідно п. 138.1 ст.138 ПК України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

У відповідності до п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138 Кодексу, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Підпунктом 138.8.2 п.138.8 ст.138 Кодексу передбачено, що до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Також, п.143.1. ст.143 Кодексу, до складу витрат платника податку відносяться суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом.

Судовою колегією встановлено, що показники рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)», за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, у загальній сумі 27685046 грн., сформовано на підставі операцій з придбання будівельних матеріалів, замовлення субпідрядних будівельних робіт та інше.

Вбачається, що у відповідності до податкових декларацій з податку на прибуток ТОВ «Группа компаній «Главстрой» за перші три квартали 2012 року, по рядку 05.1 Декларації «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)», підприємством відображено суму 12751903 грн., яка обчислена шляхом віднімання суми в рядку 05.1 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2012 року від суми в рядку 05.1 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за перші три квартали 2012 року.

Так, відповідно до матеріального звіту загалом за третій квартал 2012 року ТОВ «Группа компаній «Главстрой» продано будівельних матеріалів на суму 3203270,04 грн., в тому числі за липень 2012 року на суму 968 218,43 грн., серпень 2012 року на суму 1 251 423,73 грн., вересень 2012 року на суму 983 627,88 грн.

Регістрами бухгалтерського обліку - рахунок № 631, передбачено розрахунки з постачальниками, підрядниками, вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виконанням робіт, рахунок 23 загалом, за третій квартал 2012 року складає 9432526,67 грн., а саме: липень 2012 року на суму 2544302,49 грн.; серпень 2012 року на суму 1504791,79 грн.; вересень 2012 року на суму 5383432,39 грн.

Розшифровками заробітної плати прямі витрати на оплату праці загалом за третій квартал 2012 року складають 34509,10 грн., а саме: липень 2012 року на суму 11 109,10 грн.; серпень 2012 року на суму 11 700,00 грн.; вересень 2012 року на суму 11 700,00 грн.

Розшифровками заробітної плати суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в загальній сумі за третій квартал 2012 року, складають 13293,01 грн., а саме: липень 2012 року у сумі 4279,33 грн.; серпень 2012 року у сумі 4506,84 грн.; вересень 2012 року у сумі 4506,84 грн.

Амортизація виробничих основних засобів, безпосередньо пов'язаних з виконанням робіт, за третій квартал 2012 року, складає загалом 68304,73 грн., а саме: липень 2012 року у сумі 833,33 грн.; серпень 2012 року у сумі 833,33 грн.; вересень 2012 року у сумі 66638,06 грн.

Таким чином, суми податкової звітності за третій квартал 2012 року в сукупності складають 12751903,54 грн., а тому позивачем правильно відображено в декларації за 2012 рік по рядку 05.1 «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» суму 27685046 грн., в т.ч. за 3 квартал 2012 року - 12751903 грн., і будь-яких розбіжностей між даними, відображеними в декларації, та даними регістрів бухгалтерського обліку за 3 квартал 2012 року, не встановлено.

Відносно факту включення підприємством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по факсимільним копіям податкових накладних без наявності оригіналів на загальну суму 111649 грн., колегія зазначає.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст.198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунгктом 201.1 ст.201 Кодексу, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201. 4 ст. 201 Кодексу, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.201.6. ст.201 Кодексу, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10. ст.201 Кодексу , податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Також, пунктом 11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість -продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 01 січня 2012 року. До платників податку, до яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців 8 і 9 п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу.

Колегією встановлено, що позивачем за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 6694605 грн.

На формування податкового кредиту вплинули господарські операції позивача з контрагентами - ПП «Бітум Юг Компані» (код ЄДРПОУ 35357391), ПП «Стройіндустрія» (код ЄДРПОУ 31691771), та ТОВ «Метінвест - СМЦ» (код ЄДРПОУ 35812564).

Судом першої інстанції зібрано оригінали податкових накладних: від 07.07.2012 року №1; від 03.08.2012 року №21; від 16.11.2012 року №117; від 21.12.2012 року №2112002/0010; від 21.12.2012 року № 2112004/0010, та реєстри виданих та отриманих податкових накладних за червень, серпень, листопад, грудень 2012 року.

Таким чином, суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено ТОВ «Группа компаній «Главстрой» до податкового кредиту за липень 2012 року на суму 31500 грн., серпень 2012 року на суму 23750 грн., листопад 2012 року на суму 3600 грн., грудень 2012 року на суму 52799 грн., та відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, дані яких відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період, що спростовує факт наявності порушення.

Враховуючи вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАСУ, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, згідно ст.160 КАСУ.

Повний текст складено 04.11.14 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло