Постановление суда № 41216946, 29.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 876/6914/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу комунального підприємства «Тернопільелектротранс» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі до комунального підприємства «Тернопільелектротранс» про стягнення заборгованості,

встановив:

У квітні 2013 року позивач УПФ України в м. Тернополі звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача КП «Тернопільелектротранс», в якому просив стягнути з відповідача в користь позивача борг по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2013 р. по 25.03.2013 р. в сумі 141761,26 грн..

Відповідач КП «Тернопільелектротранс» позову не визнав, подав у суді першої інстанції заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року позов задоволено. Стягнено з КП «Тернопільелектротранс» в користь УПФ України в м. Тернополі 141761,26 грн. боргу по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2013 р. по 25.03.2013 р..

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що у підприємства наявна значна заборгованість, яка станом на 01.01.2013 р. становить 2105283,65 грн. згідно акта звірки розрахунків між КП «Тернопільелектротранс» та розпорядником коштів державного та місцевого бюджетів - управлінням транспорту, комунікацій та зв'язку. Таким чином, вважає апелянт, що виконання підприємством зобов'язань перед державою в особі УПФ України в м. Тернополі безпосередньо залежить від виконання державою своїх зобов'язань перед підприємством.

За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 09.04.2013 року та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підставності позовних вимог, з врахуванням наступного.

З матеріалів справи видно, що відповідач КП «Тернопільелектротранс» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 6).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.

Суд першої інстанції об'єктивно встановив і підтверджується розрахунком заборгованості, копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2013 р. по 25.03.2013 р. становить 141761,26 грн. (а.с. 9, 11-13, 15-18, 20-22).

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, здійснюється за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», передбачено не тільки підтвердження підприємствами права громадян на пільгове пенсійне забезпечення за відповідну тривалість роботи в шкідливих умовах, але й відшкодування з коштів підприємства, призначених на оплату праці витрат на виплату та доставку пенсій таким громадянам.

Порядок покриття витрат на виплату й доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2, визначено в розділі 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (№ 21-1).

Пунктом 6.4. Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Так, судом першої інстанції вірно встановлено та взято до уваги, що відповідачу надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які ним отримані, однак залишені без виконання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що КП «Тернопільелектротранс» повинен відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 141761,26 грн..

Доводи апелянта висновків суду не спростовують.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена відповідачем постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Тернопільелектротранс» - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі до комунального підприємства «Тернопільелектротранс» про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк