Постановление суда № 41212054, 30.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/3407/14-ц Головуючий у І інстанції Соловей Г.В.Провадження № 22-ц/780/5758/14 Доповідач у 2 інстанції МельникКатегорія 1 30.10.2014

УХВАЛА

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л. А., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Ромашини І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод, що порушують право власності,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року, ОСОБА_1 звернувся із позовом, в якому просив усунути перешкоди у користуванні належним позивачеві земельними ділянками, шляхом надання права позивачу знести самочинне будівництво відповідача у вигляді забору, гаражу та складу будівельних матеріалів, що знаходяться на належних йому земельних ділянках, стягнути з відповідача на його користь витрати на знесення самочинного будівництва у сумі 44 668 грн. та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 0,2500 га, площею 0, 3920 га та площею 0, 0006 га, розташованих у АДРЕСА_1. Навесні 2013 року, маючи намір встановити паркан по межі на належних йому ділянках, ним було виявлено, що частину ділянок було огороджено парканом та зайнято складом будівельних матеріалів, будівлею гаражу, що належить відповідачу. На звернення про знесення даної будівлі відповідачка це робити відмовилася.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 296 серпня 2014 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, та усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками позивача шляхом надання йому права на знесення самочинного будівництва, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, вважає необхідним відхилити апеляційні скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволені позовів, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні належні докази щодо підтвердження порушення меж земельної ділянки відповідачкою, а лист Паляничинської сільської ради не є офіційним документом та не відображає фактів підтвердження предмету спору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачці на праві власності належить земельна ділянка площею 0,4015 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, розташованої у АДРЕСА_2, та земельна ділянка площею 0,1518 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за тією ж адресою, які межують із земельними ділянками позивача.

Посилання апелянта на обстеження інженером-землевпорядником земельних ділянок та на лист Паляничинської сільської ради № 170 від 16 серпня 2013 року щодо розглянутої заяви стосовно земельної ділянки позивача є безпідставними, оскільки дані документи не є офіційними та не підтверджують факту самозахвату землі позивача.

Натомість, позивачем не надано жодних належних доказів (експертиз, актів землевпорядних організацій і т.д.), які б доводили факт самочинного будівництва на ділянках позивача.

Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу, або за істотним порушення будівельних норм і правил.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як на підставу для скасування рішення суду, законності та обґрунтованості рішення суду не спростовують, оскільки порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише, якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи, натомість справа судом вирішена правильно, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.

Оскільки, судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: