№ 41150651, 28.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року Справа № 904/5154/13 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. - головуючого, Чернов Є.В., Цвігун В.Л.розглянув касаційну скаргуГромадської організації "САЛАНГ "Бабушкінської районної організації ветеранів та інвалідів Афганістану м. Дніпропетровська"на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 вересня 2014 рокуу справі№ 904/5154/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомкомунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської радидо комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради простягнення 5 124 095 грн. 53 коп.В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 вересня 2014р. (судді: Чохи Л.В., Антонік С.Г, Чимбар Л.О.) відмовлено громадській організації "САЛАНГ "Бабушкінської районної організації ветеранів та інвалідів Афганістану м. Дніпропетровська" в прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2014 р..

Суд апеляційної інстанції, керуючись ст.ст. 97, 98 ГПК України, визнав, що оскаржуване судове рішення не стосується прав та обов'язків скаржника, тому йому не надано законом право на оскарження такого рішення.

Громадська організація "САЛАНГ "Бабушкінської районної організації ветеранів та інвалідів Афганістану м. Дніпропетровська" в касаційній скарзі просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм процесуального та матеріального права, справу передати на розгляд апеляційному господарському суду.

Скаржник доводить, що суд не врахував норми ст. 5 Закону України "Про судовий збір", ст. 21Закону України "Про громадські об'єднання", доводить, що оскільки він входить до складу відповідача, тому порушення інтересів відповідача впливає на його інтереси та права; суд невірно застосував ст.ст. 97, 98 ГПК України, не рвахувавши, що ці норми передбачають різні процесуальні наслідки як повернення апеляційної скарги та відмова у прийнятті скарги.

Сторони, повідомленні про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 1114 ГПК України, правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції не скористалися.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору є вимоги комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості з комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради.

Скаржник вважає, що має право на оскарження судового рішення за результатом вирішення даного спору.

Згідно з частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Суд касаційної інстанції зазначає, що за змістом цієї норми процесуального закону судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення призведе до створення перешкод для реалізації суб'єктивних прав чи належного виконання обов'язків по відношенню до однієї із сторін спору.

Скаржник безпідставно стверджує про порушення його прав оскаржуваним судовим рішенням, оскільки він не є учасником договірних зобов'язань, що виникли на підставі договору від 01.06.2007 р. № 1/06-07, не наводить обгрунтованих доводів, які б давали підстави для висновку про існування договірних зобов'язань з одним із учасників спору, що стосувалися б предмету спірного зобовязання.

Окільки оскаржуване рішення безпосередньо скаржника не стосується, а будь-який опосередкований зв'язок не може братися до уваги, тому усі доводи скаржника безпідставні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що рішенням по даному спору ніяким чином не вирішувались питання про права та обов'язки громадської організації "Саланг "Бабушкінської районної організації ветеранів та інвалідів Афганістану м. Дніпропетровська", а, отже, скаржнику не надано законом право на оскарження даного рішення.

Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" встановлено, якщо апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, при наведених обставин висновки апеляційного господарського суду правильні.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що підстави вбачати скаржника суб'єктом спірних правовідносин відсутні, тому відхиляє доводи касаційної скарги щодо неправомірності висновків апеляційного господарського суду, відтак, в задоволенні скарги відмовляє.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 вересня 2014р. у справі № 904/5154/13 господарського суду Дніпропетровської області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун